13 ЛИСТОПАДА

100 років від часу створення
Української галицької армії

(13.11 1918)

Молода Українська держава вже 1 листопада 1918 року, відразу ж після виникнення, опинилась у стані війни з поляками. Українська влада оголосила військовий стан і загальну мобілізацію та приступила до організації регулярної Галицької армії.

13 листопада 1918 року територія Східної Галичини була поділена на три військові області — Львівську, Станіславську і Тернопільську, кожна з яких складалася з 4 військових округів (по 3—8 повітів). В кожній окрузі діяла окружна військова команда, у кожному повіті — повітова. Повітові військові команди підпорядковувались окружним, а окружні — безпосередньо Секретаріатові військових справ Західноукраїнської Народної Республіки.

Ядром УГА був легіон Українських січових стрільців, навколо якого згуртувалися українські частини австро-угорських залог і фронтових формацій.

Рядовий склад УГА становили здебільшого досвідчені солдати австро-угорської армії, які пройшли фронтовими дорогами Першої світової війни. Українських старшин відчувалася нестача, особливо на вищих штабних посадах. Тому до УГА приймали як офіцерів-австрійців, так і офіцерів-українців колишньої царської армії. Зброя була переважно з австрійських арсеналів, згодом — також російського виробництва.

Докладних даних про чисельність УГА нема. Згідно з приблизними оцінками, загальна її чисельність на 18 листопада 1918 року становила 50 тисяч осіб, було до 25 тисяч багнетів і шабель при 40 гарматах. У січні 1919 року армія ЗУНР нараховувала вже 70 тисяч осіб, до 60 гармат, а влітку того ж року — до 100 тисяч осіб, маючи на озброєнні 160 гармат, 550 кулеметів, 20 літаків.

Авіаційний загін УГА був створений у грудні 1918 року в м. Красне на Львівщині. Його очолив син видатного українського письменника, сотник УСС Петро Франко. Згодом аеродром УГА перебазували у Тернопіль, пізніше — на околицю Чорткова. В авіаційному загоні воювали за волю України, крім українців, пілоти інших національностей.

На жаль, визвольні змагання галицького українства 1918—1919 років закінчилися невдачею. Але ні результат війни, ні допущені в її ході помилки не применшують заслуг і значення УГА. Вона вистояла більш як півроку проти переважаючих сил поляків. Галицьке стрілецтво здобуло низку перемог.

Сам факт існування та діяльності УГА мав велике значення. Воно полягало насамперед у тому, що на західноукраїнських землях було відновлено традицію визвольних змагань і передано її широким масам українства.

Література

Від Маківки до Стрипи : нариси історії Українського Січового Стрілецтва та Української Галицької Армії / М. Лазарович [та ін.]. — Тернопіль : Терно-граф, 2010. — 162 с. : фот.

Лазарович, М. За волю й славу України : нариси з історії Українського Січового Стрілецтва та Української Галицької Армії / М. Лазарович, Б. Мельничук, Р. Матейко. — Вид. 3-тє, допов. — Тернопіль : Терно-граф, 2015. — 318 с. : фот. — (100-річчю боротьби легіону УСС проти російських загарбників присвячено).

У борні за Українську державу : матеріали Держ. архіву Терноп. обл. про вояків Української галицької армії / Держ. архів Терноп. обл. ; [уклад. О. Савчин ; вступ. ст. П. Гуцала]. — Тернопіль : Терно-граф, 2010. — 123 с.

***

Дзісяк, Я. У боротьбі за незалежність : Розбудова Української галицької армії: листопад — грудень 1918 року / Я. Дзісяк // Літературний Тернопіль. — 2015. — № 2. — С. 114—120. — (Історія).

Нагірняк, О. Чортківська офензива : [про наступальну операцію УГА, що відбулася 5—28 червня 1919 р.] / О. Нагірняк // Шлях перемоги. — 2012. — 13 черв. — С. 4 : фот.

***

Кулачковський, І. Євген Кохан — актор, режисер, стрілець УГА : [уродженець с. Винятинці, нині Заліщ. р-ну] / І. Кулачковський // Колос. — 2016. — 24 черв. — С. 7 : фот.

Лугова, О. Громадсько-політична діяльність Володимира Бемка : [правника, сотника УГА, уродженця смт Козова] / О. Лугова // Бережанська гімназія: сторінки історії : матеріали Міжнар. наук. конф. [Бережани, 19 вересня 2013 р.] / Бережан. краєзнав. музей. — [Тернопіль], 2013. — С. 104—110.

Луговий, Б. Адвокати і правники в лавах Української Галицької Армії : [названо імена краян] / Б. Луговий // Адвокатура України: забуте і невідоме / за ред. І. Б. Василик. — Київ, 2016. — С. 186—209.

Савак, Б. Земляк, якому вдалося вийти з «чотирикутника смерті» : [про сотника УСС Євгена Бородієвича, брата Іванни Блажкевич] / Б. Савак // Свобода. — 2014. — 21 лют. — С. 8 : фот. — (Білі плями в історії).

Сливка, П. Генерал Тарнавський — командир УГА / П. Сливка // Вільне життя плюс. — 2009. — 25 верес. — С. 6. — (Рядок з біографії краю).

Улішак, А. Життя, покладене на вівтар України : [про воїна УГА, видат. художника, публіциста Я. Струхманчука] / А. Улішак // Свобода. — 2014. — 8 серп. — С. 3 : фот. — (До 130-річчя від дня народження).

Штепа, М. «Пам’ятайте цей горбочок землі…» : [спогади про поховання у с. Білобожниця Чортків. р-ну сотника УГА С. Кутного] / М. Штепа // Голос народу. — 2017. — 3 лют. — С. 5. — (Відлуння).

***

Горникевич, Т. У лічницях УГА в Бережанах : зі спогадів отця Теофіля Горникевича / Т. Горникевич // Бережанське віче. — 2015. — 30 січ. — С. 5 : фот. — (Архів).

***

Мельник, І. Штабне місце : Штаб УГА двічі розміщувався в нинішньому головному корпусі Бережанського агротехнічного інституту. Назагал — півтора місяці! / І. Мельник // Бережанське віче. — 2014. — 13 черв. — С. 4—5 : фот. — (До 95-річчя переможних боїв за Бережани).

Пахолко, С. У церкві Архистратига Михаїла на Нагірянці зберігається меморіальна таблиця воїнам УГА / С. Пахолко, В. Гребеньовський // Нова доба. — 2015. — 23 січ. — С. 6. — (Пам’ять).

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2008 рік. Бібліогр. покажч. Вип. 18 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. — 144 с.

Про створення УГА: С. 138—139.