4 ЛИСТОПАДА

130 років від дня народження
Олександра Неприцького-Грановського

(4.11.1887—4.11.1976) — українського вченого-ентомолога, публіциста, письменника, громадського та культурного діяча

Життєвий і творчий шлях Олександра Неприцького-Грановського

Народився Олександр Неприцький-Грановський 4 листопада 1887 року в с. Великих Бережцях, нині Кременецького району. Його батько був сільським ковалем, якого поважали односельці та шість разів підряд обирали сільським старостою. Олександр — найстарший у сім’ї із п’яти дітей, яких батьки виховували добрими, чуйними, дали їм відповідну освіту. Він навчався в церковно-парафіяльній школі в рідному селі, потім — у Білокриницькій сільськогосподарській школі, де панував український дух. У школі діяв осередок Революційної української партії. Юнак став на шлях активної громадсько-політичної діяльності. Фактично у ці роки формувався його світогляд.

Канікули хлопець проводив у батьківській садибі, почав писати вірші. Тут він зустрівся з Лесею Українкою, яка відпочивала в селі у своєї подруги Марії Биковської. Ця зустріч відіграла велику роль у подальшій літературній творчості Олександра.

Після закінчення сільгоспшколи він поїхав до м. Києва, вступив до Київського комерційного інституту. Працював над поезією, робив свої перші кроки і в малій прозі, брав уроки малярства у відомого художника Тимофія Сафонова, з яким був знайомим ще з м. Кременця. Згодом увійшов до Київського товариства «Просвіта», де зустрічався з такими відомими людьми, як Микола Лисенко, Олена Пчілка, Олександр  Олесь, Борис Грінченко, Леся Українка, Михайло Грушевський. У 1910 році увійшов до колективу редакції часопису «Українська хата», де майже в кожному номері друкував свої твори. Цього ж року вийшла друком перша книжка віршів «Пелюстки надій», а через рік — друга, «Намистечко сліз».

Через активну громадсько-політичну діяльність царська охранка за О. Неприцьким-Грановським встановила пильний нагляд, і юнак змушений був виїхати за кордон. Прибувши до США, він спочатку думав зайнятися малярством або літературною працею, але це було безперспективно, тому він обрав галузі біології й агрономії. Для цього вивчав англійську мову і вступив до Вищого агрономічного коледжу (штат Колорадо), після закінчення якого працював викладачем біології, директором середньої школи. Одночасно одну за одною долав наукові вершини: 1918 рік — бакалавр, 1923 рік — магістр, 1925 рік — доктор філософії в галузі біологічних наук. Він був першим українцем у США, який одержав ступінь доктора наук і звання професора університету. 1926—1930 pоки — професор ентомології та економічної зоології, а з 1930-го і до виходу на пенсію (1956) — професор одного з найбільших університетів США (штат Міннесота).

Як ученого Олександра Неприцького-Грановського обирали почесним членом різних наукових товариств, асоціацій, у тому числі Українського вільного університету.

Займаючись науковою діяльністю, він не полишав літературної праці: видав сім томів поезії, був пристрасним книголюбом, зібрав бібліотеку, яка нараховувала 5,5 тисяч книг. Після його смерті матеріали, книги, архів ученого дружина передала до Центру дослідження історії імміграції (штат Міннесота).

Усе своє життя О. Неприцький-Грановський працював для української культури, українського народу, віддав йому увесь свій талант, свою енергію, бо хотів бачити його вільним. Він був активним громадсько-політичним діячем, одним із провідних учасників Організації державного відродження України (ОДВУ); у складі делегації США брав участь в Установчій сесії ООН (1945), конференціях ЮНЕСКО, багатьох наукових форумах.

І в похилому віці професор О. Неприцький-Грановський був енергійним, трудився до останніх своїх днів. Ще звечора працював над монографією про символіку українських писанок, приліг спочити — і більше не прокинувся... Це сталося 4 листопада 1976 року, на 89-й день його народження.

На його могилі — бронзова плита з лаконічним надписом: «Професор, доктор Олександр Грановський (4.ХІ.1887—4.ХІ.1976)». Як скромно жив, так скромно і означене місце його останнього прихистку.

Р. Пасіула

Література

Неприцький-Грановський, О. Мій перший щоденний / О. Неприцький-Грановський // Чернихівський, Г. Портрети пером : статті, публікації, спогади, рецензії / Г. Чернихівський. — Кременець, 2008. — Кн. 3. — С. 130—160.

***

Антонюк-Слідзинська, Л. Його славить увесь світ! : [про просвітницьку діяльність ученого, письменника О. Неприцького-Грановського; листування з рідними] / Л. Антонюк-Слідзинська // Слово Просвіти. — 2013. — 24—30 січ. — С. 6 : фот. — (Просвіті — 145).

Блакитний, Є. Олександр Неприцький-Грановський / Є. Блакитний // Чернихівський, Г. Портрети пером : статті, публікації, спогади, рецензії / Г. Чернихівський. — Кременець, 2008. — Кн. 3. — С. 194—201 : фот.

Козак, С. Волинська літературна еміграція на сторінках газети «Українські вісті» (1945—2000) : [висвітлюються публікації укр. письменників-волинян, серед яких наші краяни — О. Неприцький-Грановський, О. Лятуринська та ін.] / С. Козак // Вісник Книжкової палати. — 2011. — № 12. — С. 30—34.

Листування О. Лятуринської та О. Неприцького-Грановського / передм. та публ. Г. Чернихівського // Чернихівський, Г. Портрети пером : статті, публікації, спогади, рецензії / Г. Чернихівський. — Кременець, 2008. — Кн. 3. — С. 161—187.

Маслій, М. Олександр Неприцький-Грановський — перший український професор в Америці / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. — 2012. — 29 серп. — 4 верес. — С. [7] : портр.

Олександр Неприцький-Грановський — вчений, політик, митець // Замок. — 2012. — 31 груд. — С. 4—5 : фот.

Рінгіз, Л. Олександр Неприцький-Грановський — студент Київського комерційного інституту / Л. Рінгіз // Діалог. — 2012. — 5 жовт. — С. 10 : фот. ; 12 жовт. — С. 11. — (Визначні постаті).

Янусь, Н. В. Патріотичні мотиви в поезії Олександра Неприцького-Грановського в контексті діалогу культур / Н. В. Янусь, С. С. Канівець // Наукові записки. Серія: Літературознавство / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка ; за ред. М. П. Ткачука. — Тернопіль, 2014. — Вип. 39. — С. 268—272.

***

Галішевський, В. Теплий вітер підтримки з-за океану… : [до Великобережецького літ.-мемор. музею О. Неприцького-Грановського завітала із США родина нашого земляка, відомого вченого] / В. Галішевський, Г. Сікліцька // Діалог. — 2015. — 30 жовт. — С. 7.

Климко, Я. Пам’яті видатного земляка : [у с. Великих Бережцях Кремен. р-ну вшанували пам’ять відомого вченого О. Неприцького-Грановського] / Я. Климко // Діалог. — 2012. — 9 листоп. — С. 5. — (Урочини).

Чернихівський, Г. У Великих Бережцях відзначили 120-ту річницю свого земляка / Г. Чернихівський // Чернихівський, Г. Портрети пером : статті, публікації, спогади, рецензії / Г. Чернихівський. — Кременець, 2008. — Кн. 3. — С. 300—304 : фот.

***

Козак, С. Неприцький-Грановський Олександр Анастасійович (4.11.1887, с. Великі Бережці, нині — Кремен. р-ну, Тернопільської обл. — 4.11.1976, Сент-Пол, США) — поет, учений-ентомолог, фітопатолог / С. Козак // Козак, С. Волинська літературна еміграція : короткий біобібліогр. довід. / С. Козак. — Київ, 2012. — С. 52—53 : портр.

Саранча, Г. В. Неприцький-Грановський Олександр (4.11.1887—4.11.1976) — науковець, поет, громад. і політ. діяч / Г. В. Саранча // Енциклопедія історії України. — Київ, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 376 : фот.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2007 рік : бібліогр. покажч. Вип. 17 / уклад. М. Друневич. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2006. — 160 с.

Про О. Неприцького-Грановського: С. 114—116.