— Олексію Петровичу, минуло 100 днів, як вас обрали головою обласної ради. Це маленький ювілей, рубіж, за який прийнято звітувати. То як вам живеться і працюється в Галичині цих 100 днів?

— На Галичині я живу і працюю значно довше, ніж 100 днів. Тут я перебуваю з 1989 року. Разом з тим хочу наголосити, що не сприймаю ніяких поділів, переконаний — Україна єдина. Упродовж останніх років нас намагаються розділити: на Схід і Захід, Центр і Південь. Згодом — на сорти: І, II, навіть — III. Людям на рівні підсвідомості намагаються закласти цей розподіл, щоб розколоти країну. Адже в пошматованій, подрібненій країні легше чинити беззаконня. Ще древні говорили — розділяй та владарюй. Тому я проти будь-яких розподілів. Тим більше, що моя дружина — галичанка. У Львові народився і росте мій син. Я вже кровно пов’язаний із цією землею.

На жаль, майже на кожній сесії обласної ради наші опоненти, намагаючись дошкулити, щоразу викрикують: «варяги», «заїжджі», цим самим пробують затаврувати чи принизити. Намагаюсь на такі речі не реагувати, адже це все від браку елементарної культури та вихованості. Ще раз наголошу, що для мене батьківщиною є уся суверенна, неподільна, соборна Україна.

— Що вважаєте плюсом, а що мінусом цих ста днів?

— 100 днів, мушу зазначити, надзвичайно малий термін, щоб підбивати підсумки своєї діяльності. Це фактично лише певне завершення, так би мовити, організаційного періоду, визначення пріоритетів, першочергових напрямків діяльності.

Що ж до мінусів, то можу вже сказати відверто, що надзвичайно повільно відбуваються зміни навіть у підходах до діяльності облради, дуже багато перешкод на цьому шляху.

Вважаю безумовним плюсом роботи цієї обласної ради те, що нинішня каденція оперативно обрала керівництво і почала роботу. Окрім організаційної, за цих три місяці відбулось три сесії обласної ради — дві чергових та одна позачергова, на якій розглядали політичну ситуацію, що склалась навколо ймовірного створення ПРіБЮТ.

Під час цих засідань ми прийняли понад 190 рішень. Окрім питань, які мали б вирішувати нинішні депутати, нам у спадок від попереднього скликання залишилось багато рішень, відмінених судом. Ми зобов’язані ’ були їх повторно розглянути. Тому в нас є подвійне навантаження. Разом з тим ми вже практично розібралися із спадком попередньої ради. Необхідно підкреслити, що (і це ми ставили перед собою як першочергове завдання) обласна рада запрацювала, на відміну від попередньої, яка була практично паралізована. Працюють надзвичайно активно депутатські комісії. Для прикладу, постійна комісія з питань духовності, культури, свободи слова та інформації провела 9 засідань, на яких ухвалила понад 60 рішень, з питань бюджету — 8, розглянула 70 питань, прийняла 38 рішень. Тернопільська обласна рада запрацювала досить активно, маю надію, що і ефективно. Нині з обласного бюджету фінансується майже тридцять різноманітних програм на 4957 тис. грн. Серед них такі обласні програми: «Ветеран» — 115 тис. грн., подолання дитячої безпритульності і бездоглядності — 200 тис.грн., підтримки малого підприємництва на 2009-2010 p.p. Діти реабілітованих матимуть право на 50-відсоткове зниження оплати житлової площі та комунальних послуг. Такі пільги поширюватимуться на дітей реабілітованих жертв політичних репресій, які народилися під час перебування матері у тюрмі, під слідством або на примусовому лікуванні і в таборах. Також сесія обласної ради вирішила поширити на дружин (чоловіків) померлих учасників бойових дій ОУН-УПА пільги, які мають вдови загиблих учасників війни. За пропозицією нашої політичної сили сесія Тернопільської обласної ради ухвалила рішення «Про вшанування та соціальний захист ветеранів ОУН-УПА на території Тернопільщини».

Облдержадміністрації доручено вивчити можливості щодо встановлення надбавки до пенсій ветеранам ОУН-УПА за рахунок коштів обласного бюджету в розмірі 100% та 50-відсоткову пільгу на сплату послуг ЖКГ. Такі виплати, згідно з рішенням сесії, рекомендовано передбачити у бюджеті на 2010 рік.

Більшістю голосів депутати обласної ради затвердили також обласну програму запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2009-2012 роки. Від реалізації цієї програми очікується підвищення рівня інформованості населення щодо факторів ризику серцево-судинних захворювань, способів їх корекції, зниження рівня смертності та рівня первинної інвалідності, зумовлених такими хворобами. Передбачається і підвищення рівня ранньої діагностики захворювань серцево-судинної системи, закупівля сучасної медичної апаратури для лікування хворих.

Депутати також затвердили програму розвитку обласних музеїв на 2009-2013 роки. Ця програма фінансуватиметься з обласного бюджету та інших джерел, відповідно до вимог чинного законодавства. На цей рік для її реалізації передбачається виділити понад 133 тисячі гривень.

Розповідати про ці та інші програми можна ще багато, адже вони всі надзвичайно важливі для краю. Не всі засідання проходять гладко, не всі питання вирішуються, є суперечки, заперечення, виникають і конфліктні ситуації. Але, наголошую на цьому, рада — це живий організм, тим більше, що ми говоримо про демократичні принципи нашої роботи. Кожна політична сила має право на власні погляди, переконання, врешті-решт підходи до роботи. Якщо, на противагу нам, одна із східних обласних рад приймає 80 рішень за годину роботи, то чи не нагадує це часи Радянського Союзу із повальним «одобрямсом». Інша справа, що дискусії в сесійній залі інколи набувають надзвичайно високої напруги.

— Олексію Петровичу, є проблеми, які потребують вирішення вже багато років. Що ви плануете здійснити для того, щоб, наприклад, добудувати наукову бібліотеку чи відремонтувати тернопільську об їзну дорогу?

— На жаль, поки що у сесійній залі нам не вдалось досягнути спільної думки щодо виділення коштів на об’їзну дорогу навколо Тернополя. Про її стан говорити боляче — це сором для усієї області. А у сесійній залі хочуть і надалі розпорошити кошти. Я ж пропоную зосередити їх на найбільш важливих цьогоріч об’єктах, а наступного року — виділити на інші дороги значні суми. А то спрямовуємо незначними траншами на велику кількість об’єктів — і гроші йдуть, як вода у пісок. Із 14 мільйонів гривень розподілено лише 3,5. З них на капітальний ремонт доріг у Зборівсько-му районі — 2 млн. грн., оскільки це входить у програму підготовки до святкування Зборівської битви. Також 1,5 млн. грн. — на реконструкцію дороги «Базниківка — Соколиця» Саран-чуківської сільської ради Бережанського району до молодіжного вишк-ільно-оздоровчого табору «Лисоня» імені І. Гавдиди. Проте депутати обласної ради не підтримали пропозиції виділити 7 млн. грн. на капітальний ремонт об’їзної дороги навколо обласного центру. Надіюсь, що на наступній сесії це буде вирішено.

— Головне, що обласна рада працює прозоро.

— Прямі трансляції сесій обласної ради — це одне із положень програми, з якою ВО «Свобода» йшло на вибори. У сесійній залі нас підтримали у цьому й інші політичні сили. Я вважаю, що це абсолютно правильно. І хоча у деяких депутатів після певних подій в залі виникли сумніви: мовляв, деякі політики працюють лише на камери, переконаний — люди повинні знати, бачити, чути, чим займається той чи інший депутат, чиї інтереси відстоює та чи інша політична сила. І наступні вибори покажуть: хто чого вартує. Попри все, у деяких політиків превалює бажання працювати кулуарно. Так, до мене в один день надійшли листи від ректорів чотирьох наших найбільших вузів, які містили обурення тим, що обласна рада не добудовує бібліотеку. Хіба можна за кілька місяців розв’язати проблему, яка зріє кільканадцять років. З липня 2009 р. на спільному засіданні постійних комісій обласної ради з питань духовності, культури, свободи слова та інформації, з питань бюджету та з питань планування територій, архітектури, будівництва, будівельної індустрії, дорожнього і житлово-комунального господарства та благоустрою територій обговорювалось питання щодо завершення будівництва нового приміщення обласної наукової бібліотеки у місті Тернополі. Я взяв участь у засіданні цих комісій. По-перше, слід визначити стратегію будівництва, проектно-кошторисну документацію скоригувати і спрямувати для цієї мети кошти обласного бюджету.

По-друге, облрада ініціюватиме звернення до центральних органів влади щодо виділення із державного бюджету субвенцій обласному бюджету з метою завершення будівництва.

І, нарешті, депутати, уся громадськість краю, враховуючи значний потенціал, очікують на більш активну участь вищих навчальних закладів Тернополя у співфінансуванні добудови.

Уже вкотре наголошую: не варто зараз розпорошувати бюджетні кошти. Етапність виконання робіт мала би бути наступною — спочатку виділити кошти оолбюджету на коригування проектно-кошторисної документації. Пізніше слід здійснити власне коригування, погодити умови добудови з міською радою та керівництвом навчальних закладів. А вже потім, передбачивши усю необхідну суму у бюджеті, у максимально стислі терміни виконати будівельні роботи.

— Ви нещодавно повернулися з відрядження до Польщі. Якою була мета цієї поїздки і чи задоволені ви досягнутим результатом?

— Ми сьогодні всерйоз говоримо про pозвиток туристичного напрямку на Tернопіллі. І справді, маючи такий потенціал, просто злочин не розвивати цю галузь. Адже Тернопільщина — це і святі місця, й історичні пам’ятки, й унікальні природні об’єкти. Проте за відсутності інфраструктур прибутків від цих див годі чекати. На сесії обласної ради було виділено 1 млн. 300 тис. грн. на програму розвитку авіації, тобто — аеропорт (сюди входять і кошти на покриття боргу із заробітної плати, ремонт даху, створення медичного пункту, санітарно-гігієнічних приміщень, кімнати матері й дитини тощо). Проте досі з невідомих причин кошти за призначенням не надійшли.

А ми сьогодні говоримо про те, що без аеропорту обласний центр у нинішній час жити не може. Крім того, це ще й значний прибуток до місцевого бюджету. Я нещодавно повернувся із Польщі. Ми зобов’язані нині перейняти досвід країн Євросоюзу, зокрема у розвитку інфраструктур. Для прикладу, летовища використовують не лише для пасажирських, транспортних перевезень — це велетенські логістичні приміщення, тут розташовуються ремонтні майстерні, аероклуби, аерошколи, навколо міст виростають цілі технопарки. Причому, перш ніж приходить інвестор, у розвиток інфраструктури вкладає гроші й місцева громада. Переконаний, що, доклавши своїх грошей до певного об’єкта, мешканці населеного пункту і самі будуть більш зацікавлені у його розвої.

Ми вже маємо досвід такого спільного використання коштів. Один мільйон гривень виділено з обласного бюджету на співфінансування мікропроектів 40 місцевих громад. Це проект ПРОООН, який має на меті сприяти сталому соціально-економічному розвитку на місцевому рівні через підтримку та співфінансування громадських ініціатив у всіх областях України та Автономній Республіці Крим. В основі проекту — «розвиток, орієнтований на громаду», який передбачає, що місцеві громади, органи місцевої виконавчої влади та самоврядування спільно визначатимуть пріоритети розвитку території, спільно плануватимуть та реалізовуватимуть заходи для сталого розвитку свого села, селища чи міста, ініціатива фінансується Європейським Союзом в рамках програми технічної допомоги ЄС, та співфшансується і впроваджується програмою розвитку ООН в Україні, за підтримки уряду України. Бюджет проекту складає Ђ13.3 млн.» Орієнтовна кількість коштів на фінансування проектів громад кожної області — $400000.

Можу з гордістю сказати, що лише три області в Україні виділили для цього кошти, а з них Тернопільська — найбільше. Підбиваючи підсумки, підкреслю: ми закладаємо нові підходи до вирішення проблем області.

— Ви — молодий політик нової генерації. Як вам працюється із старими кадрами?

— Я дозволю собі з вами не погодитись. У політиці я вже із 1989 року. Сповідую ідеологію, принципи, підходи українського націоналізму. Саме ці принципи та підходи втілюю та втілюватиму в життя, ними керуватимусь у своїй роботі й надалі. У роботі з кадрами вважаю, що мають превалювати патріотизм, професіоналізм та порядність людини, адже все ж таки наші кадри мають служити державі та громаді.

Start typing and press Enter to search