200 років від дня народження Степана Качали

(1815—10.11.1888) — видатного громадсько-політичного діяча, письменника, публіциста, фундатора, мецената, священика

У 1815 році в містечку Фірлеїв у багатодітній родині вільних від панщини господарів — Теодора та Євдокії Качалів — народився хлопчик, якого охрестили Степаном. Саме він після висвячення в церковний сан спільно з однодумцями стоятиме біля витоків українських національних товариств й організацій. У гострій політичній боротьбі здобуватиме перемогу на виборах до Галицького сейму та австрійського парламенту. Так земляки оцінять обстоювання національних інтересів.

Степан Качала навчався в Бережанській гімназії, а продовжив студії у Львівській духовній семінарії, у стінах якої витав дух гуртка «Руська трійця». Під час «Весни народів» в Австрійській імперії у травні 1848 року він долучився до створення першої політичної організації галицьких українців — Головної Руської Ради, яка невдовзі проголосила заснування товариства для просвітницької та культурно-видавничої справи українців — «Галицько-руської матиці».

Згодом Степан Качала став сільським парохом у Збаразькому повіті. Саме тоді в нього визріла ідея заснування товариства «Просвіта». У 1868 році спільно з художником і письменником Миколою Устияновичем та священиком Володимиром Терлецьким він розробив перший статут цієї відомої організації.

Його однодумець — політик, педагог, письменник Юліян Романчук згадував, як у травні 1876 року на засіданні сейму польські посли зчинили ґвалт проти «Просвіти» й однієї з книжок Степана Качали: надто обурювали їх патріотичні настанови священика галицьким українцям — до освіти, тверезості, дотримання віри в греко-католицькому обряді. Позицію свою та українських послів Степан Качала чітко обґрунтував у брошурах «Згадка за бл. п. Григорія Яхимовича митрополита Галицької Руси», «Політика русинів», «Безпосередні вибори до ради державної русинів», у великій статті «Наші політичні партії» у газеті «Діло».

Польським та українським депутатам Галицького сейму надовго запам’яталася палка промова Степана Качали проти політики полонізації з боку польської шляхти й діяльності шовіністичного ордену «змартвихвстанців», що проводив жорстку політику окатоличення українців Галичини. Тоді, у 1881 році, він дав гідну відповідь польським шовіністам, які галасували в пресі, що «немає Руси, ні русинів, а мова руська — то польський діалект». Також заявив: «Дбайте про себе, про свою опору, про свій запущений нарід, а Русь оставте русинам». Значимою стала і його історична праця «Коротка історія Руси», написана, власне, для вибавлення поляків від шовіністичних ідей. Мине небагато часу, і цей священик — послідовний захисник прав українців — разом з іншими українськими послами утворить спільний депутатський клуб і вперше порушить питання національних українських шкіл та гімназій у Галичині. Зусилля клубу не минуть марно. Спочатку його активісти домоглися викладання катехизму рідною мовою, згодом — відкриття українських класів у польських школах. У 1888 році в м. Перемишлі почала діяти перша українська гімназія.

Степан Качала до останніх років життя морально та матеріально підтримував товариства «Просвіта», «Народний дім» і Наукове товариство імені Шевченка, у створенні яких зіграв чималу роль. При «Просвіті» цей відомий меценат заснував стипендіальний фонд. За його безпосередньої підтримки виникли хати-читальні «Просвіти» у м. Збаражі та багатьох селах повіту. Не був байдужим священик і до потреб української науки. Коли в 1889 році товариство «Просвіта» видавало першу в Галичині велику карту України роботи Григорія Величка, то Степан Качала на цю справу залишив окремий внесок — дев’ять тисяч ринських.

Останні роки С. Качала важко хворів.

10 листопада 1888 року помер у с. Шельпаках Підволочиського району, де й похований.

Р. Якель

Література

Розправа про польсько-українські взаємини : [виклад змісту кн. С. Качали] / відп. за пер. і переказ змісту кн. С. М. Горак // Збаражчина : зб. статей, матеріалів і споминів. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1980. — С. 342—363.

***

Дорош, Є. Степан Качала / Є. Дорош ; Держ. архів Терноп. обл., Терноп. обл. об-ня Всеукр. т-ва «Просвіта» ім. Т. Шевченка. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — Т., 2000. — 72 с.

Дорош, Є. Родина Качалів в історії Галичини / Є. Дорош, В. Слюзар. — Т. : Підручники і посібники, 2010. — 160 с. : фотогр., портр. — (Серія: «Корінь і крона» / Держ. архів Терноп. обл. ; вип. 56). — Бібліогр. в підрядк. прим. — Бібліогр.: с. 157—158.

***

Баб’як, П. Господарсько-економічне життя Збаражчини / П. Баб’як // Збаражчина : зб. статей, матеріалів і споминів. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1980. — С. 438—464.

Про отця С. Качалу: С. 440—441.

Дорош, Є. Серце горнулось до людей : Степан Качала і його рід / Є. Дорош, В. Слюзар // Свобода. — 2006. — 18 лют. — С. 13 ; 4 берез. — С. 6 : фотогр. — (Сторінки майбутньої книги).

Куций, І. Теорія «історичної похибки» Польщі в історико-публіцистичній спадщині С. Качали / І. Куций // Наукові записки. Серія: Історія / Терноп. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2001. — Вип. 13. — С. 72—78.

Осінчук, Р. Студенти Новоселеччини / Р. Осінчук // Збаражчина : зб. статей, матеріалів і споминів. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1980. — С. 391—402.

Про отця С. Качалу: С. 392—394.

Прашко, І. (єпископ). Визначні священики Збаражчини / І. Прашко // Збаражчина : зб. статей, матеріалів і споминів. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1980. — С. 214—226.

Про отця С. Качалу: С. 214—215.

Ушакова, С. Степан Качала — політик і публіцист / С. Ушакова // Наукові записки. Серія: Історія / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. — Т., 2007. — Вип. 1. — С. 41—45. — Бібліогр.: с. 45 (10 назв).

Чопик, Д. Б. Літературна Збаражчина / Д. Б. Чопик // Збаражчина : зб. статей, матеріалів і споминів. — Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто, 1980. — С. 279—307.

Про С. Качалу: С. 292—294.

Якель, Р. Сага про Качалів / Р. Якель // Дзеркало тижня. — 2008. — 19 січ. — С. 12 : фотогр.

***

Голобуцький, П. В. Качала Степан (1815—1888) — історик, діяч народовського напряму / П. В. Голобуцький // Енциклопедія історії України. — К., 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 154—155 : фотогр.

Головин, Б. Качала Степан Теодорович (1815, м-ко Фірлеїв, нині с. Липівка Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 10.11.1888, с. Шельпаки, нині Підволочис. р-ну) — священик, публіцист, історик, громадсько-освітній і політичний діяч / Б. Головин, Є. Дорош, В. Слюзар // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 53 : фотогр.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2005 рік : бібліогр. список / уклад. М. В. Друневич. — Т. : Підручники і посібники, 2004. — 128 с.

Про С. Качалу: С. 93—94.