Причин для зростання цін на продукти немає. Створюючи собі дивіденди напередодні другого туру виборів президента, дехто «накручує» їх необгрунтовано.

Про це, а також перспективи розвитку Тернопілля, курс гривні та інше, розповів «RIA плюс» міністр економіки Богдан Данилишин Він минулого тижня у Тернополі провів розширене виїзне засідання колегії Мінекономіки та підписав протокол намірів про укладання Угоди щодо соціально-економічного розвитку Тернопільщини з урядом Окрім того, гість відвідав кілька підприємств, зустрівся з викладачами та студентами місцевих вузів.

— Тернопілля мені особливо близьке, — підкреслює міністр. — Хотілося б, аби цей регіон став одним із лідерів у системі економіки держави Однак проблеми Тернопілля — системні і поглиблювалися вони не один рік, тому й вихід треба шукати системний. Слід використати ваш освітній та інноваційний потенціал, а також задіяти резерви для промислового розвитку. Так, ряд великих підприємств можна переорієнтувати на виробництво технологічно нової продукції.

ПОТЕНЦІАЛ ОБЛАСТІ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ

— Ви брали участь у розробці Концепції державної регіональної політики. Яку роль у ній має Тернопілля?

— Така концепція — загальний документ, що визначає засади здійснення ефективної державної регіональної політики і є основою для ухвалений нормативно-правових актів, необхідних для її реалізації Тож вона передбачає тільки основні напрями і пріоритети розвитку всіх регіонів. При цьому важливо подбати про гармонізацію загальнодержавних і регіональних інтересів. Один з ефективних механізмів — саме угоди щодо регіонального

розвитку. Це передплановий документ на середньостро-кову перспективу (5-7 років). Протокол намірів, який я підписав у Тернополі, — це, так би мовити, домовленість про стабільну та передбачувану спільну працю уряду і тернопільської влади з вирішення проблем краю та подальшого його розвитку.

Одним із пріоритетних напрямків розвитку області визначили створення умов розвитку високопродуктивного агропромислового комплексу, але на основі сучасної інноваційної моделі. Адже серйозною проблемою області є те, що вже 10 років домінуючою галуззю тут залишається сільське господарство. Відтак переважає харчова промисловість, питома вага якої — майже 42% усього промислового виробництва краю.

— Які об’єкти отримають фінансування насамперед?

— Нині треба знайти найоптимальніші точки, вкладання коштів у які дало б найуспішніші результати. Окрім підтримки села, йдеться про сприяння «Текстерно», «Оріону», «Ватрі» і «Шредеру».

Ми уже в 2010-му простимулюємо завершення будівництва наукової бібліотеки, обласного архіву, а також терапевтичного комплексу міської лікарні №3, де розмістять пологовий будинок. Об’єкти із таким високим ступенем готовності слід фінансувати першочергово.

Із Держбюджету також мають надійти кошти на реконструкцію палацового комплексу у Вишнівці Збаразького району. Важливим є ще цілий ряд проектів, зокрема, йдеться про створення обласної шфекційної лікарні при університетській клініці, а також перетворення протитуберкульозної лікарні, що в с. Плотича, на оснащений усім хоспіс. Включили у плани і капремонт об’їзної Тернополя, а також забезпечення заходів, що мають попередити ймовірні надзвичайні ситуації. І це неповний перелік.

Однак втілити ці проекти без залучення резервів регіону — неможливо. Тож я радив би, зважаючи на потенціал ваших вузів, створити власну Раду інновацій. Думаю, всі зрозуміли, що ринок неякісних продуктів не терпітиме. Ринок — це конкурентна боротьба, і переможе той, хто вміє себе подати.

— Плани, звісно, хороші Однак де гарантія, що їх виконає новий уряд?

— Якщо Угоду підписали, вона стає обов’язковою до виконання. Такі діють норми. Скажімо, умов угод, які підписував попередній уряд, ми нині не порушуємо. Зрештою, існує процедура контролю, відтак за невиконання домовленостей є відповідальність… Сьогодні не можна працювати за принципом «тому — трохи і тому — трохи». Кошти з держказни, за умов вимушеної економії ресурсів, до якої підштовхує світова економічна криза, не слід «розпиляти». Тому їх тепер спрямовуватимуть на найнеоб-хіднітпе, в тому числі завершення об’єктів, котрі мають більше 70% готовності.

ГРИВНЯ СТАБІЛІЗУЄТЬСЯ

— Ви таку увагу приділяєте лише Тернопіллю?

— Уряд вже уклав з областями чотири угоди щодо соціально-економічного розвитку. На фінальному етапі — ще сім До того ж, 27 січня схвалили проект закону «Про території перспективного розвитку». Проілюструю: статистика свідчить, що більше половини потужних підприємств і відповідної інфраструктури Тернопілля зосереджені в обласному центрі та у Тернопільському районі. Тому ми зацікавлені у тому, аби привабити інвестора у ті ж Чортків чи Заліщики. Адже малі міста і селища нині — у надзвичайно складному становищі: немає виробництва, роботи для людей теж. Територією перспективного розвитку терміном на 10 років, за критеріями, котрі встановить Кабмін, визначать окремий населений пункт — село, селище, місто з населенням до 50 тис чол. Там створять ряд преференцій для влади і бізнесу. Так, у спеціальній митній зоні реалізовуватимуть експортоорієнтовані проекти вартістю понад 10 млн евро, причому вони будуть лише виробничого спрямування Окрім того, для інвесторів запровадять спрощену процедуру отримання дозвільних документів і спецрежим переміщення товарів — без сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

— Ви якось в інтерв’ю сказали, що не бачите підстав для девальвації гривні.

— Справа в тому, що криза в Україні насамперед набула рис банківської кризи. Саме це й спричинило нестабільність курсу нацвалюти щодо долара та евро. Проте у 2010-му на міжбанківському ринку прогнозують стабілізацію ситуації та відсутність дисбалансів між попитом на іноземну валюту та її пропозицією на тлі суттєвого скорочення від’ємного сальдо платіжного балансу. При цьому зростання пропозиції іноземної валюти відбуватиметься за рахунок збільшення як експортних надходжень (на тлі відновлення світової економіки та попиту на основні товари українського експорту на зовнішніх ринках), так і притоку іноземних інвестиційних ресурсів- Курсові коливання на валютному ринку стануть більш згладженими та передбачуваними, що дозволить протягом року утримувати офіційний курс гривні щодо долара на відносно стабільному рівні, із сезонними відхиленнями.

— Одне з повідомлень: «Данилишин бачить ознаки стабілізації, але поки що не бачить закінчення кризи.»

— Я нині бачу не лише ознаки стабілізації, а й виходу всіх сфер економіки з кризи. Звинувачення у тому, що державна антикризова політика не була створена вчасно, не мають підґрунтя Цілий пакет документів ми підготували ще восени 2008-го. Проте до деяких із них у парламенті не бралися й досі!

Наразі Кабмін сконцентрував увагу на підтримці промислових виробників, орієнтованих на експорт. Зокрема ми встановили граничні ціни на газ для металургів… Та підтримувати нині треба не окремі галузі, а змінювати загальні пріоритети. На експорт досі йшла в основному сировина, а це — неприпустимо! Адже Україна не має бути сировинним додатком, а країною із високо-технологічною промисловістю та конкурентоздатими товарами (про причини кризи в Україні та шляхи, котрі допоможуть із неї вийти, читайте в наступних числах газети — прим. ред.).

До речі, підсумки IV кварталу 2009 р. довели, що можна очікувати на нарощування обсягів виробництва, починаючи вже з І кварталу 2010 р. Наступним етапом має стати модернізація та структурна перебудова економіки.

ЦІНИ ПЕРЕВІРЯТЬ

— Ціни на продукти пішли вгору через прогалини в економічній політиці, кажуть експерти.

— Кабмін проводить послідовну цінову політику. І наша робота, я переконаний, не дає жодних підстав для зростання цін на основні види продуктів. «Стрибок» цін на окремі види продовольчих товарів, який ми спостерігаємо останнім часом, виглядає неприродним на тлі уповільнення шфляційних процесів. Жодних причин і передумов для нагнітання цінової ситуації немає! Рівень продовольчої безпеки України фахівці вважають доволі високим. До того ж, рекордний урожай забезпечив нам достатні продовольчі ресурси.

Як на мене, основна причина таких тенденцій — політична нестабільність, пов’язана із другим туром президентських виборів. Ціни дехто накручує необгрунтовано, аби забезпечити собі політичні дивіденди. Тому ми вже створили відповідні групи Державної цінової інспекції, Антимонопольного комітету, податкової адміністрації, органів внутрішніх справ, які контролюватимуть цінову ситуацію та вживатимуть відповідні заходи щодо недобросовісних учасників ринку. Якщо експерти доведуть факт, навмисного «накручування» цін, то штрафи, котрі накладуть контролюючі служби, перевищать прибутки, одержані від спекуляцій.

До речі, у Держбюджеті-2010 ми до 27 млрд грн збільшили видатки Стабілізаційного фонду. Серед основних напрямів, на які спрямують ці кошти, — розвиток енергетики й енергозбереження. Окрім того, основним пріоритетом інвестицій для держави стане аграрний сектор. Цей момент особливо суттєвий для Тернопілля.

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку