20 СІЧНЯ

150 років від дня народження
В’ячеслава Титовича Будзиновського

(20.01 1868—14.02 1935) — письменника, історика,
публіциста, громадсько-політичного діяча

Народився 20 січня 1868 року в с. Баворів, нині Тернопільського району, у сімї сільського вчителя.

Навчався у Львівській польській, а потім — українській гімназіях; у 1888—1895 роках — на філософському факультеті Львівського та медичному факультеті Віденського університетів.

Виступав зі статтями на сторінках альманаху «Товариш», газет «Народ» та «Свобода» (США), збірника «Записки НТШ». Редагував видання «Радикал», «Громадський голос», «Праця». Заснував двотижневик «Світ», часопис «Слово». Сприяв літературному становленню В. Стефаника, Леся Мартовича, написав про них статті та мемуари.

В’ячеслав Будзиновський — автор збірок оповідань і повістей «Оповідання» (1897), «Під одну булаву», «Осаул Підкови» (обидві — 1920), «Кров за кров» (1922), «Шагін Герей», «До віри батьків» (обидві — 1924), «Волю бути козачкою» (1926), «Пригоди запорозьких скитальців», «Кожух не на мене шитий», «Опришок та інші оповідання» (усі — 1927), «Перед бурею» (1930), «Нерозлучні», «Козак Шуба» (обидві — 1937), п’єс «З живого медведя» (1926), «Радник заручився» (1927) та ін.

З-під пера В. Будзиновського вийшли ґрунтовні науково-популярні розвідки про Хмельниччину, українських гетьманів, зокрема І. Мазепу, збірник «Козацькі часи в народній пісні» (1906), «Історія України» у 2-х томах (1924).

Автор праць «Культурна нужда австрійської Русі» (1891), «Аграрні відносини Галичини» (1894), «Рільнича продукція в Східній Галичині і на Буковині» (1896), історично-економічних розвідок «Панщина, її початок і скасування» (1898), «Хлопська посілість в Галичині» (1901).

Разом з І. Франком, М. Грушевським та іншими діячами створив 1899 року Українську націонал-демократичну партію. У 1907 і 1911 роках був обраний в окрузі Бучач — Монастириська — Підгайці послом до австрійського парламенту.

Помер В. Будзиновський 14 лютого 1935 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Література

Будзиновський, В. Йшли діди на муки : введення в історію України / В. Будзиновський. — Тернопіль : Тернопіль, 1994. — 128 с. — (Із репресованих книг).

Будзиновський, В. Як Москва нищила Україну : На підставі старих народних пісень / В. Будзиновський. — Тернопіль : [б. в.], 1991. — 34 с.

***

Левицький, В. «Шукав золото української душі…» : [про громад.-політ. діяча, письменника, історика, редактора, видавця В. Будзиновського] / В. Левицький, Б. Мельничук // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 1. — С. 106—112 : фот. — (Подвижники нації).

Легкий, М. Іван Франко та В’ячеслав Будзиновський: штрихи до взаємин на тлі доби / М. Легкий // Мельничук, Б. Іван Франко і Тернопільщина / Б. Мельничук, В. Уніят. — Тернопіль, 2010. — С. 213—227.

Ліберний, О. Український патріот із Баворова / О. Ліберний, Б. Мельничук // Свобода. — 2008. — 8 серп. — С. 6. — (Славетні імена).

Мельничук, Б. Будзиновський В’ячеслав Титович (20. 01. 1868 р., с. Баворів, нині Тернопільського району — 14.02. 1935 р., м. Львів) — громадсько-політичний діяч, публіцист, письменник, історик / Б. Мельничук // Мельничук, Б. Іван Франко і Тернопільщина / Б. Мельничук, В. Уніят. — Тернопіль, 2010. — С. 234—235 : фот.

Мельничук, Б. «Шукав золото української душі…» : [про громад.-політ. діяча, історика, літератора, видавця В. Будзиновського] / Б. Мельничук, В. Уніят // Тернопіль вечірній. — 2011. — 16 листоп. — С. 8 : фот. — (Вулиці нашого міста).

Собкович, К. В’ячеслав Будзиновський: формування світогляду / К. Собкович // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації : матеріали ІІІ Всеукр. наук. конф., 15 листопада 2007 р. — Тернопіль, 2007. — С. 25—27.

Собкович, К. Політична діяльність В. Будзиновського наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. / К. Собкович // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації : матеріали ІV Всеукр. наук. конф., 17 грудня 2008 р. — Тернопіль, 2008. — С. 31—33.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2008 рік. Бібліогр. покажч. Вип. 18 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. — 144 с.

Про В. Будзиновського: С. 23—25.