Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям

Фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне —

тільки в цьому може бути різниця актора від гарно

вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити

фантазію, виростити їй крила і навчитись літати.

Лесь Курбас

 

Доробок Великого Режисера


Курбас, Л. Березіль : із творчої спадщини / Л. Курбас ; упоряд. та авт. прим. М. Лабінський; передм. Ю. Бобошка. — К. : Дніпро, 1988. — 518 с.

Пропонована книга є першою ґрунтовною спробою відкрити духовну спадщину видатного митця-новатора, чия вулканічна енергія, широка ерудиція, допитлива думка, пристрасна творчість можуть прислужитися актуальним завданням розвитку сучасного українського театру. У виданні зібрано лише частину матеріалів Курбасової теоретичної та педагогічної діяльності, більшість із яких зберігається у фондах Музею театрального, музичного і кіномистецтва України, Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, музею Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.



Курбас, Л. Філософія театру / Л. Курбас ; упоряд. М. Лабінський. — К. : Основи, 2001. — 917 с.


«Вистава живе, поки її грають. Після того вона живе у враженнях тих, хто її бачив. Поки живуть вони. На тому все уривається… У випадку Курбаса і його «Березоля» скороминущість помножується тим, що враження глядачів роками й десятиріччями переслідувалися й глушилися. Тут кожне зернятко тексту, хоч би яке неповне й неточне, заслуговує на оприлюднення», — писав у своїх спогадах Юрій Шерех (Шевельов). Саме його думкою про важливість «кожного зернятка тексту» керувалися упорядник і редактор цього видання. Збірник — спроба дати українському читачеві, театрознавцеві, теоретикові та практикові сцени Курбасів теоретичний доробок як певну цілісність — по-своєму різнорідну, але разом з тим внутрішньо організовану й структуровану. Укладач сподівається, «що вдумливий читач, свідомий усіх міражів та оман, на які була надто щедра новітня доба, зуміє все ж відчитати й збагнути Курбасове послання. Адже Лесь Курбас — автор, досі як слід не прочитаний».



Курбас, Л. Театральні закони і акценти / Л. Курбас; вступ і впорядкув. Б. М. Козака. — Л. : Логос, 1996. — 46 с. : іл.


Вибрані з творчої спадщини Леся Курбаса сентенції й думки згруповано за тематичними розділами: митець, мистецтво, театр, актор, режисер. Вони послужать сходинами у світ театральних законів, відкритих і заакцентованих Великим Майстром, ім’я якого Лесь Курбас.



Лесь Курбас у театральній діяльності, в оцінках сучасників, — документи / заг. ред., передм. і прим. В. Ревуцького ; упоряд. і техн. ред. О. Зінкевич. — Балтимор ; Торонто : Смолоскип, 1989. — 1026 с.


Цей збірник — внесок української діаспори на відзначення 100-річчя від дня народження геніального режисера. Тут зібрано 32 статті Курбаса, опубліковані в Україні в різних виданнях упродовж 1917—1932 років, відгуки сучасників про його театральну діяльність, про «Молодий театр», «Кийдрамте» і «Березіль». В окремих розділах представлено документи, які показують, у яких нестерпних умовах доводилось працювати режисерові й театру в кінці 20-х і на початку 30-х років, про розгром «Березоля», арешт, ув’язнення й смерть на Соловках. У вступній статті професор В. Ревуцький змальовує силует Леся Курбаса, характеризуючи його зростання, творчість і театральні постановки аж до шляху на ешафот.



Молодий театр : Генеза. Завдання. Шляхи / упоряд., авт. вступ. ст. М. Г. Лабінський. — К. : Мистецтво, 1991. — 318 с.


«Молодий театр», створений Лесем Курбасом, став неабияким явищем в історії українського сценічного мистецтва, хоч і проіснував усього близько трьох років. Серед авторів цього збірника — сам Лесь Курбас, колишні актори «Молодого театру», а також ті, кому пощастило бувати на виставах талановитого колективу: літератори М. Семенко, М. Вороний, Я. Савченко, В. Ярошенко, театральні діячі — Д. Антонович, П. Рулін, В. Максимов.



Лесь Курбас : Статьи и воспоминания о Лесе Курбасе. Литературное наследие / сост.: М. Г. Лабинский, Л. С. Танюк ; вступ. ст. Н. Б. Кузякиной. — М. : Искусство, 1987. — 463 с.


Про блискучі акторські роботи й новаторські постановки спектаклів, багатогранні естетичні погляди та вдумливу педагогічну діяльність, організаторські здібності Леся Курбаса йдеться в спогадах акторів, режисерів, літераторів, які мали можливість працювати й творити з ним, у нарисах театрознавців, які досліджували творчість митця.

Друга частина містить статті, листи, роздуми реформатора українського театру, у яких викладено міркування про тогочасний стан театру, а також про перспективи його розвитку.



Довбищенко, Г. В. Поема народного гніву : До 50-річчя сценічного втілення «Гайдамаків» Т. Шевченка / Г. В. Довбищенко, М. Г. Лабінський. — К. : Мистецтво, 1972. — 227 с. — Із змісту: Гайдамаки : поема в трьох картинах з прологом за Т. Шевченком / інсценізував Л. Курбас ; записав В. Василько. — С. 97—153.


«Беручи за сюжет відому поему Шевченка, Курбас хотів дати величезне і могутнє видовище, створити з неї містерію з прологом і хором, як в старинній грецькій трагедії, з масовими сценами, повними динаміки, з великим пафосом і жестом, підпорядковуючи все музичному ритмові…», — писав у 1920 році Яків Струхманчук про сценічне втілення «Гайдамаків» в інсценізації Леся Курбаса.


 

Драма життя


Лесь Курбас : Спогади сучасників / упоряд. М. Лабінський ; за ред. В. Василька. — К. : Мистецтво, 1969. — 359 с.


Ця збірка — перше видання, яке широко висвітлює життєвий й творчий шлях Леся Курбаса — актора, режисера і учителя. Автори спогадів — відомі діячі мистецтва й літератури, що були свідками або учасниками театрального процесу тих часів, коли жив і працював один із творців українського театру. Серед них — його гімназійний та університетський товариш Хома Водяний, артисти й режисери Іван Мар’яненко, Василь Василько, Мар’ян Крушельницький, Валентина Чистякова, Любов Гаккебуш, Ірина Стешенко, Роман Черкашин, Остап Вишня та багато інших.



Бобошко, Ю. М. Режисер Лесь Курбас / Ю. М. Бобошко. — К. : Мистецтво, 1987. — 197 с.


Про Курбаса-режисера, який організував кілька театральних закладів, поставив на їх сцені понад два десятки вистав і стільки ж вистав режисерської молоді запліднив оригінальними художніми ідеями, мислителя й теоретика театру, що залишив цілий ряд ґрунтовних праць, ідеться в цьому виданні. Автор закликає осягнути велич Курбасового таланту, пройти з ним поруч протягом його буремного життя, сповненого невсипущим творчим горінням.


Волицька, І. Театральна юність Леся Курбаса : (Проблема формування творчої особистості) / І. Волицька. — Л. : Ін-т народознавства НАН України, 1995. — 152 с.

Іван Франко, вражений новаторським талантом Володимира Винниченка, захоплено допитувався: «І відкіля ти взявся у нас такий?» Аналогічне запитання Лесю Курбасові подумки поставила Ірина Волицька й спробувала відповісти на нього в цій книзі, звернувшись до початку його театральної діяльності, часу, коли вироблялися його естетичні погляди та формувалося театральне мислення. Автором видання розглядається період перебування Леся Курбаса у Відні в широкому контексті театрального життя австрійської столиці, висвітлюється період, пов’язаний із продовженням навчання у Львівському університеті, відновлюються перші кроки на театральній ниві, осмислюється участь в аматорських театрах і детально аналізується акторська діяльність в театрі «Руська бесіда» як важливий етап формування митця як режисера ХХ століття.


Корнієнко, Н. Лесь Курбас: репетиція майбутнього / Н. Корнієнко. — К. : Либідь, 2007. — 328 с.

«Ви прочитаєте у цій книжці відтак не літопис Курбасового життя у мистецтві…

Мій монолог — одне із свідчень захоплення цією рідкісною за шляхетністю людиною і режисером милістю Божою. А це — моя відповідь на зобов’язання, яке кожен із нас так чи інакше бере на себе у своїй царині.

Хтось сказав: «Смерть знищує корінь гріха, який завжди живе в нас, хоч і не завжди виявляється». Поки що є час подолати цей гріх у менш хворобливий спосіб. Гріх непам’яті.

Ця книжка — спроба його подолання. Спроба віддати борги», — пише Неллі Корнієнко у вступній статті.


Танюк, Л. Талан і талант Леся Курбаса / Л. Танюк. — К., 2007. — 44 с.

«У центрі його пошуків завжди була Людина, модель відносин Людини і Світу». Ці постулати Курбаса стали лейтмотивом книги Леся Танюка, в якій режисер постає великим реформатором, коли після доби політичної карнавалізації театру він приходить до формування театру філософського. Окремі сторінки присвячені опису творчого горіння митця на Соловках.


Танюк, Л. Слово. Театр. Життя : вибране. В 3 т. Т. 2. Театр / Л. Танюк. — К. : Альтерпрес, 2003. — 819 с.

До другого тому тритомника відомого громадського діяча, театрознавця увійшли есе про театр і людей театру. Другий розділ містить матеріали, у яких автор досліджує, у чому ж полягає феномен Леся Курбаса, у чому життєвість його театральної школи, у чому людська привабливість митця.


Смолич, Ю. Пороги і запоріжжя : Література. Мистецтво. Ідеологія. В 3 т. Т. 3 / Ю. Смолич. — Х. : Фоліо, 1998. — 431 с. — Із змісту: Лесь Курбас і Харків. — С. 136—148.

«Тепер я чіткіше бачу постать Курбаса на тлі «столичного» Харкова тих років. Курбас був, може, найвідважніший і найпослідовніший з усіх діячів тих трагічних років. Подивугідний у своїй мужності, витривалості, безкомпромісності. Коли йшлося про ворога. Але він був не тільки геній організації й наступу, а й геній відступу й компромісу, коли йшлося не про ворогів… Йому, людині Заходу, причетній до культури німецькомовних країн, Австрії й Німеччини, було ясно, яка порожнеча, яка пустеля, яка трясовина його оточувала, як усе треба було починати майже спочатку. Подібно до тих сталінських засланців, яких скидали серед тайги, без хати, без тепла і світла, — виживи, коли зможеш, або вмирай…», — пише у своїх споминах «про сиваву людину з гордим профілем генія» літературознавець-культуролог Юрій Шерех.


Український театр ХХ століття / Держ. центр театр. мистецтва ім. Леся Курбаса. — К. : ЛДЛ, 2003. — 512 с. — Із змісту: Корнієнко, Н. Лесь Курбас і новий український театр: від «модернізму» до «фантастичного реалізму» / Н. Корнієнко. — С. 101—167.

Дане видання є колективною монографією, де вперше робиться спроба дослідити новітню історію українського театру. Автори запрошують до інтелектуальних мандрів по історії «білих плям», до ризику свободи — у думці, полеміці, у вільному пошуку подібних або інших творчих наукових перехресть. Доктор мистецтвознавства Неллі Корнієнко досліджує роль модернізму в режисурі Леся Курбаса, який прийшов в українську культуру, з’єднавши в собі її захід і схід.


Чечель, Н. Українське театральне відродження : (Західна класика на українській сцені 1920—1930-х років. Проблеми трагедійної вистави) / Н. Чечель. — К., 1993. — 143 с.

Українському театральному відродженню 20-х років ХХ століття присвячено книгу театрального критика Наталії Чечель. Авторка показує роль демократичних традицій української культури в інтерпретації класичної зарубіжної драматургії, зв’язок класичних постановок із духовною атмосферою та суспільними подіями тих часів, надає великого значення новаторському мистецтву Леся Курбаса. У книзі зроблено спробу проникнути у творчий і громадянський світогляд талановитого Майстра трагічної долі, відтворюючи трагедійні спектаклі Курбаса та його учнів, поставлені в 1918—1932 роках на основі західного класичного репертуару.


Наш театр : Книга діячів укр. театр. мистецтва. 1915—1975. Т. 1 / редкол.: О. Лисяк [та ін.]. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1975. — 847 с.

Наш театр : Книга діячів укр. театр. мистецтва. 1915—1991. Т. 2 / редкол.: О. Лисяк [та ін.]. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1992. — 796 с.

У книгах зібрано праці, які засвідчують, що український театр завжди стояв в обороні та наступі української культури. Ряд статей присвячено творчості Леся Курбаса. Зокрема, у першому томі розміщено статті «Тернопільські театральні вечори» (автор Н. Н.), Володимира Блавацького «Театр на Великій Україні», Бориса Васильєва «Ідея театральності і її відбиток у «Молодому Театрі». У другому томі — стаття «Лесь Курбас» (автор С. Нагай).


Курбасівські читання : наук. вісник. № 2 . До 120-річчя від дня народження Леся Курбаса: історія, теорія, критика / Нац. центр театр. мистецтва ім. Леся Курбаса ; ред.-упоряд.: В. Собіянський, Т. Бойко. — К., 2007. — 285 с.

«Шанс наздогнати час, втрачений за п’ятдесят років неінтенсивного і боязкого процесу засвоєння українською культурою, наукою і суспільною свідомістю спадку Леся Курбаса, є. За умови усвідомлення нами реальності як вічного тепер, котре вимагає щомиттєвого відтворення — хоча б на підтвердження нашого з вами існування», — йдеться в «Передньому слові» до другого номеру наукового вісника «Курбасівські читання», який присвячено одному з найцікавіших митців ХХ століття. 120-річчя Курбаса стало приводом не лише до актуальних роздумів про спадок митця, про нові знахідки, про закриття «білих плям», але й спонукало до несподіваних версій присутності режисера в нинішніх естетичних, художніх і наукових реаліях.


Курбасівські читання : наук. вісник. № 7 . Лесь Курбас і світова художня культура / Нац. центр театр. мистецтва ім. Леся Курбаса ; редкол.: Н. Корнієнко [та ін.]. — К., 2007. — 285 с.

Підсумковим акордом мистецько-освітнього проекту «Лесь Курбас і світова художня культура» стало видання сьомого номера наукового вісника «Курбасівські читання». У ньому подано розвідки українських театрознавців, що краще, ніж будь-які голослівні заяви, переконують усіх скептиків, що театральний процес 1920-х років і Лесь Курбас як центральна, ключова постать цього процесу ніколи не вичерпають своїх ресурсів ані в кількості сюжетів, знахідок, відкриттів, ані в інтелектуальній потужності смислів. А тексти зарубіжних дослідників Еріки Фаччіолі (Болонья), Беатріс Пікон-Валлєн (Париж), Анни Куліговської-Коженєвської (Лодзь), Мирослава Шкандія (Вінніпеґ) доводять, що інтерес до постаті українського режисера-реформатора існує й за межами України. Заслуговує на увагу й лекція американського режисера Вірляни Ткач про опосередковані, проте не менш потужні, зв’язки Нового світу й Леся Курбаса.

У виданні вперше публікується комедія-рев’ю Володимира Ярошенка «Шпана» (1926), яка не один сезон із приголомшуючим успіхом ішла на сцені «Березоля» у постановці Януарія Бортника.


Остання адреса : До 60-річчя соловецької трагедії : у 3 т. — К. : Сфера, 1997. — 3 т.

В українській історії з’явилося нове моторошне слово — Сандормох. Там у лиховісному 1937 р. обірвалося життя багатьох визначних представників українського відродження. Коли йдеться про тисячі, найбільше вражають документи, які мають убивчу силу, бо розповідають про долю в’язнів Соловецького табору. Тюремні справи та унікальні матеріали оперативної розробки соловецьких в’язнів, у т. ч. Леся Курбаса, зібрані в трьох томах цього видання.


 

Слова мовчать. Але не пам’ять…

Обласний меморіальний музей-садиба Леся Курбаса в с. Старий Скалат на Тернопільщині : До 125-річчя від дня народження Леся Курбаса. — Т. : Горлиця, 2012. — 16 с.

Василишин, О. Музей-садиба Леся Курбаса : нарис-путівник / О. Василишин. — Вид. 1-е. — Т., 2007. — 82 с. : іл.

Парафіяльний будинок, у якому жила родина Курбасів, Святу Гору, «чубатий камінь», чудовий пейзаж Медоборів можна побачити, відвідавши обласний меморіальний музей-садибу Леся Курбаса, що в селі Старий Скалат на Підволочищині. Серед експонатів музею — численні документи, фотографії, афіші, листи, спогади сучасників.


Костенко, Л. Вибране / Л. Костенко. — К. : Дніпро, 1989. — 559 с. — Із змісту: «Заворожи мені, волхве!». — С. 163—164.


Пропадали ж люди ні за гріш.

Передсмертно лаявся Косинка.

Божеволів у тюрмі Куліш.

Курбас ліг у ту промерзлу землю!


Світличний, І. У мене — тільки слово / І. Світличний. — Х. : Фоліо, 1994. — 431 с. — Із змісту: Курбас : поема. — С. 152—156.

Маестро — прекрасний. Профіль орла — як у Мікеланджело.

Зіходить святе натхнення. Він творить. Він сам не свій.

І помах руки всевладний, і вітер басує вражено,

Органно. Звучить симфонія розбурханих ним стихій.

Космічний оркестр — могутній! — у гетьмана Мельпомени.

Життя — то вогниста музика, а творчість — божиста гра,

І раптом — на вищій ноті — стріпнулась брова: по мене?

Ах, як не до речі!.. Власне, завжди готовий, пора?

Не захотів паяцом при королеві голому?

Дуло чорніє в душу, клацнув, мов крук, курок…

От вона — роль коронна. Вище, Маестро, голову!

…Курбас ступає твердо у вічність останній крок.


Петрук-Попик, Г. В обіймах блискавиць : вибране / Г. Петрук-Попик. — Л. : Каменяр, 2002. — 679 с. — Із змісту : Сцена : Пам’яті Леся Курбаса. — С. 272—273.

Він вийшов грати світ, як є:

Як волю — волю, щоб воскресла;

Як грім — то грім, такий, що б’є;

Як смерть — то смерть, аби нам щезла.

Він грав, як море, грав — як жив,

Бо взяв неспокій бурі в гени.

Могили навіть не лишив,

Щоб не зійти із авансцени.


Садовська, Г. Два пера — одна любов / Г. Садовська, В. Собуцька. — Т. : Збруч, 2007. — 447 с.

Тернополю пощастило своєю причетністю до імені видатного актора й режисера Леся Курбаса, який у далекому 1915 році подарував місту своєї юності «Тернопільські театральні вечори». У 1999 році небайдужі до театрального мистецтва люди на чолі з Михайлом Форгелем започаткували Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют», піднявши Курбасівський стяг і твердо постановивши його ніколи не зронити. «Тернопільські театральні вечори»: сім сходинок вгору» — один із розділів книги Галини Садовської та Влади Собуцької — коротка розповідь із глядацької зали про перші сім фестивалів молодої режисури. Аналізуючи кожну з вистав, представлених на суд глядачів та журі, тернопільські журналістки відзначають: «По-різному сприймалися показані вистави…, але не можна заперечити одного: молоді прагнуть сказати своє слово, самоутвердитись у царині театрального мистецтва».


Лесь Курбас: «Поворот до Європи і до самих себе» : бібліогр. покажч. / Терноп. обл. універс. наук. б-ка, Нац. центр театр. мистецтва ім. Леся Курбаса. — Т. : Підручники і посібники, 2012. — 288 с. — (Родом з України ; вип. 7).

Видання присвячено реформатору українського театру Лесеві Курбасу й відображає бібліографію праць видатного режисера, літератури та електронних ресурсів про життя й творчість нашого славетного земляка.

Бібліографічний покажчик адресовано в першу чергу фахівцям театрального мистецтва, котрі час від часу намагаються «покликати» Леся Курбаса на допомогу, звернутися до методів, прийомів, смислів його самобутнього театру. Він стане в пригоді науковцям, краєзнавцям, працівникам бібліотек, студентам, учням, усім тим, кого зацікавить доробок режисера, творчість якого вчить любити Україну.



На початок

Віртуальну виставку підготувала завідувачка
інформаційно-бібліографічного відділу
Лариса Оленич.

 

© Тернопільська обласна універсальна бібліотека, 2013

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку