…Ми зустрілися для інтерв’ю після завершення робочого дня минулої п’ятниці — у щільному графіку нового голови
ОДА іншого вільного часу просто не було, і яким же було наше здивування, коли, завітавши до «Білого дому»
близько 19-ої години передвихідного дня, ми побачили, що всі основні підрозділи виконавчої влади області ще
працюють. Такого темпу роботі задав новий голова. Ще більше здивувалися, залишаючи кабінет голови о 21.30 — у
приймальні була ще довга черга бажаючих потрапити на прийом. Робочий день голови ТОДА все ще тривав,
незважаючи на те, що він щойно з честю витримав наш кількагодинний «допит», під час якого ми зачепили
найголовніші проблеми життєдіяльності області.
— Михайле Михайловичу, на представленні ви сказали, що ваша мета на посаді голови ТОДА — зробити так, щоб на
Тернопіллі хотілося жити. Чи за короткий час після несподіваного призначення ви вже намітили конкретний план
дій, щоб ці слова наповнити змістом?
— Будь-яка серйозна справа починається з планування. Я дав доручення усім керівникам РДА, аби кожен район та
кожна галузь — медицина, культура, освіта і т.д. — визначили пріоритети розвитку на п’ять років та шляхи їх
фінансування, тобто, де ми залучаємо кошти з держбюджету, а де можемо профінансувати самі. На основі цих планів
складемо стратегічну програму розвитку краю. Обов’язково залучимо до процесу громадськість, обговоримо, і до
середини вересня спробуємо затвердити цю програму, а тоді вже чітко знатимемо, над чим працюємо.
Аналізуючи «спадщину» попередників, розумію, що ситуація непроста буквально в усіх галузях, а дехто ще й хоче
під шумок зміни влади нагріти руки. Тому я наважився на кілька різких кроків: ми призупинили будь-яке
виділення землі в області та створили комісію з інвентаризації усіх рішень держструктур, особливо останніх ухвал.
Наступний крок — вирішення проблем стратегічних об’єктів, які «зависали» роками. До кінця цього року ми
запланували збудувати об’їзну дорогу навколо Микулинців та Теребовлі. Вирішується також проблема виділення
землі під будівництво об’їзної навколо Бережан. Є розуміння і підтримка Президента щодо виділення 12 млн. грн. на
добудову обласного архіву, і до кінця року ми маємо здати його в експлуатацію. Та у нас у цьому плані є й проблема
— знайти підрядника, який зміг би виконати такий обсяг робіт. Мова не лише про архів, а й про будівництво двох
шкіл у Підволочиському та Монастириському районах — їх ми теж хочемо завершити до кінця року. Більше того:
коли я ставлю перед Кабміном питання про добудову обласної бібліотеки (до речі, як ми її перекрили і утеплили у
2004 р., так вона і стоїть, і ніхто більше за останніх шість років нею не займався), мені відповідають, що проблеми
нема і після уточнення бюджету нам можуть виділити 20 млн. грн. на добудову. Але чи вдасться їх освоїти до кінця
року? За ці об’єкти може без проблем взятися, наприклад, «Київміськбуд», але, по-перше, доведеться йти на
додаткові витрати (відрядження, столичний рівень зарплат та інші накрутки), а, по-друге, хочеться підтримати своїх
будівельників, аби залишити податки та зарплату в області. Тому невдовзі планую зустрітися з керівниками
місцевих будівельних фірм і з’ясувати, чи готові вони взятися за ці роботи.
Відзначу і ще кілька стратегічних напрямків. Передусім — це наші замки, справжнє надбання. Тернопільщини, їх
потрібно не тільки реконструювати, а включити у туристичну карту області, і тут ми, маючи Медобори та Гусятин.
повинні зайняти гідне місце у схемі курортів України. Для цього потрібно змінювати, а точніше, — створювати усю
інфраструктуру: від елементарних карт на узбіччі при в’їзді в область до мережі пунктів харчування на
найголовніших автошляхах. У нас же доходить до того, що нема куди сміття з машини викинути. Як же в таких
умовах може бути чистим узбіччя?
Реорганізації потребує освітня галузь. Не повинна одна вчителька, як це часто у нас є, займатися в одному
приміщенні відразу з п’ятим, шостим та сьомим класами, бо в них, умовно кажучи, по троє учнів. Це ненормально,
та й про який рівень освіти можна говорити? І тут нам допоможе програма «Шкільний автобус». У малих селах має
залишатися лише початкова школа, а далі — як у Європі: вчителька взяла дитинку зранку в автобус, завезла до
нормальної, повноцінної школи у вузловому селі, а після обіду привезла назад, у рідне село. А ми забезпечимо якісні
дороги та нормальну доставку. І це реально, адже так вже є у багатьох областях.
