470 років від часу утворення Тернопільського ставу

(березень 1548 р.)

І наше місто, і наш став —

Вони з одного покоління.

І як природа і людина,

Віками будуть нероздільні.

31 січня 1525 року уродженець с. Баворів (нині — Тернопільського району) В. Баворський отримав від короля за службу в довічний дар обидва береги річки Серет у селах Петриків та Пронятин для створення водойми для вирощування риби.

Під час заснування Тернополя магнат Я. Тарновський примусив В. Баворського відступити отримані в дар обидва береги Серету для будівництва там ставу. Ймовірно, Баворський уступив Тарновському і с. Петриків, а брати Чистилівські віддали села Кутківці та Пронятин, котрі сьогодні належать до Тернополя. 26 серпня 1547 року Тарновський і його син отримали від короля в пожиттєве володіння ці населені пункти. Розбудовуючи Тернопіль, Ян Тарновський 16 травня 1548 року домігся від короля дозволу на утворення ставу біля підніжжя Кутківців, щоби захистити місто від нападів татар. Також насипали високу й широку греблю, на якій була дорога до Загребелля — передмістя Тернополя. Рівень води в ставі піднявся на три метри вище нижнього річища Серету, надлишок спливав чотирма шлюзами. Водойма одразу набула важливого господарського значення: згідно з інвентарним описом 1672 року, на ній діяли чотири млини, що давали значні прибутки місту. Протягом століть став постачав значну кількість риби.

1671 року один з німецьких мандрівників у «Щоденнику подорожі...» зазначив, що Тернопіль з трьох боків оточують велике озеро й широкі болота, замок височить посеред ставу.

Під час нападів турків і татар 1675 року замок зруйновано, воду зі ставу спущено.

На початку XX ст. тернопільський підприємець В. Трач узяв став в оренду для розведення риби. Тут водилися щуки, лини, окуні, коропи, карасі, лящі, плотва, коблі. Взимку рибу експортували до Львова, Кракова, Варшави та інших міст.

Між двома світовими війнами став занедбали, виглядав він як річка, котру можна перейти вбрід; влітку на його території жителі Підзамча вирощували городину.

У 1951—1952 роках здійснено благоустрій міста, зокрема насаджено лісопарк (10 450 дерев і 5400 кущів); для зміцнення берегів ставу використано 2500 м2 облицювального каменю. Після реконструкції піднявся рівень води, площа водойми становила 400 га.

Відродження ставу розпочалося 23 квітня 1956 року, коли Тернопільський облвиконком прийняв рішення про підпорядкування водойми обласній та місцевій владі.

У 1974—2003 роках на Тернопільському ставі діяв фонтан, у вересні 2007 року його відновлено (струмінь води заввишки 20—25 метрів, підсвічений різнокольоровими лампами). У серпні 2012 року водограй перенесено на острівець «Чайка».

Тернопіль — єдине в Україні та одне з кількох міст у світі, в центрі якого є штучна водойма. Тернопільський став — це класична модель внутрішньої водойми в урбанізованому середовищі.

Нині став належить до складу регіонального ландшафтного парку «Загребелля» і займає 289 га. Довжина водойми — 3 км, середня ширина 0,887 км, максимальна глибина — 12 м.

(За матеріалами п’ятого номера міського екологічного бюлетеня «Тернопіль — місто для життя»)

Література

Блакитна перлина Тернополя // Місто. — 2012. — 15 лют. — С. 19 : фот.

Бобрівець, М. Тернопіль без ставу — як Лондон без Біг-Бена / М. Бобрівець // Вільне життя плюс. — 2008. — 8 лип. — С. 3. — (Перлина нашого краю).

Бурма, В. Останні острівці осені : [про птахів, які живуть на Тернопільському ставі] / В. Бурма // Вільне життя плюс. — 2014. — 10 груд. — С. 5 : фот. кольор. — (Вікно в природу).

Зірка Тернопільського ставу : [відкриття фонтана після зимової перерви] // Експрес. — 2008. — 13—15 трав. — С. 13 : фот. кольор.

Золотнюк, А. Чому «цвіте» Тернопільський став? / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2016. — 3 серп. — С. 9. — (Актуально).

Куріненко, Г. Це було в 1970-му : [перше плавання малого теплохода на Тернопільському ставі] / Г. Куріненко // Вільне життя плюс. — 2008. — 16 жовт. — С. 7 : фот. — (Давні світлини).

Луків, Н. А після нас — хоч посуха : [про необхідність проведення заходів зі збереження Тернопільського ставу] / Н. Луків // Свобода. — 2016. — 7 верес. — С. 4 : фот.

Лучка, Д. Тернопільський став став світовою ареною : Тут на високому рівні відбувся чемпіонат світу з водно-моторного спорту / Д. Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 29 серп. — 4 верес. — С. [16] : фот. кольор.

Мороз, В. Як народився наш Став : [з історії створення Тернопільського ставу] / В. Мороз // 20 хвилин. — 2010. — 9—10 лип. — С. 18 : фот.

Мороз, В. Якою була набережна : [з історії створення набережної Тернопільського ставу] / В. Мороз // Rіа плюс. — 2013. — 13 берез. — С. 19 : фот. кольор. — (Ретро).

Нога, І. Став у небезпеці. Чи врятуємо? / І. Нога // Вільне життя плюс. — 2009. — 30 верес. — С. 11. — (Тривожна тема).

Осадча, О. П. Еколого-токсикологічна характеристика Тернопільського ставу в історичному аспекті / О. П. Осадча // Студентський науковий вісник. — Тернопіль, 2009. — Вип. 19. — С. 64—68 : табл.

Хаварівський, Б. Синє око міста : [розмова з архівістом, краєзнавцем, громад.-культур. діячем Б. Хаварівським] / записала В. Гродецька // Експрес. — 2008. — 13—20 берез. — Тернопільські новини. — С. 4 : фот.

Шот, М. Молитимуться за Тернопільський став / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2008. — 4 лип. — С. 24. — (Духовне).

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2008 рік. Бібліогр. покажч. Вип. 18 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. — 144 с.

Про Тернопільський став: С. 51—53.