Hа другому пленарному засіданні після уточнення рішення щодо ситуації з вивезенням сміття в обласному іШнан центрі депутати, зокрема, розглянули галузеву програму розвитку молочного скотарства Тернопільщини до 2015 року. Доповідь за цією темою зробив заступник начальника агропромислового розвитку облдержадміністрації, представник фракції УНП Фелікіссім Ментух. Основна мета цієї програми, за словами доповідача, полягає у збільшенні обсягів виробництва молока в об’ємах, що гарантують продовольчу безпеку області шляхом створення та розвитку великотовар-ного виробництва; збільшення поголів’я молочної худоби в сільгосппідприємствах та підвищення її продуктивності. Народні обранці затвердили її з надією на досягнення прогнозних результатів – доведення обсягів виробництва до 720 тисяч тонн молока та молокопродуктів до фізіологічної потреби (380 кілограмів на одну людину), збільшення експортного потенціалу молочної продукції до 280 тисяч тонн та створення 7300 додаткових робочих місць.

Народні промисли знову в пошані

Після того на розгляд сесії було винесено «Регіональну програму збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на період до 2010 року». За інформацією начальника обласного управління культури, представника фракції УНП Григорія Шергея, нині у нашому краї працює 1200 народних умільців, 153 з них мають почесне звання — майстер народної творчості, 400 — молодші 25-річного віку, а при Теребовлянсь-кому вищому училищі культури відкрито відділ прикладних мистецтв. Усе це свідчить, що народні промисли мають неабиякі перспективи на майбутнє.

Хоча з іншого боку в цій справі є також певні проблеми. Наприклад, у даний час не працює єдина в Україні унікальна за своєю суттю Мельнице-Подільська фабрика музичних народних інструментів, а на споживчому ринку маємо тривожні тенденції витіснення автентичних творів наших народних умільців стилізованим ширвжитком китайського виробництва.

Григорій Платонович говорив і про розвиток фестивальної справи як вагому частину цілісної національної культури.

Тож після обговорення питання депутати затвердили цю програму, оскільки ч розвиток народної творчості вважають частиною економічного потенціалу Тернопілля і одним із реальних шляхів збільшення кількості робочих місць у нашому краї.

Красивішають села й містечка

На думку представників депутатського корпусу, особливої популяризації потребує, обласний конкурс сільських, селищних і міських рад на кращий санітарний стан та благоустрій територій, оскільки він стимулює місцеві громади до утримання у зразковому стані своїх населених пунктів. Підсумки такого змагання за 2008 рік народні обранці розглянули на черговому пленарному засіданні.

За прийнятим рішенням у категорії населених пунктів першої групи перемогу з отриманням відповідного диплома та грошової премії 25 тисяч гривень здобула Байковецька сільська рада Тернопільського району (сільський голова — Анатолій Кулик); друге місце з врученням диплома та і премію 20 тис. грн. отримала Струсівська сільрада Теребовлянського району (Роман Бойко); третє місце (диплом та 15 тис. грн.) виборола Гнилицька сільська рада Підволочиського району (Ілько Стахурський).

У другій категорії населених пунктів першого і другого місць цього разу вирішено не присуджувати. Третім призером визнана Козлівська селищна рада з врученням їй диплома третього ступеня та грошової премії в сумі 25 тис. грн. (селищний голова — Володимир Колісник).

Крім того, за успіхи в конкурсі на кращий санітарний стан та благоустрій територій у 2008 році відзначені заохочувальними преміями (в сумі від 11 до 13 тис. грн.): Бурдяківська сільська рада Борщівського району (сільський голова Ігор Лобода); Хлопівська сільрада Тувинського району (Петро Ангел); Мшанецька сільрада Зоорівського району (Андрій Дядьо); Гає-Розтоцька сільрада Зоорівського району (Петро Чехович); Передмірська сільрада Лановецького району (Іван Власюк); Сільцівська сільрада Підгаєцького району (Іван Ригайло) та Пробіжнянська сільська рада Чортківського району (сільський голова Іван Пазюк).

З метою подальшої активізації туристично-краєзнавчої діяльності сесія обласної ради вирішила реорганізувати шляхом об’єднання обласної комунальної установи «Редакція енциклопедичного довідника «Тернопільщина» та комунального підприємства облради «Тернопільський обласний інформаційно-туристичний центр» і створити на базі їхнього майна комунальне підприємство «Тернопільський обласний інформаціино-туристичний краєзнавчий центр». А в складі цього підприємства утворити структурний підрозділ — редакційну групу енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Бюджет — не благодійний фонд

На вечірньому засіданні депутати приступили до внесення змін до обласного бюджету на 2009 рік. Депутатів з цього приводу інформували начальник головного фінансового управління ОДА Ігор Пиріг та голова постійної комісії облради з питань бюджету Олександр Стадник.

За словами Ігоря Миколайовича, до загального фонду обласного бюджету за перше півріччя надійшло власних надпланових доходів на 7528,5 тис. грн. Однак потреба у коштах набагато перевищує фінансові можливості. Досить сказати, що майже половину цієї суми, а точніше — 3659,4 тис. грн., облдержадміністрація пропонувала спрямувати на витрати, пов’язані «у зв язку із зростанням тарифів на енергоносії та з метою попередження виникнення кредиторської заборгованості у бюджетних установах, що фінансуються з обласного бюджету». Народні обранці тут же згадали про гостру необхідність фінансування нового приміщення архіву, обласної бібліотеки, фестивалю Борщівської вишиванки… І це лише маленька дещиця з потреб. Тому зупинюсь на найголовніших моментах дискусії.

При можливості відрізати кусок фінансового пирога свої запити обстоювали посланці Лановеччини, Бучаччини, Борщівщини… Особливо драматично на сесії облради виглядали справи в освіті Козівського району, де виникла нагальна потреба ремонтних робіт у Великоходачківській та Козівській школі № 1. До речі, на перший (за списком) об’єкт за поданням ОДА планувалось виділити 200 тисяч гривень. У процесі коментарів народних обранців та голосування було вирішено виділити на обидва об’єкти по 150 тисяч гривень.

Після того у дискусію вступив начальник відділу соціально-економічного розвитку та бюджетного планування виконкому облради, нашоукраїнець Володимир Чубатий і застеріг народних обранців від перерозподілу коштів за пропозиціями з голосу під час пленарних засідань, оскільки «обласний бюджет — не благодійний фонд, який має бездумно задовольняти інтереси усіх бажаючих. Стільки грошей у нас просто немає, тож запити районів передусім мають обслуговувати районні бюджети. А, по-друге, сьогодні голови райдержадміністрацій просять гроші на капітальні видатки, а завтра прийдуть за коштами на заробітну плату, адже уже сьогодні на цю статтю витрат в області» бракує приблизно 21 млн. грн.». І оскільки проблемних питань є чимало, то Володимир Чубатий зробив висновок про те, що надалі зміни до бюджету (на підставі бюджетного кодексу) повинні вноситись на розгляд сесії завчасно, лише за поданням ОДА і обов’язково з висновками профільної комісії облради.

На завершення обговорення питання про зміни до обласного бюджету свої міркування висловив голова облради Олексій Кайда і запропонував дві пропозиції, які були схвально підтримані в сесійній залі. Передусім, зважаючи на критичну ситуацію з вивезенням сміття в обласному центрі, Олексій Петрович запропонував з коштів, виділених на проплату енергоносіїв, два мільйони гривень виділити на придбання сміттєсортувальної машини вітчизняного виробництва, а гроші на оплату енергоносіїв для соціальної сфери віднайти у бюджеті при його перерозподілі за результатами господарської діяльності восьми і дев’яти місяців нинішнього року.

Ще одна принципова пропозиція Олексія Кайди стосувалася перерозподілу 301 тисячі гривень, запропонованих облдержадміністрацією на охорону об’єктів, будівництво яких проводилося в минулі роки за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів. За словами голови облради, усю цю суму облдержадміністрація пропонувала направити на охорону об’єктів, якими опікується її управління капітального будівництва (хоч заради справедливості треба сказати, що й вона складає лише 30 відсотків від потреби УКБ). У той же час об’єкти, замовниками яких виступали два комунальні підприємства облради, не враховані взагалі. Тож О. Кайда запропонував розподілити вказану суму приблизно у рівних частинах між згадуваними юридичними особами.

Серед інших тем вечірнього засідання на увагу заслуговує і питання «Про програму добудови та введення в експлуатацію нового приміщення Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки на 2008 — 2009 роки». Нагадаємо, що справа завершення цієї споруди, історія якої почалась ще у 1986 році, не вирішусться через відсутність коштів. На сьогодні готовність об’єкта, розрахованого на 950 тисяч томів, складає 80 відсотків, а для остаточної здачі бібліотеки в експлуатацію бракує орієнтовно 21 млн. грн.

У своєму рішенні з цього питання депутати облради відзначили недостатню роботу облдержадміністрації і запропонували їй вжити невідкладних заходів щодо забезпечення виконання в повному обсязі вказаного рішення. Разом з тим народні обранці вважають за доцільне повернутися до цього питання на одній з найближчих сесій облради, на яку запросити депутатів Верховної Ради України від Тернопільщини Ярослава Джоджика, Василя Деревляного та Івана Стойка, адже вони свого часу обіцяли сприяти завершенню цього довгобуду.

Майже під завісу другого пленарного засідання учасники сесії дали згоду на призначення професора Афанасія Ломаковича на вакантну посаду ректора Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка.

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку