Мова —
душа кожної національності,
її святощі,
її найцінніший скарб.
В мові наша стара
й нова культура,
ознака нашого національного визнання…
І поки живе мова —
житиме й народ,
як національність.
Не стане мови —
не стане
й національності:
вона геть розпорошиться
поміж дужчим народом…
Іван Огієнко

Шановні колеги!

21 лютого світове співтовариство відзначає Міжнародний день рідної мови.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню мов національних меншин Президент України підписав розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».

Для кожної людини її рідна мова була й залишається найдорожчою у світі, бо саме вона визначає пам’ять народу в історичному і цивілізаційному часі.

Сучасна Україна, як європейська держава з великим розмаїттям етнічних спільнот, надає можливість усім національним меншинам розвивати, збагачувати і зберігати свої рідні мови.

Держава гарантує вільний розвиток та захист мов представників різних національностей, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Водночас мовою національної консолідації є державна українська мова, яка відображає самобутність багатомільйонного Українського народу і є основою його духовності та історичної пам’яті.

До Міжнародного дня рідної мови в Тернопільській  обласній універсальній науковій бібліотеці підготовлено віртуальну книжкову виставку «Без мови немає нації». З книжок, представлених на виставці, линуть слова про багатство, красу та мелодійність української мови — нашої гордості.

Конституція України [Текст] : чинне законодавство станом на  10 жовтня 2011р. : відповідає офіц. текстові. — Київ : Алерта; ЦУЛ, 2011.  — 96 с.

 

81.411.4
Г 93
Губерначук, С. Прадавність української мови / Станіслав Губерначук. — Київ : Четверта хвиля, 2010. — 352 с.

У книзі представлені напрацювання автора як фахового філолога за кілька десятків років досліджень найдавніших початків української мови. Читачі довідаються, як ще з раннього кам’яного віку, коли людина почала виголошувати первісні членоподільні звуки, а за ними і звуконаслідувальні мовні одиниці, витворювалися, віками удосконалювалися і передавалися від покоління до покоління потужні зародкові прамовні пласти, які з часом стали основою формування розвоєвої бази української мови: первовічні вигуки й частки, корені багатьох слів, пов’язаних із первісним збиральництвом-мисливством, початковими хліборобством, тваринництвом, будівництвом, металовиробництвом, як і тотемічними та сонцепоклонницькими віруваннями тощо. У доісторичних часах автор простежує і деякі морфологічні, словотвірні, синтаксичні та образно-поетичні особливості нашої рідної мови. Підтвердженням висновків автора є найдавніші жанри української словесності: народні замовляння та казки, обрядові пісні сонцепоклонницького походження, корінні імена особові, географічні назви, а також ведійські, античні та давньоукраїнські писемні джерела.

 

81.411.4
І 19
Іванишин, В. Мова і нація / Василь Іванишин, Ярослав Радевич-Винницький. — Дрогобич : Відродження, 1994. — 218 с.

Пропонована праця в лаконічній формі тез широко висвітлює мовознавчу проблематику, пов’язану із суттю, роллю та функціонуванням мови в суспільстві, розкриває механізм денаціоналізації народу на мовному ґрунті, подає науковий матеріал, необхідний кожному громадянинові для вироблення мовознавчого світогляду, належного ставлення до рідної та інших мов. Адресована членам Товариства «Просвіта», учителям, студентам, усім, кому не байдужа доля рідного народу і його мови, хто цікавиться гуманітарними науками.

 

81.411.4
О 36
Огієнко, І. І. (митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / Іван Огієнко ; упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та прим. М. С. Тимошик. — Київ : Либідь, 1995. — 296 с. : іл. — (Літературні пам’ятки України).

Фундаментальна праця визначного діяча українського відродження Івана Огієнка, що вперше видається у нашій державі (написана 1949 р.), цінна тим, що в стислій, доступній формі оглядає тисячолітній період української літературної мови, «тернисту й круту дорогу» її розвитку.

Книга виконує роль своєрідного підручника з історії української літературної мови. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, учителів, учнів загальноосвітніх шкіл, усіх, хто цікавиться вітчизняною культурою, джерелами духовності українського народу.

 

81.411.4
У 45
Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду : док. і матеріали / упоряд.: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька ; за ред. Л. Масенко. — Київ : Києво-Могилянська академія, 2005. — 399 с.

У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практик радянського періоду, метою яких, починаючи з 30-х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології і навіть деяких словотвірних та граматичних форм і заміна їх кальками з російської мови.

Працю призначено гуманітаріям — філологам, історикам, політологам, викладачам відповідних дисциплін, студентам, аспірантам і всім тим, кому не байдужа доля рідної мови.

 

81.411.4
Т 48
Ткаченко, О. Б. Українська мова: сьогодення й історична перспектива / Орест Ткаченко. — Київ : Наукова думка, 2014. — 511 с.

Працю знаного мовознавця, члена-кореспондента Національної академії наук України О. Б. Ткаченка присвячено українській мові в усіх труднощах її становлення, що дістають всебічне висвітлення (географічне, історичне, соціолінгвістичне, культурологічне тощо) у зіставленні з відповідними ситуаціями інших мов світу, а також засобам подолання кризових моментів їх розвитку.

Написана в популярній формі, книга призначається всім шанувальникам української мови. Вона буде особливо необхідною для державних службовців, політиків, викладачів вищих навчальних закладів, учителів, студентів.

 

81.411.4
Т 48
Ткаченко, О. Б. Українська мова і мовне життя світу / Орест Ткаченко. — Київ : Спалах, 2004. — 272 с.

Працю присвячено розвиткові й сучасному станові української мови в усіх труднощах її становлення, що дістають всебічне висвітлення (географічне, історичне, соціолінгвістичне, культурологічне тощо) в зіставленні з відповідними ситуаціями інших мов світу. Написана в популярній формі книга призначається всім шанувальникам української мови, насамперед представникам суспільних наук.

 

81.411.4
Ф 24
Фаріон, І. Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV—XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива : монографія / Ірина Фаріон. — Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2015. — 656 с.

Це перше в українському мовознавстві дослідження, що цілісно розкриває еволюцію статусу староукраїнської (руської) мови та мовної і мовно-етнічної (національної) свідомости впродовж XIV—XVII ст. у двох провідних елітарних середовищах: урядово-шляхетських та духовно-освітніх. Авторка досліджує зміну моделі світу крізь призму змін староукраїнської (руської) мови та інших мов: від теоцентризму до антропоцентризму; від панславізму до староукраїнської (руської) мови; від мовного універсалізму до українськомовного етнонаціонального самоусвідомлення.

Сподіваємось, ця праця стане нетиповим соціолінгвістичним уроком самопізнання, самозростання та усвідомлення непереможности нашої мови.

Рекомендуємо якнайширшому колові читачів: філологам, історикам, філософам, культурологам, психологам, духівництву та всім спраглим на розв’язок сучасних складних завдань з допомогою історичного минулого.

 

811.161.2
Т 65
Трач, Н. С. «Разом — сила!»: риторика українського спротиву : соціолінгвістичні есеї / Надія Трач. — Київ : Кліо, 2015. — 144 с.

У збірці есеїв авторка пропонує читачеві аналіз понад восьмисот слоганів українського спротиву — у фокус потрапляє період Євромайдану 2013—2014 рр. та подальший розвиток подій в сучасній Україні. В есеях, котрі мають і наукове підґрунтя (соціолінгвістика, дискурс-аналіз), риторику суспільних подій висвітлено у науково-публіцистичному стилі. Із цієї збірки читач може довідатися, як мова формує ідентичності та цінності, відображає суспільні зміни, якою є динаміка революційної риторики (у зіставленні з попередніми українськими протестами — Студентською революцією на граніті 1990 р. та Помаранчевою революцією 2004 р. та з демонстраціями в інших країнах світу). Книжка розрахована на широке коло читачів — як лінгвістів, студентів, особливо гуманітаріїв, так і тих, хто цікавиться українськими суспільними подіями, цінностями українського громадянського суспільства.

 

81.411.
М 59
Микитюк, О. Сучасна українська мова: самобутність, система, норма : навч. посіб. / Оксана Микитюк. — 3-тє вид. — Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 440 с.

У посібнику сучасну українську мову розглянуто в трьох площинах: самобутність, система, норма. Самобутність засвідчена давніми писемними пам’ятками, що виразно ілюструють українські мовні риси. Система — це навзаєм зумовлена та пов’язана в одне ціле вертикаль мовних розділів: фонетики, дериватології, лексикології, морфології, синтаксису та стилістики. Мовна норма — це шлях до впровадження мовленнєвої культури.

Для студентів, учителів, учнів та всіх охочих вивчати українську мову, позаяк «спасіння нашого краю в нашому слові» (П. Куліш).

 

81.411.4
В 29
Венжинович, Н. Ф. Сучасна українська літературна мова : навч. посіб. / Н. Ф. Венжинович. — 3-тє вид., випр. і допов. — Київ : Знання, 2008. — 304 с. — (Вища освіта XXI століття).

У посібнику подано найновіші концепції сучасних мовознавців у галузі фонетики, лексикології та фразеології, морфології, словотвору та синтаксису простого і складного речень. Матеріал побудовано на основі праць, що з’явилися останнім часом і є практично малодоступними для широкого загалу. Список літератури допоможе зорієнтуватися у великому потоці наукової та довідкової літератури.

Для студентів, аспірантів, учителів-філологів, усіх, хто цікавиться проблемами розвитку й функціонування сучасної української літературної мови, вивчає основи культури ділового (фахового) мовлення.

 

81
В 85
Вступ до мовознавства : підручник / [І. О. Голубовська, С. М. Лучканин, В. Ф. Чемес та ін.] ; за ред. І. О. Голубовської. — Київ : Академія, 2016. — 320 с. — (Серія «Альма-матер»).

Серед навчальних видань для студентів цей підручник вирізняють інноваційний підхід і сучасний погляд на питання, які визначають його тематичну структуру і зміст. У ньому узагальнено знання про мову, сформовані за всю історію мовознавства, з урахуванням ключових концептів порівняльно-історичної, системно-структурної і сучасної антропологічної лінгвістики.

Адресований студентам вищих навчальних закладів. Прислужиться культурологам, антропологам, історикам, журналістам і всім тим, хто цікавиться мовознавчою проблематикою.

 

81.411.4
Ш 37
Шевельов, Ю. Нарис сучасної української літературної мови та інші лінгвістичні студії (1947—1953 рр.) / Юрій Шевельов. — Київ : Темпора, 2012. — 664 с.

Ця книга містить мовознавчі дослідження західноєвропейського періоду (1947—1953 рр.) визначного українського вченого Юрія Шевельова. Серед них — ґрунтовна праця «Нарис сучасної української літературної мови», яка стала вагомим досягненням у вітчизняній лінгвістиці, статті, що висвітлюють питання історії української мови, та ряд рецензій. Видання буде цікавим для науковців-філологів, студентів, викладачів.

 

81.411.4
Г 97
Гуць, М. В. Українська мова у професійному спілкуванні : навч. посіб. / М. В. Гуць, І. Г. Олійник, І. П. Ющук. — Київ : Міжнар. агенція «BeeZone», 2004. — 336 с.

Посібник містить теоретичний і практичний матеріал, що стосується різних аспектів ділового спілкування, мовного й ділового етикету, етикету різних країн, розглядаються моделі поведінки й аспекти створення образу ділової людини. Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викладачів, державних службовців, а також стане в пригоді тим, хто прагне вдосконалитись у мовній майстерності в аспекті професійного спілкування.

 

81.411.4
М 74
Мова — народ : висловлювання про мову та її значення в житті народу / упоряд. О. Тихий ; післямова О. Зінкевича. — Київ : Смолоскип, 2007. — 416 с.

У книзі «Мова — народ» зібрано документи і висловлювання видатних людей про мову (понад 250 авторів та документів). Декілька розділів збірки («Письменники, вчені та поети про роль та значення мови в житті народу», «Ставлення до мови», «Патріотизм») присвячені загальним питанням значення рідної мови, інші розділи («Тарас Шевченко про мову», «Доля української мови в історичному плані», «Трохи статистики») присвячені українській мові.

Упорядник збірки, учитель і правозахисник Олекса Тихий (1927—1984), член-засновник Української Гельсінської групи, закінчив роботу над рукописом у 1976 році, але невдовзі після цього був засуджений «за антирадянську діяльність». Збірка публікується вперше.

Як додатки до збірки «Мова — народ» подані: стаття Олекси Тихого, короткий біографічний нарис та лист-звернення «Міжнародної амністії».

 

811.161.2
У 45
Українська мова (за правознавчим спрямуванням) : навч. посіб. / В. М. Пивоваров [та ін.]. — Харків : Право, 2018. — 328 с.

Навчальний посібник містить відомості про мовні норми, їх різновиди та правильність застосування в професійній діяльності правника. Охарактеризовано стилі мови, зокрема офіційно-діловий, викладено особливості усного та писемного мовлення, наведено класифікацію документів та вимоги до їх укладання. Система вправ і завдань на володіння писемним мовленням, додатки покликані сприяти закріпленню знань із мови, підвищенню загальної мовної культури не лише юриста, а всіх тих, хто не байдужий до рідного слова, дбає про його чистоту та правильність.

Для студентів юридичних спеціальностей, широкого загалу мовців, тих, хто володіє українською мовою, але хоче знати більше.

 

81
В 53
Висоцький, С. О. Київська писемна школа X—XII ст. : (До історії української писемності) / С. О. Висоцький. — Львів ; Київ ; Нью-Йорк : Видавництво М. П. Коця, 1998. — 247 с. — З колекції Віри та Дмитра Стецьків.

Книжка доктора історичних наук С. О. Висоцького присвячена Київській писемній школі — визначному досягненню писемної культури за часів Київської держави X—XII ст. Наводятся нові матеріали, знайдені в Україні: грамоти, написані на бересті, ґрафіті з Києва та інших міст тощо. На підставі вивчення особливостей написання пам’яток робиться висновок про поширення державної писемності й мови по всій країні та їх зв’язок із сучасною українською писемністю. Засвідчується безперервність київської писемної традиції від часів Київської держави до України XVII ст. Встановлюється існування в Києві XI—XII ст. трьох центрів Київської писемної школи: Софійського собору, Києво-Печерського та Видубицького монастирів, де поступово перейшли від писемності до літературної традиції й написання ориґінальних творів.

Книга розрахована на широкий загал читачів, усіх, хто цікавиться історією вітчизняної культури.

 

821(477)
П 12
Павличко, Д. Мова : поезії / Дмитро Павличко. — Київ : Ярославів Вал, 2019. — 128 с.

Зібрані тут понад сімдесят віршів Дмитра Павличка про мову дадуть читачам чимало матеріалу для осмислення мови не лише як суспільного феномену та однієї з найважливіших основ українського життя, а й як реальної дійової особи в бутті і творчості видатного поета, який ціле життя віддав боротьбі за утвердження української мови і захистові мовних прав українства.

 

811.161.2
А 21
Авраменко, О. 100 експрес-уроків української. Посібник. Ч. 2 / Олександр Авраменко. — Київ : Книголав, 2018. — 192 с. : іл.

Ця кишенькова книжка, що є продовженням уже відомого посібника «100 експрес-уроків української», містить ще одну сотню мовних історій, які в доступній формі навчають норм сучасної української мови.

Для читачів, які прагнуть підвищити рівень свого мовлення.

Дуже приємно, що в нашому суспільстві зростає попит на книжки з культури мовлення, свідченням чому є популярність посібника «100 експрес-уроків української». На ваші численні прохання ми підготували ще одну серію мовних історій, яку ви зараз тримаєте в руках. Електричка, літак, пляж чи нудна нарада — це саме ті місця, у яких, розгорнувши цю книжку, ви зможете провести час з приємністю й користю.

Щоб було комфортно вдосконалювати свою мову й мовлення, пропоную короткі уроки з ілюстраціями, які сприятимуть якнайкращому запам’ятовуванню норм сучасної української мови.

Сподіваюся, що подорож цим посібником буде для вас легкою, цікавою й навіть веселою.

 

81.411.4
Ф 24
Фаріон, І. Мова — краса і сила : Суспільно-креативна роль української мови в XI — середині XIX ст. / Ірина Фаріон. — 2-ге вид. — Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2007. — 212 с.

Це дослідження перше в українському мовознавстві, у якому взаємини між мовою і людиною, мовою і нацією, мовою і державою розглянуто в онтологічно-діяхронному розтині: мова не лише передумова буття людини і суспільства — вона основа його творення упродовж століть (від XI до середини XIX століття). Унікальність і феноменальність української ситуації у тому, що не держава стояла на сторожі мови, а мова забезпечила собою всі можливості для відродження нації та держави. Цей феномен криється у метафоричному визначенні мови як «краси і сили». «Краса» — це найвідкритіший звуковий бік мови, а «сила» — це її суспільно-креативна роль в українському націє- та державотворенні. Краса і сила мови — це те, що «двигнуло з упадку ту масу, якій, бачилося, не було рятунку» (І. Франко).

Позаяк мова — справа усіх і кожного, то це нетрадиційне лінгвістичне дослідження адресоване усім мовцям.

 

81
М 74
Мова: класичне — модерне — постмодерне. Зб. наук. статей. Вип. 1 / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія» ; відп. ред. В. М. Ожоган. — Київ : ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2014. — 206 с.

У сучасному мовленні культивується мисленнєво-мовленнєве розкріпачення адресата, розвиток його мовної творчості. Мовна креативність, спроектована на мовну гру, ігровий дискурс, досліджується в межах лінгвістичної теорії мовної гри, що репрезентує актуальний напрям мовознавчих студій.

 

811.161.2
З 91
Зубков, М. Норми й культура української мови фахової спрямованости / Микола Зубков. — Київ : Арій, 2018. — 608 с.

Посібник осягає основи культури спілкування, види й жанри публічних виступів. У ньому подано головні правописні норми та правила, морфеміку й морфологію. Закцентовано увагу на особливостях уживання іменних і службових частин мови в офіційно-діловому стилі, а також на складних випадках перекладу науково-технічної, економічної та іншої термінології.

Книга стане надійним порадником для усіх поціновувачів українського слова.

 

811.161.2
А 72
Антисуржик : Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити : навч. посіб. / за заг. ред. О. Сербенської. — 3-тє вид., допов. і перероб. — Львів : Апріорі, 2017. — 304 с.

Духовне багатство людини й суспільства визначає багато чинників, серед яких надзвичайно важливими є глибоке пізнання та освоєння народної моралі, етикету, культури мовлення. Як чемно та шанобливо привітатися, спілкуватися, у різних ситуаціях поводитись у суспільстві? Як працювати над формуванням своєї мовної особистості та домогтися того, щоб власне мовлення — усне і писемне — набувало ознак вишуканості, характеризувало інтелігентність людини? На ці запитання, хоч частково, дає відповідь пропонований посібник.

Книга призначена для студентів, учнів середніх закладів усіх типів і для якнайширшого кола читачів, які хочуть удосконалити знання української мови, позбутися деформацій, що відчутні в мовленні частини наших громадян, зберегти самобутність українського слова.

 

81.411.4
К 56
Коваль, А. П. Спочатку було Слово : крилаті вислови біблійного походження в українській мові / А. П. Коваль. — Київ : Либідь, 2001. — 312 с.

Біблія — найпоширеніша у світі книжка, з якої наш народ протягом століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її.

Крилаті вислови у цьому виданні подаються не в алфавітному порядку, а в такій послідовності, в якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити, як побудовано Біблію, яким є зміст і стиль викладу кожної частини. У висловах фіксуються зміни у змісті й формі, які відбулися за час їх існування в українській мові; усі наявні значення висловів ілюструються цитатами з творів українських письменників.

Для широкого кола читачів, не байдужих до мовного багатства.

 

81.411.4
Г 93
Губерначук, С. Трипілля і українська мова / С. Губерначук. — Київ : Фенікс, 2005. — 232 с.

Автор книги, фаховий філолог, багато літ виступає у періодиці із публікаціями, присвяченими темі прадавнього походження української мови, а в 2002 році видав книгу «Як гул століть, як шум віків — рідна мова».

У запропонованій книзі автор знову намагається простежити найдавніші витоки української мови. На основі аналізу мовних, археологічних, етнографічних, антропологічних та історичних фактів дослідник приходить до думки про спадкоємний зв’язок між мовно-культурним світом українців та мовно-культурним світом творців Трипільської цивілізації, тобто людності Праукраїни VI—III тис. до н. е. Застосувавши метод «слів і речей» при дослідженні багато чого з того, що вміли і знали, у що вірили носії Трипільської культури, автор дійшов висновку, що мова трипільців стала базовою для становлення праукраїнської мови. А проведений у книзі аналіз знаків-символів трипільської орнаментики і символів-образів українських обрядових пісень сонцепоклонницького походження засвідчив, що основні символи, образи і мотиви української обрядової поезії у своєму формуванні пройшли і часи Трипільської цивілізації.

 


У33
Ужевич, І. Граматика слов’янська І. Ужевича / підгот. до друку [і вступ. статтю написали] І. К. Білодід, Є. М. Кудрицький. — Київ : Наукова думка, 1970. — 113 с.

Ця праця, яку Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук УРСР пропонує Твоїй увазі, становить пам’ятку української мовознавчої (граматичної) науки середини XVII ст., — це фактично перша граматика власне української літературної мови XVI—XVII ст. Її склав у 1643 р. латинською мовою український студент Паризького університету — Сорбонни — Іван Ужевич.

Рукопис праці і зараз зберігається в Національній бібліотеці в Парижі. На жаль, ця граматика не була надрукована і не змогла відіграти своєї ролі в нормалізації і розвитку української літературної мови XVII—XVIII ст. Та вона становить високу пам’ятку української граматичної науки XVII ст., що свідчить про розвиненість української літературної мови того часу, про прагнення вчених людей України піднести її престиж, ознайомити з нею європейський світ. Ми певні, що ця пам’ятка матиме тепер, у наш час, велике значення при вивченні історії не тільки української, а й всієї східнослов’янської і взагалі слов’янської граматичної науки, історії мови, а також для підготовки освічених філологічних кадрів. Вона має значення для пізнання історії культури українського народу. Наукового подвигу автора граматики, Івана Ужевича, не можна забути. Цей твір українського патріота був складений напередодні визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648—1654 рр. і являє собою один із виявів прагнень українського народу до вільного розвитку своєї духовної культури, своєї науки, своєї мови.

 

4
С51
Смотрицький, М. Граматика / Мелентій Смотрицький ; підгот. факсим. вид. та дослідж. пам’ятки В. В. Німчука. — Київ : Наукова думка, 1979. — 111 с.

«Граматика» М. Смотрицького вперше вийшла у світ 1619 р. До середини XVIII ст. була єдиним підручником граматики в Україні, Росії та Білорусії. Книжка мала великий вплив на розвиток мовознавства у всіх слов’янських народів.

У комплекті з факсимільним виданням «Граматики» 1619 р. публікується її докладне наукове дослідження.

Розрахована на істориків східнослов’янських мов, славістів, істориків вітчизняної науки, зокрема мовознавства, викладачів та аспірантів.

 

81.411.4
Г 93
Губерначук, С. Українсько-санскритські спорідненості (вибіркове представлення) / Станіслав Губерначук. — Київ : Фенікс, 2014. — 140 с.

У цій книзі представлено майже 4 тисячі українських мовних одиниць, в тому числі говіркових, давньоукраїнських літературних, рідних корінних імен особових, географічних назв, українських прізвищ, службових частин мови та ін. Проведене автором (фаховим філологом) зіставлення цих українських мовотворів зі словами доісторичного індоарійського письма — санскриту засвідчує їхню глибоку вкоріненість у нашій минувшині, а, отже, й прадавні початки української мови.

 

81.411.4
Г 93
Губерначук, С. Українська словесність і веди / Станіслав Губерначук. — Київ : Фенікс, 2016. — 200 с.

У книзі висвітлюються доісторичні початки основних найдавніших тем і підтем української усної народної творчості (словесності), їхній зв’язок із первісною міфологієї предків українців. Автор — фаховий філолог у своїх пошуках зіставляє ряд мотивів українських замовлянь, обрядових пісень, казок, оповідок та ін. зі славенями і замовляннями індоарійських Вед, а також мову названих жанрів української словесності із деякими давньоіндійськими мовами, зокрема санскритом. Через призму цих мов виясняється затуманений віками зміст багатьох українських слів, з’ясовуються прадавні початки української мови.

 

81.411.4
Г3
Губерначук, С. С. Українські говірки і санскрит / Станіслав Губерначук. — Київ : Фенікс, 2013. — 208 с.

Ця книга є продовженням задуму автора, розпочатого ним у своїх попередніх книгах: простежити найдавніші доісторичні початки української мови. Спираючись на українську етнографію, ведійські джерела, санскрит і деякі давньоіндійські мови, автор як фаховий філолог проаналізував величезне число мовних одиниць живого усного народного мовлення українців різних країв, себто говірок і дійшов висновку, що переважна більшість їх сягає своїми витоками доісторичного минулого, деякі ще епохи первісного мовотворення, а чимало — первісного збиральництва, мисливства і часів Трипільської цивілізації.

Загалом у книзі розглянуто через призму санскриту і кількох давньоіндійських мов майже 1600 мовних одиниць українських говірок.

 

81.411.4
О 74
Осипов, П. І. Чому ми так говоримо : (наук.-етимол. довід.) / П. І. Осипов. — Київ : Ін Юре, 2008. — 248 с.

У довіднику наведені відомі фразеологізми (афоризми, крилаті вирази, ідіоми), а також окремі лексичні одиниці, що знаходяться в активному мовному обігу, а тому потребують ідентифікації й додаткового тлумачення. Вказується на підґрунтя та процес зародження слів і виразів, відслідковується їх генезис, висвітлюються специфіка й сфери функціонування на сучасному етапі. Наводиться також їх переклад та лексико-семантичні відповідники в англійській, німецькій та ін. мовах.

Розрахований на студентів (насамперед філологів), аспірантів, викладачів, істориків, педагогів, психологів, працівників мас-медіа та всіх, хто плекає і шанує Мову.

 

81.411.4
С 76
Ставицька, Л. Українська мова без табу : словник нецензурної лексики та її відповідників : обсценізми, евфемізми, сексуалізми / Л. Ставицька ; Укр. наук. ін-т Гарвардського ун-ту, НАН України, Ін-т укр. мови. — Київ : Критика, 2008. — 456 с.

«Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. Обсценізми, евфемізми, сексуалізми», що його уклала доктор філологічних наук, професор Леся Ставицька, подає опис обсценних слів і висловів та їх евфемізмів, у тому числі еротичної лексики, сексуального сленгу, зафіксованих у різнотипних словниках української мови, які побутують в усному мовленні, художній літературі, публіцистиці, традиційному сороміцькому (еротичному) та сучасному міському фольклорі.

Пропонований Словник містить точний опис значень близько 5000 слів і стійких словосполучень, подає їх стилістичні характеристики, довідки про походження та історико-культурний коментар, а також фіксує випадки нестандартного, «ігрового» вживання.

У теоретичній частині читач знайде чимало цікавих відомостей про мовну, соціолінгвістичну, лінгвософську та культурологічну природу розглядуваного мовного матеріалу. Словник адресовано спеціялістам-філологам, письменникам, перекладачам і всім, хто цікавиться українським словом.

 

81.411.4
Б 48
Береза, Т. Гарна мова — одним словом : словник вишуканої української мови / Тарас Береза. — Львів : Апріорі, 2015. — 420 с.

Словник вишуканої української мови — данина великій мовній спадщині, яку у різні часи з нами щедро розділяли майстри художнього пера. Автор опрацював кращі твори української та світової літератури, вибрані уривки з яких слугують доладними ілюстраціями до цього видання. Від Пантелеймона Куліша до Мирослава Дочинця, від Даніеля Дефо до Джеймса Паттерсона, — таким є безмежжя авторського лету упродовж XVIII—XXI століть. Понад 1500 словникових одиниць дозволять користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти і писати українською мовою якнайвишуканіше.

 

81.411.4
Б 90
Бублейник, Л. В. Слово в українській поезії : навч. посіб. зі спецкурсу / Л. В. Бублейник. — Луцьк : Твердиня, 2012. — 288 с.

У посібникові розглянуто деякі з найважливіших стильових параметрів мови української поезії кінця XIX — початку XX ст. Проаналізовано особливості ідіостилю Лесі Українки: функціональне навантаження антропонімів та колоризмів, засоби створення контрасту, роль і місце порівнянь у системі тропів, інтертекстуальні словесні образи та форми діалогу в драматичних поемах. У розгляді мовотворчості Є. Маланюка увагу зосереджено на характері образних конотацій в ономастичній лексиці, схарактеризовано структуру та семантику «речовинних» метафор, метафоричні складники концепту вітер, лексичні засоби створення мовної експресії та функції звукообразів. Проаналізовано Слово як об’єкт художнього зображення у Ліни Костенко, поетику контрасту в її ліриці та мовно-стилістичні особливості роману «Берестечко».

Посібник укладено на основі матеріалів монографії автора «Світ слова української поезії» (Луцьк, 2011), доповнених та опрацьованих відповідно до вимог наукового навчального видання.

Для студентів, аспірантів, учителів та всіх, хто цікавиться проблематикою художнього мовлення.

 

81.411.4
Б 48
Береза, Т. Мова — не калька : словник української мови / Т. Береза, І. Зубрицька, Ю. Зелений. — Львів : Апріорі, 2016. — 664 с.

Сучасний словник гарної української мови «Мова — не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців. У Словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця.

Призначений для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності.

 

81.411.4
Ш 37
Шевельов, Ю. Вибрані праці. У 2 кн. Кн. 2. Літературознавство / Ю. Шевельов ; упоряд. І. Дзюба. — Київ : Києво-Могилянська академія, 2008. — 1151 с.

У другій книзі «Вибраних праць» Юрія Шевельова, однієї з найвидатніших постатей української науки і культури XX століття, вміщено історико-літературні розвідки та есеї, що дають уявлення про діапазон його інтересів та глибину інтерпретації явищ української літератури, живопису, театру. Змушений залишити батьківщину в роки Другої світової війни, Ю. Шевельов зробив блискучу наукову кар’єру мовознавця-славіста в престижних університетах Заходу, але ніколи не полишав своєю думкою Україну. І тільки зі здобуттям незалежності в Україні з’являються видання його праць і потреба в них зростає.

Книга розрахована на широке коло гуманітаріїв. Читача не залишать байдужим і пристрасний пошук наукової істини, і блиск ерудиції, і артистизм вислову. Читання Шевельова-Шереха і захоплює, і навчає.

Виставку підготувала Людмила Козачок, головний бібліотекар відділу зберігання основного фонду
© Тернопільська обласна універсальна бібліотека, 2020

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку