Ставлення ж літературного середовища до Гжицького було неоднозначним: одні шанували його, інші — підсміювалися, ще інші — наймолодші — інтуїтивно відчували: ця людина знає багато більше, ніж говорить і пише; правда, котрою вона володіє, — страшна і небезпечна…
Роман Лубківський

15 жовтня 1895 року в селі Острівець Тернопільської області народився Володимир Зенонович Гжицький, український письменник, публіцист, перекладач, мемуарист, громадський діяч. Від 1900 року проживав у селі Довге на Теребовлянщині.

Коли Володимир Гжицький проходив навчання в Тернопільській українській гімназії, почалася Перша Світова війна, вона заломила хід життя багатьох людей. Студента Гжицького закликають до Української Галицької армії (УГА) у чині поручника. Повернувшись з війни у 1917 році закінчив гімназію, а в 1919 році прибув до Харкова, де довелося виконувати різну роботу — від вантажчика до рознощика газет. Вступає до Харківського інституту сільського господарства та лісництва, який закінчує у 1926 році.

Ще в студентські роки Володимира Гжицького притягує література. Він робить перші спроби в написанні поезій та прозових робіт, які високо оцінюють сучасні літературні критики. Стає членом Спілки селянських письменників “Плуг”, потім, як виходець з Галичини — організації «Західна Україна».

Виходить у світ перша поетична збірка «Трембітині тони», (1924), драматичні твори для дітей: «По зорі», (1925), «Вибух» (1927), повість «Муца» (1929), п’єса «Наступ» (1931). збірка оповідань «Цісарське право», роман «Захар Вовгура» (1932).

1928 року Гжицький у складі кінописьменницької експедиції, яку очолював Олександр Довженко, вирушив на Алтай для вивчення життя тамтешніх жителів ойротів. Наслідком поїздки став роман “Чорне озеро” (1929), що завоював письменникові всесоюзне визнання.

З початку сталінських репресій Володимир Гжицький потрапляє під пильну увагу агентів КДБ. 7 грудня 1933 року в Харкові був виписаний ордер на арешт письменника. Його звинуватили в участі неіснуючій Українській військовій організації, яка ввжалася терористичною. Після тривалих тортур 1 січня 1934 року визнав свою провину. Суд постановив міру покарання до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Через два місяці справу було переглянуто і термін покарання був збільшений удвічі. У 1946 році спеціальний табірний суд збільшив термін ув’язнення ще на чотири роки. Заслання відбував у Республіці Комі.

Після Сибіру — обмеження у виборі місця проживання. У 1956 року реабілітований. Після поневірянь оселився у Львові.

У 1957 року унаслідок ідеологічного тиску видав нову редакцію роману «Чорне озеро», а через рік — збірку оповідань і повістей «Повернення». Далі — автобіграфічна трилогія «У світ широкий» (1960), «Великі надії», «Ніч і день» (1963), романи «Опришки» (1962), «Слово честі» (1968) і «Кармелюк» (1971), збірки оповідань і етюдів про природу «Петрикові чорногузи» (1966) і «Пролог до осені» (1978), мемуари — «Мої побратими» (!973), «Спогади про минуле» (журнал «Літературний Львів», 1995). Перекладав із польської і сербо-лужицької мов.

Помер  19 грудня 1973 року у Львові.

В селі Острівці в місцевій школі відкрито кімнату-музей письменника, а в батьківському будинку встановлено меморіальну дошку в пам’ять про Володимира Гжицького і його рідного брата Степана.

 

84(4укр)
Г45

Гжицький, В. Твори. В 2 т. Т. 1 / В. Гжицький ; ред. Т. Ю. Боженко. — Київ : Дніпро, 1974. — 655 с.

В перший том творів Гжицького ввійшли романи Чорне озеро» та «Опришки»; оповідання: «Кам Кабир», «Лось», «Побачення», «Маланка», «Зірка», «Онуфрій Дума».

 

84(Укр)
Г45

Гжицький, В. Твори. В 2 т. Т. 2 / В. Гжицький ; ред. Т. Ю. Буженко. — Київ : Дніпро, 1974. — 655 с.

У другому томі надруковані книга перша «У світ широкий», книга друга «Великі надії». 1965 року роман опублікований у журналі «Жовтень» (нині «Дзвін»), повний варіант випустило у Львові в 1989 р. видавництво «Каменяр» завдяки старанням та з ґрунтовною передмовою земляка автора — відомого поета, перекладача й громадського діяча Романа Лубківського.

Трилогія справді подає широке історичне, суспільне й навіть географічне тло, бо події розгортаються на початку століття в Австро-Угорській імперії, потім переносяться у Східну Україну в 20-30-х роках, і, нарешті, сягають концтаборів у республіці Комі. Все трансформується крізь долю прототипа автора — Миколу Гаєвського.

 

84(4Укр)
Г45

Гжицький, В. Чорне озеро (Карю-Кол) : роман / В. Гжицький ; ред. Н. А. Ганжа ; передм. С. Жигун. — Київ : Академія, 2015.  — 352 с. — «Ih crudo» (безприкрас) українське.

Романом «Чорне озеро» Володимир Гжицький ввійшов у літературу як блискучий белетрист із особливим  баченням життя і колоритним словом.

Перша редакція роману спричинилася до заслання автора, друга — наслідок ідеологічного тиску після його реабілітації.

Завдяки видавничому центрові «Академія» «Чорне озеро» повертається до читачів у своїй першій версії і вони мають змогу оцінити автентичний текст роману, визнаного  одним із кращих в українській літературі XX століття.

Як наголосила у ступній статті до цього видання  Сніжанна Жигун, цей роман вийшов у 1929 році спершу в журнальному варіанті, а в невдовзі окремим виданням семитисячним накладом. Наступного року його було перекладено російською і видано в московському видавництві «ГИЗ». Інтерес до роману був такий великий, що видавництво «ЛІМ» запланувало нове видання, а, звернувшись до Укркнигоцентру, який визначав наклади, отримало відповідь, що його можна видати і сто тисяч. Через дефіцит паперу рекомендовано було 15 тисяч примірників, та видавництво спромоглося надрукувати всього п’ять тисяч.

 

У
Г45

Гжицький В. У світ широкий : роман / В. Гжицький ; ред. А. А. Дімаров. — Київ : Рад. письменник, 1960 — 324 с.

У романі «У світ широкий» на розлогому соціальному тлі подається історія життя інтелігента Миколи Гаєвського. Ця книга дилогії охоплює події, що розгорталися в першу чверть XX століття на території Західної, а згодом і Східної України. Якщо на початку роману автор обмежується показом життя Миколи у вузькому колі родини й близьких, то далі розповідь справді сягає масштабів «світу широкого»…

 

У2
Г45

Гжицький, В. Великі надії : роман / В. Гжицький ; ред. З. І. Рябчук. — Київ : Дніпро, 1966. — 618 с.

Незнайомими харківськими вулицями кравса юнак. Годину тому він утік з будинку, де білогвардійці тримали полонених, що не хотіли вливатись в їхню армію, Вирвавшись щасливо на волю, він шукав притулку. Довге перебування в окопах, потім тюрма, відчужили його від світу. Погляди людей, яких зустрічав, видавались ворожими. Як же приймуть його і хто буде тим першим, що простягне йому руку допомоги?…

Про долю людини, яка потрапила в бурхливий потік революційного життя, пережила розруху й голод, але в складних життєвих обставинах не розгубила людяності і віри в краще майбутнє, розповідається в цьому романі.

У романі є немало моментів, що перегукуються з важливими епізодами життєвого шляху самого Гжицького.

 

У2
Г45

Гжицький, В. Ніч і день : роман / В. Гжицький ; автор вступ. ст. Р. М. Лубківський ; худож. Л. В. Прийма. — Львів : Каменяр, 1989. — 306 с.

Заслужену популярність відомому українському письменникові Володимиру Гжицькому принесли романи «Великі надії» і «У світ широкий», головний герой яких — представник народної галицької української інтелігенції Гаєвський — опинився в коловороті великих політичних подій першої половини XX століття. Не уникнув він і репресій 30-х років. Про цей драматичний період в історії радянського суспільства і особистому житті героя розповідається в пропонованому читачеві романі «Ніч і день», який є завершальною частиною трилогії.

 

 

У2
Г45

Гжицький, В. Опришки : роман / В. Гжицький ; автор вступ. ст. Р. М. Лубківський. — Львів : Каменяр, 1985. — 283 с.

Значним твором Володимира Гжицького є роман «Опришки», над яким письменник почав працювати ще в тридцятих роках, а завершив його у 1962 році.

Роман про антифеодальний рух селян-опришків у 30-40-х роках XVIII століття в Закарпатті на Західній Україні та Буковині.

Автор з великою любов’ю і художньою проникливістю змалював гуцульський край, його неповторну красу, життя і побут простих гуцулів, нескорений дух опришків та їхнього славного ватажка, романтичного героя, красеня і мрійника Олексу Довбуша

Письменник вміло скористався чималим історико-документальним та фольклорним матеріалом, поєднавши у відтворенні опришківщини точні відомості документалістики з народно-легендарними уявленнями.

 

У2
Г45

Гжицький, В. Слово честі : роман / В. Гжицький ; ред. М. Дорошенко. — Львів  : Каменяр, 1968. — 246 с.

Двоє друзів — Юрко і Антось. Перший — син сільського вчителя, другий — син незаможного вчителя. Обидва росли в зубожілому галицькому селі XX ст. Разом вчилися, разом вступили в гімназію.

Але на шляху Антося стала дівчина — попівна Ляля. Він сліпо закохався в неї і, щоб досягти хоч би її прихильності, проти своїх атеїстичних переконань вступає в духовну семінарію.

Вибухла перша імперіалістична війна. Юрка мобілізовують і женуть на фронт воювати за чужі, ворожі українському народові інтереси Габсбургів, а Антось продовжує навчання…

Дві долі — два шляхи! Про долі і шляхи двох друзів і розповідається в цьому романі.

 

У2
Г45

Гжицький, В. Лось : оповідання / В. Гжицький ; ред. М. Дорошенко. — Львів : Каменяр, 1966. — 68 с.

Любов до природи — одна з яскравих ознак прози В. Гжицького. Вирісши на лісничівці в дідуся змалечку полюбив ліс і всіх лісових мешканців. Літератор глибоко відчував «дущу» рослин і тварин, цим талантом наділив своїх персонажів, часто зображував тваринний світ крізь призму людського світовідчуття. Крім того, оспівуючи природу, міг відвести душу, хоч на короткий час забути про цензурний контроль.

Твір «Лось» писався у 1946-1956 роках, упеше виданий у збірці «Повернення» (1958). Поштовхом до написання, за словами самого автора, став особистий досвід північного життя.

Коротеньке оповідання описує один день лося, але при цьому розгортає перед читачем його історію від самого народження. В аналізованому образі закодовано риси характеру В. Гжицького, відображено основні етапи його долі, нездійснені мрії.

 

У2
Г45

Гжицький, В. Побачення / В. Гжицький ; ред. К. Марущак. — Львів : Каменяр, 1972. — 58 с.

У новелах та оповіданнях, поміщених у цій книжці, Володимир Гжицький задумується над проблемами добра і краси, честі і обов’язку, праці і натхнення. Він глибоко і щиро вболіває за людське щастя.

 

 

У
Г45

Гжицький, В. Помста : оповідання / В. Гжицький ; ред. І. Деркач. — Львів : [б. в.], 1960 — 59 с.

В творі розгортається широка картина «життя» лісу на Півночі, змальована романтичність і суворість його буття.

Для мисливця-комі Степана Мезенцева обставини життя складаються досить трагічно і причиною тому звір. Ведмідь спочатку забив  у нього корову й телицю, а потім випадково, під час пожежі лісу, став причиною загибелі коханої дружини. У мисливця закипає нестямне почуття кровної помсти звірові. Та поступово, незважаючи на своє велике горе, Степан Мезенцев переборює стихійне збурення своєї душі, відкидає забобонні почуття і перестає переслідувати звіра. Бере гору розумне ставлення до особистості трагедії до стихії природи…

 

У2
Г45

Гжицький, В. Пролог до осені : оповідання, нариси, етюди / В. Гжицький ; упоряд. і автор вступ. ст. Р. М. Лубківський. — Львів : Каменяр, 1978. — 191 с.

До книжки «Пролог до осені» ввійшло все краще з доробку письменника, присвячене людині і природі, зокрема високомайстерна поема в прозі «Лось», зворушлива розповідь про кохання «Зірка», гостродраматичні оповідання «Помста» і «Кам Кабир», захоплюючі мисливські  та рибальські пригоди, нариси і зарисовки про звірів, птахів, квіти, ліс. Всі вони пронизані любов’ю до природи, до її краси, вболіванням за її охорону.

 

 

Підготувала Ольга Демкович, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури та бібліографії.

© Тернопільська обласна універсальна бібліотека, 2020
Оновлення: жовтень 2020

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку