Сто стежок веде до Зарваниці,
і віки стежин цих не зітруть.
Люди йдуть до Матері Цариці,
до криниці вільні люди йдуть…
Володимир Вихрущ

(з вірша «Зарваниця — віри джерело»).

 

Протягом століть Зарваниця славиться як духовний християнський центр — вічно живе джерело до якого постійно припадають спраглими вустами люди, щоб набратись сили і відчути себе Божою кровинкою Всесвіту.

Наша Подільська святиня, про яку сьогодні знають не тільки в Україні, але й за її межами має свою давню і цікаву історію. За переказами, після спустошення у 1240 році татарськими ордами Києва, один монах, рятуючись втечею від диких напасників, потрапив у незнані місця над річкою Стрипою. Знеможений до краю, чернець у щирій молитві просив Богородицю, щоб взяла його під свою Божественну опіку. Умиротворений молитвою, заснув.

Монахові у сні відкрилася райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, вкрита різнобарвними квітами й освітлена дивним сяйвом. В його ореолі з’явилася Непорочна Мати Божа з двома ангелами, котрі тримали у руках білі лілії. Чернець упав перед Богородицею на коліна, вона усміхнувшись, доторкнулася до нього своїм омофором.

Пробудившись у чарівній долині, оповитій густим лісом і вражений красою цієї місцевості, монах побачив прозоре джерело, а над ним у небесному промінні образ Пресвятої Богородиці з Дитятком на руках.

Монах подячно склав поклін Пречистій Діві Марії. Біля кринички він спочатку встановив хрест, а згодом збудував капличку, куди помістив ікону Богоматері, а відтак тут виросла церква з монастирем. Село, що з’явилося біля цього святого місця, назвали Зарваницею.

Не один раз ікона чудотворним способом допомагала своєму народові, окремим людям, зупиняла ворожі напади, а вода з цілющого джерела зцілювала калік і хворих. Зафіксовано переказ про зцілення Теребовлянського князя Василька, який у подяку Матері Божій збудував церкву.

Заходами пароха Зарваниці о. Порферія Мандичевського у 1867 році відбулася урочиста коронація ікони, а за стараннями Кардинала Івана Сімеоді Папа Пій IX надав іконі відпустового значення. Відтоді у Зарваниці відбуваються багатолюдні прощі.

Сьогодні на чудотворному місці зведено сучасний величний Марійський духовний центр — осередок серед інших відпустових європейських місць: німецького Альтеттінга, австрійського Маріянцеля, італійського Льюретто, іспанського Лямпіяса, французького Люрда і бельгійського Остаккера.

Щорічно сотні тисяч паломників та світу приходять із молитвою до стіп Пресвятої Богородиці. Професійні прощі, літні табори для молоді, реколекційні та просвітницькі зустрічі, національні та міжнародні духовні форуми об’єднують у Зарваниці побожних християн різних конфесій.

 

86
Б 90

Бубній, П. М. Зарваниця : [фотоальбом] / П. М. Бубній, В. О. Балюх. — Тернопіль : Збруч, 2006. — 47 с. : іл.

Велике чи мале дійство в Зарваниці завжди пов’язане з чудотворною іконою Зарваницької Матері Божої. Перед її престолом  у церкві Пресвятої Трійці прочани просять у Неї ласки і порятунку. Вона зосередженим спокійним зором, тримаючи у руці малого Ісуса, випромінює тепло й милосердя. зворушує ніжністю та людяністю. Короновані Мати і Син на образі органічно, як небо і земля пов’язані в нерозривне ціле.

Небесну Богоматір ще з часу прийняття християнства шанує український народ, для якого Вона уособлює земну матір — продовжувачку і берегиню нашого роду, матір Україну.

 

 

 

86
А 66

Андрушків, Б. Зарваниця — святиня землі української / Б. Андрушків. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2000. — 192 с.

Автор зробив спробу узагальнити матеріали духовного, історичного та соціально-економічного характеру про визначну Святиню України — Зарваницю, що на Тернопільщині.

У книзі використано легенди, вірші, молитви, особисті спогади автора про Всенародну Прощу з нагоди віднови Акту посвяти українського народу під покровом Богоматері та святкування 400-ліття Берестейської  і 350-ліття Ужгородської Уній. Також даються поради щодо духовного вдосконалення наших людей.

Книга багата розмаїтими довідковими матеріалами, схемами, фотоілюстраціями і буде корисною та цікавою широкому загалові читачів, науковцям, студентам — всім, кому небайдужий духовний розвиток України.

 

86

Б 90

Бубній, П. Зарваницька святиня  : [іст. нарис/ П.  Бубній, В. Балюх. — Тернопіль : Терно-граф, 2009. — 24 с.

Папа Римський Іван Павло II під час апостольської подорожі в Україну в червні 2001 року помолився до чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері, що була спеціально привезена до греко-католицького храму Святого Миколая на Аскольдовій могилі в Києві.

На знак вдячності в Зарваницькому духовному центрі встановлено пам’ятник Івану Павлу II.

 

 

 

2

Б 90

Бубній, П. Зарваниця / П. Бубній ; ред. О. Глубіш. : фот. В. Балюх. — Тернопіль : Балюх В. О., 2017. — 23 с.

Біля  річки Стрипи зустрічає прочан надбрамна церква Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Для зручності вона має широкий центральний і два бічних входи.

Споруда наче квітка, вписується у букет подільської святині Це зримо підкреслює її чотирипелюстковий позолочений купол.

За вхідною брамою перед прочанами відкривається великий рівний майдан.

 

 

86

З 34

Зарваниця. У духовному і художньому слові, спогадах і переказах / уклад. М. Сагайдак, П. Бубній ; ред. Л. Михальська. — Тернопіль : Збруч, 1993. — 112 с.

Джерело, над яким з’явилась ікона Зарваницької Матері Божої, лікує недужих своєю цілющою водою. Біля нього у 1894 році було споруджено каплицю, котру в 1960 році знищили. Відновлено у 1991 році. Тут під час відпустів відбувається освячення води, священники читають молитви на сцілення хворих.

Поруч знаходиться каплиця із скульптурою ченця, який молиться перед іконою Зарваницької Матері Божої . У цій каплиці прочани залишають записки зі своїми проханнями про тілесне і духовне зцілення, за прощення гріхів, мир і злагоду у родинах.

 

 

86

К 32

Квач П.-Д. Паломницька Святиня Матері Божої в Зарваниці (Україна) : богословський погляд / П.-Д. Квач. — Тернопіль : Збруч, 2009. — 384 с. : іл.

Це богословська книга, у якій розглянуто багатогранну проблематику паломницького духовного центру Зарваниця. Історія Зарваниці та її святинь; богослов’я паломницького місця та чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої; духовно-пасторальне життя в Зарваниці майбутні перспективи розвитку — це питання, які розглядаються у цій книзі.

Книга призначена для паломників, які прибувають до Зарваниці та прагнуть почерпнути глибші знання про цей Марійський духовний центр.

Рекомендована вірним та духовним особам для особистого збагачення віри та впровадження паломницьких груп стежками зарваницької землі.

 

84(4укр)

К 89

Кузьмович-Головінська, М. Зарваниця : листи споминів / М. Кузьмович-Головінська. — Торонто : Добра книжка, 1972. — 270 с. — (Вибр. твори / М. Кузьмович-Головінська ; т. 3.)

На схилі гори на західній околиці села споруджено Собор Зарваницької Матері Божої. Це — хрестокупольна п’ятибанна споруда. Зовнішня висота споруди разом із хрестом становить 34,8 м.

Біло-золотаві барви, що переважають в інтер’єрі, вітражі зі святими та іконостас з білого мармуру додають церкві піднесення. Розпис виконали художники Володимир Свідерський  та Степан Юзефів.

Собор пов’язаний з традиційною давньоукраїнською  архітектурою і уособлює синтез центробанної круглої та багатокутової будівлі. Це дворівнева споруда, що має дві церкви — наземну Матері Божої Зарваницької та підземну Пресвятої Трійці, з яких є виходи на тераси.

Вся будівля підпорядкована одному — пориву вгору до світла.

 

86

М 25

Марійський духовний центр «Зарваниця» / П. М. Бубній. — Тернопіль : Балюх В. О., 2010. — 22 с. : іл.

Найвищою спорудою духовного центру є чотириярусна дзвіниця. ЇЇ висота із хрестом сягає 75 метрів

Перший ярус будівлі прямокутний, інші — восьмигранні. П’ять дзвонів, встановлених на дзвіниці, виготовлені в Україні та у відомій дзвонарні Фальчинських  у Перемишлі (Республіка Польща). Найбіільший з них носить ім’я князя Василька Теребовлянського.

На першому ярусі облаштована крипта, де покоїться перший єпарх Тернопільський Михаїл Сабрига, перший координатор душпастирства для українців в Італії о. Василь Поточняк та меценат Марійського духовного центру Йосафат Стасів; на другому ярусі — музей УГКЦ у підпіллі.

Дзвіниця увінчана куполом.

 

86

Ф 62

Фірман, В. Зарваниця : Марійський духовний центр / В. Фірман. — Тернопіль : Балюх В.  О., 2012. — 2012. — 49 с.

З нагоди 2000-річчя Різдва Христового посередині площі Марійського духовного центру споруджено скульптурну композицію Зарваницької ікони Матері Божої (скульптори Олександр Маляр, Дмитро Пилип’як, архітектор Данило Чепіль).

На гранітному півтораметровому п’єдесталі між чотирма колонами розміщено біломармурову стелу —  рельєфне повнофігурне відтворення чудотворної ікони. Композицію завершує корона з хрестом — як визнання Богородиці Царицею Поділля.

 

 

 

 

86

Ф 62

Фірман, В. Зарваниця : [фотоальбом] / В. Фірман. — Тернопіль : Балюх В. О. 2008. — 60 с. : іл.

Від дзвіниці до монашої печери споруджена Хресна дорога зі стаціями, яка символізує шлях Ісуса Христа на Голгофу. Вона у каплицях-стаціях відображає останні моменти життя Ісуса Христа — від засудження на смерть до воскресіння.

Кожного відпусту з молитвою на вустах нею проходять тисячі прочан, роздумуючи над муками і страстями нашого Спасителя.

 

 

86

Ш 48

Шептицький, А. (митрополит). Пам’ятка з Зарваниці / митрополит А. Шептицький, А. Копертинський ; Центральний держ. іст. архів України, фундація «Андрей», фундація «Справа Патріарха Йосифа». — Львів : Артос, 2012. — 40 с. : іл.

У 2018 році відбулася велична подія. Голова УГКЦ блаженніший Святослав здійснив чин освячення унікального комплексу «Український Єрусалим». — копію комплексу споруд Святої Землі, зокрема Гробу Господнього.

До унікального комплексу увійшли: копія Гробу Господнього, Голгофа — гора, на якій розіп’яли Ісуса Христа, Оливний сад, де Ісус молився перед арештом, Сходи Покаяння (Святі сходи), якими Ісус Христос підіймався на суд до Пилата, купіль Ветезда, де оздоровлювалися хворі, Левові (Ліонські) ворота та Вежа Давида.

«Український Єрусалим» оточений високими і товстими мурами, що уособлюють древні оборонні мури Святої Землі.

Отже, від тепер кожен хто прийде-приїде помолитися до Зарваниці зможе доторкнутися до святинь Святої Землі, відчути свою духовну єдність з святими місцями.

 

 

Підготувала Ольга Демкович, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури та бібліографії.

© Тернопільська обласна універсальна бібліотека, 2009—2020
Оновлення: липень 2020

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку