Перелік дат, які не увійшли до основного списку

 

*11 січня 1870 р. у с. Милошевичах, нині Пустомитівського району Львівської області, народився педагог, звичайний член НТШ, професор гімназії в м. Бучачі, член комісаріату Бучацького повіту в період ЗУНР Василь Винар.

Помер 27 січня 1924 р. у м. Бучачі.

12 січня 1930 р. у м. Чернівцях народився культурно-освітній діяч Юліан Георгійович Кройтор. Заслужений працівник культури УРСР.

Засновник і директор (до 1997 р.) обласного театру ляльок (нині театр актора і ляльки). Співорганізатор та режисер перших на Тернопільщині свят пісні, музики й танцю, творчих звітів, масових культурно-мистецьких заходів. Автор книги спогадів «Півстоліття у культурі тернопільській», упорядник книги «Василь Зуляк — людина і митець».

*19 січня 1890 р. у с. Звинячі, нині Чортківського району, народився адвокат, доктор права, заступник комісара Чортківського повіту в період ЗУНР Іван Гринчишин.

Помер 15 жовтня 1934 р. у м. Чорткові. Похований у родинному селі.

19 січня 1990 р. у м. Тернополі засновано товариство «Лемківщина».

20 січня 1860 р. у с. Звинячі, нині Чортківського району, народився поет Іван Збура.

З 1898 р. жив у Канаді, був першим українським поетом у цій країні.

Помер 28 жовтня 1940 р. Похований у м. Ламонті (Канада).

Січень 1940 р. — розпочала свою роботу Підгаєцька районна бібліотека.

*2 лютого 1885 р. у с. Постолівці, нині Гусятинського району, народився доктор медицини, лікар-сотник і комендант шпиталю УГА, референт санітарного відділу державного секретаріату військових справ ЗУНР Євген Гайдукевич.

Помер від тифу 7 січня 1920 р. у м. Жмеринці, нині Вінницької області.

2 лютого 1930 р. у с. Денисові Козівського району народився український літературознавець, краєзнавець, фольклорист, перший лауреат премії ім. І. Блажкевич, автор понад двох тисяч статей Володимир Хома.

Помер 6 березня 2005 р. у с. Купчинцях Козівського району.

3 лютого 1955 р. у с. Ниді Надимського району Тюменської області народилася завідувачка бібліотеки-філіалу с. Синькова Заліщицького району Ольга Петрівна Боднар. Заслужений працівник культури України.

*4 лютого 1880 р. у с. Забойках, нині Тернопільського району, народився інженер-хімік, підприємець, громадсько-політичний діяч, делегат УНРади ЗУНР Григорій Маріяш.

Помер 4 листопада 1954 р. у м. Любеку (Німеччина).

*8 лютого 1895 р. у м. Скалаті, нині Підволочиського району, народився доктор філософії, педагог, психолог, соціолог, громадсько-освітній діяч, делегат УНРади ЗУНР, учасник Акту Злуки й делегат Трудового конгресу України в січні 1919 р. у м. Києві Олександр Кульчицький.

Помер 30 квітня 1980 р. у м. Марселі (Франція).

8 лютого 1915 р. у с. Криволуці Чортківського району народився громадсько-політичний діяч, журналіст, письменник, редактор Василь Дідюк.

Автор понад тисячі статей, віршів, нарисів, оповідань, рецензій, репортажів у пресі, календарях, альманахах.

Помер 15 вересня 2003 р. у м. Торонто (Канада).

*9 лютого 1875 р. у с. Вибудові, нині Козівського району, народився скульптор, яскравий представник стилю арт-деко, один із засновників віденської школи малої бронзи, художник Петро Терещук.

Помер 14 серпня 1963 р. у м. Відні (Австрія).

*15 лютого 1880 р. у с. Рашкові, нині Городенківського району Івано-Франківської області, народився педагог, доктор філософії, звичайний член НТШ, професор гімназії в м. Бережанах, заступник комісара Бережанського повіту в період ЗУНР Сидір Ілюк.

Помер від тифу 1 серпня 1919 р. у м. Кам’янці-Подільському, нині Хмельницької області.

16 лютого 1980 р. засновано Тернопільську обласну бібліотеку для юнацтва (тепер обласна бібліотека для молоді).

У книгозбірні — 8 відділів, 3 сектори. З 2001 р. функціонує інтернет-центр.

Фонд бібліотеки — універсальний, нараховує понад 120 тис. примірників документів із різних галузей знань.

Діють творчі програми: театр книги «Діалог», літературно-мистецька вітальня «Зустрічі без прощань», картинна галерея; програма «Обласна бібліотека для молоді — читачам з обмеженими можливостями», а також психологічна консультація «Магнолія».

*25 лютого 1875 р. у с. Зарваниці, нині Теребовлянського району, народився адвокат, доктор права, громадсько-політичний і державний діяч, співробітник державного секретаріату зовнішніх справ ЗУНР, заступник голови дипломатичної місії УНР у м. Лондоні (Велика Британія), посол сейму Польщі Ярослав Олесницький.

Помер 15 липня 1933 р. у м. Золочеві Львівської області.

26 лютого 1875 р. у с. Угрині, нині Чортківського району, народився громадсько-політичний діяч Тимотей Починок.

Помер 3 листопада 1962 р. у м. Детройті (США).

7 березня 1890 р. у с. Носові, нині Підгаєцького району, народився педагог, астроном, перекладач, доктор філософії Федір (Теодор) Ґула.

Навчався в Бережанській гімназії та Львівському університеті. Викладав в українській гімназії м. Белза (нині Львівська область).

Під час Першої світової війни воював в австрійській армії на Італійському фронті. Докторську дисертацію захистив у м. Празі (Чехія), де згодом працював професором української гімназії та доцентом астрономії Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова.

Автор підручників «Теорія векторів» і «Сферична астрономія». Відкрив малу планету (астероїд), що названо його іменем.

Перекладав українською мовою західноєвропейську поезію, писав вірші. Учителював у м. Городенці (нині Івано-Франківська область), був завідувачем астрономічної обсерваторії Львівського університету.

У 1945 р. повернувся до родинного села. Працював у Завалівській та Підгаєцькій середніх школах.

Помер 29 липня 1953 р. у рідному селі.

*8 березня 1885 р. у с. Чернихівцях, нині Збаразького району, народився педагог, доктор філософії, громадсько-освітній діяч, співробітник державного секретаріату військових справ ЗУНР, старшина УГА, професор і директор Львівської академічної гімназії Петро Мечник.

Помер 9 червня 1953 р. у м. Львові.

8 березня 1890 р. у м. Тернополі народився польський церковний діяч Євґеніуш Базяк.

Єпископ, доктор теології. Був вікарієм у м. Тернополі, віце-ректором і ректором духовної семінарії в м. Львові.

У 1944 р. виїхав у м. Любачів (Польща). Керував Краківською єпархією.

28 вересня 1958 р. висвятив на єпископа К. Войтилу — майбутнього Папу Івана Павла ІІ.

Помер 15 червня 1962 р. у м. Варшаві (Польща).

10 березня 1910 р. у м. Тернополі, уперше в Україні, надруковано вдруге альманах «Русалка Дністрова». Його підготував до друку Йосип Застирець — викладач Бережанської, а потім Тернопільської гімназій.

Це видання з дарчим автографом Й. Застирця, датоване 10 березня 1910 р., зберігається сьогодні у Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України.

14 березня 1955 р. у с. Гутиську Бережанського району народилася хоровий диригент, педагог, музикознавець Ольга Григорівна Бенч-Шокало. Кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України.

Автор публікацій із питань теорії, історії та сучасного стану українського хорового мистецтва.

23 березня 1940 р. почали працювати Монастириська центральна районна бібліотека та центральна дитяча бібліотека.

25 березня 1950 р. у с. Левківці Старокостянтинівського району, нині Хмельницької області, народився співак (баритональний бас), композитор, заслужений артист України Леонід Макарович Корженевський.

З 1979 р. — соліст-вокаліст Тернопільської обласної філармонії: виступав у вокально-інструментальному ансамблі «Медобори», нині — індивідуально.

25 березня 1990 р. вийшов перший номер міської громадсько-політичної газети «Тернопіль вечірній».

*30 березня 1855 р. у с. Кам’янці Волоській (нині цей населений пункт не існує, був розташований біля с. Нової Кам’янки Жовківського району Львівської області) народився військовий лікар, доктор медицини, отаман австрійської армії, підполковник УГА, комендант Бережанської військової округи та член комісаріату Бережанського повіту в період ЗУНР Осип Ковшевич.

Помер від тифу 6 січня 1919 р. у м. Бережанах.

31 березня 1935 р. у м. Кременці народилася поетеса Галина Гордасевич. Член Національної спілки письменників України (1983).

У 1971 році закінчила Літературний інститут ім. М. Горького в м. Москві (Російська Федерація). Брала участь у русі дисидентів, була членом оргкомітетів і делегатом установчих з’їздів Товариства української мови, Народного руху України та Демократичної партії України.

Лауреат літературного конкурсу «Шістдесятники» за 1996 р., премій ім. Олександра Білецького в галузі критики та ім. Валерія Марченка в галузі публіцистики за 1997 р.

Померла 11 березня 2001 р. у м. Львові. Похована в м. Кременці.

1 квітня 1980 р. засновано Тернопільський обласний театр ляльок. Творчу діяльність розпочав 1 листопада 1980 р. виставою-казкою Ю. Єлисєєва «Сембо».

Уже перші роботи молодого творчого колективу високо оцінила театральна критика та глядачі.

Поставлено понад 12 тис. спектаклів, 14 вистав демонстрував телеканал «УТ-1». Театр гастролює по Україні й за кордоном.

Премії ім. Степана Будного, братів Богдана і Левка Лепких; дипломи Міністерства культури УРСР та СРСР; Почесна грамота Президії ВР Киргизької РСР; відзнаки республіканських та всесоюзних фестивалів театрів ляльок, переможець міжнародних фестивалів театрів ляльок, Всеукраїнського фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют».

У жовтні 1997 р. реорганізовано в театр актора і ляльки; з 19 травня 2006 р. — академічний обласний театр актора і ляльки.

2 квітня 1935 р. у с. Волощині Бережанського району народився діяч культури Олексій Іванович Гайдукевич. Заслужений працівник культури України.

Ініціатор створення в м. Підгайцях народної хорової капели, самодіяльних танцювального та драматичного колективів, ВІА «Світозари».

Автор музичних творів та обробок.

*9 квітня 1880 р. у с. Горішній Слобідці, нині Монастириського району, народився адвокат, доктор права, комісар Бучацького повіту в період ЗУНР Іларіон Боцюрків.

Помер 20 серпня 1935 р. у с. Сороках, нині Бучацького району.

13 квітня 1880 р. у м. Бучачі народився релігійний діяч, історик церкви, публіцист Теодосій Галущинський.

Видавав часопис «Нова рада». Головний редактор журналів «Нова зоря» та «Добрий пастир».

Автор теологічних праць «Історія Біблійна Старого Завіта», «Значення св. Письма в проповідництві», «Від створення світу до смерті Мойсея» та ін., збірника проповідей «Недільний дзвін», низки статей у «Записках ЧСВВ», «Ниві», «Поступі» й інших церковних часописах. Видав в українському перекладі Євангеліє.

Помер 31 серпня 1952 р. у м. Мондері, похований у м. Едмонтоні (Канада).

14 квітня 1895 р. у с. Струсові, нині Теребовлянського району, народився український актор, режисер, педагог Йосип Гірняк.

Помер 17 січня 1989 р. у м. Нью-Йорку (США).

14 квітня 1960 р. у Божиківському лісі, поблизу хутора Лози, що на Підгаєччині, відбувся останній бій УПА з енкаведистами на Тернопільщині. Бій прийняла партизанська група у складі трьох підпільників: Петра Пасічного — члена Подільського окружного проводу ОУН, командира й радиста, його дружини Марійки Пальчак та молодого бойовика Олега Цетнарського.

18 квітня 1930 р. у містечку Миколаєві Хмельницької області народився краєзнавець, почесний член Української спелеологічної асоціації Володимир Радзієвський.

Помер 7 червня 2011 р. Похований у м. Тернополі.

21 квітня 1945 р. у м. Тернополі народилася архівознавець, публіцист, краєзнавець Любомира Степанівна Бойцун. Член Всеукраїнської спілки краєзнавців України.

Упорядник збірника документів з історії Тернопільщини. Автор бібліографічного покажчика «Михайло Паращук», календаря «Тернопіль історичний», путівника «Завітайте у Тернопіль» та книги «Тернопіль у плині літ: історико-краєзнавчі замальовки», численних публікацій краєзнавчої тематики.

4 травня 1940 р. народилася завідувачка міської бібліотеки смт Микулинців Теребовлянського району Віра Володимирівна Максимович. Заслужений працівник культури України.

6 травня 1935 р. у с. Лісниках Києво-Святошинського району Київської області народився актор, режисер Анатолій Бобровський. Заслужений артист УРСР (1967).

 У 1970—1999 рр. — режисер Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.

Помер 28 липня 2005 р.

16 травня 1880 р. у с. Джурині, нині Чортківського району, народився історик, педагог, громадський діяч Іван-Юліян Шпитковський.

Учень М. Грушевського, під час навчання у Львівському університеті працював заступником директора бібліотеки НТШ.

Автор праць з історії та культурології.

Помер 9 лютого 1969 р. у м. Львові.

28 травня 1995 р. у сквері на вулиці Гетьмана Петра Сагайдачного в м. Тернополі відкрито пам’ятник Іванові Франку.

Скульптор Іван Сонсядло створив образ молодого задуманого поета з книжкою  в руці. Архітектор Данило Чепіль «вписав» скульптуру в рельєф вулиці.

Пам’ятник зроблено з карбованої міді, а споруджено за зібрані народні кошти. Його висота — 360 сантиметрів.

3 червня 1950 р. відкрито кінотеатр «Перемога».

7 червня 1995 р. вийшов у світ перший том «Книги Пам’яті України. Тернопільська область».

*12 червня 1885 р. у с. Фільварках, нині в складі м. Монастириськів, народився доктор права, сотник-суддя УГА, співробітник державного секретаріату військових справ ЗУНР Омелян-Орест Підляшецький.

Загинув у 1920 р. на Великій Україні.

*14 червня 1890 р. у с. Глібові, нині Гусятинського району, народився адвокат, доктор права, комісар Теребовлянського повіту в період ЗУНР, громадсько-політичний діяч, публіцист Антін Заплітний.

Помер 1 липня 1968 р. у м. Детройті (США).

25 червня 1940 р. у с. Малій Березовиці Збаразького району народився художник-кераміст Тарас Богданович Левків. Заслужений діяч мистецтв України (1997), член Національної спілки художників України (1971).

Закінчив у м. Львові училище прикладного мистецтва, інститут прикладного та декоративного мистецтва.

Серед творів: «Місто», «Квіткова галактика», «Космічна археологія», «Хресна сила» тощо.

Учасник всесоюзних, всеукраїнських і міжнародних виставок, конкурсів та симпозіумів.

Червень 1945 р. — відновила свою роботу Гусятинська центральна районна бібліотека.

Червень 1945 р. — почала працювати Чортківська районна бібліотека.

9 липня 1995 р. у м. Збаражі відкрито пам’ятник-погруддя полковникові УПА Дмитрові Клячківському (Климу Савурі). Скульптор — Володимир Мельник.

10 липня 1945 р. у с. Піщатинцях Шумського району народився композитор, педагог, музично-громадський діяч, меценат, колекціонер Богдан Каленикович Климчук.

Засновник музичного видавництва, організатор творчих зустрічей «Тернопільські камерні вечори», «Години прекрасного».

Автор камерно-інструментальних, вокально-хорових, симфонічних творів, музики до театральних вистав.

Засновник Українського клубу ім. Ю. Словацького в м. Жешуві (Польща).

Серед учнів — професійні композитори О. Драгомирецька, І. Небесний, І. Уруський, С. Хоміцький.

15 липня 1730 р. митрополит Атанасій Шептицький своїм декретом проголосив ікону Тернопільської Божої Матері чудотворною та встановив її празник на день Святого Покрова Матері Божої (14 жовтня).

Свого часу у храм Різдва із Хрестовоздвиженської церкви перенесли Чудотворну ікону Тернопільської Божої Матері. Цю ікону передала храмові родина тернопільського шевця Маркевича, що мешкав над ставом. Саме в цій хаті під час Великого посту 1730 р. заплакав образ Матері Божої. Церковна комісія підтвердила істинність чуда. Ікону з урочистою процесією перенесли в Надставну церкву. І тут Богородиця продовжувала плакати. Декрет Атанасія Шептицького поновлювано в 1737 і 1834 роках. Про чудесні зцілення від ікони свідчили дари вдячності. Отець Громницький прикрасив образ на знак вдячності срібними ризами. Ікона зберігається й сьогодні в церкві Різдва Христового.

*15 липня 1880 р. у м. Тернополі народився доктор філософії, історик, архівіст, бібліограф, дійсний член НТШ, делегат УНРади ЗУНР Богдан Барвінський.

Помер 8 лютого 1958 р. у м. Львові.

*21 липня 1895 р. у с. Пізнанці Гетьманській, нині Пізнанка Гусятинського району, народився старшина УСС та УГА, педагог, діяч української діаспори в Канаді Михайло Девоссер.

Помер 15 квітня 1973 р. у м. Торонто (Канада).

25 липня 1965 р. у с. Носові Підгаєцького району народився педагог, літератор, громадський діяч Богдан Іванович Манюк.

Автор понад ста публікацій у ЗМІ, збірника «Освітянська скриня», книг поезій «Між зорями і хрестами», «День предвічний», «Зворотній шлях». Друкував свої твори в літературно-мистецькому альманасі «Курінь», журналі «Літературний Тернопіль».

У 2003 р. вийшла у світ його книга «Михайло Фурда — патріот, лідер СУМ Америки».

*28 липня 1865 р. у с. Острові, нині Тернопільського району, народився греко-католицький священик, громадсько-освітній діяч, ініціатор зведення пам’ятного знака на честь М. Шашкевича на Підлиській горі Володимир Кальба.

Помер 4 листопада 1912 р. у с. Соколівці, нині Буського району Львівської області.

1 серпня 1935 р. у смт Срібному Чернігівської області народився літератор, громадський діяч Володимир Григорович Кіріндась. Лауреат літературної премії ім. братів Богдана та Левка Лепких, член Національної спілки журналістів України, Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України. Друкувався в обласних і всеукраїнських часописах. Автор поетичних збірок. Укладач, редактор книг І. Горбатого, В. Гриба та О. Заячківського. Підготував біографічну довідку про почесного краєзнавця А. Малевича.

Помер у квітні 2012 р.

4 серпня 1950 р. учительський інститут у м. Кременці реорганізовано в педагогічний інститут.

9 серпня 1805 р. до м. Бережан перевезено гімназію з м. Збаража. Це стало початком для Бережанської гімназії, однієї з кращих середніх шкіл Галичини, яка впродовж довгого існування випустила зі своїх мурів тисячі свідомої української молоді.

З 1992 р. твориться нова сторінка її історії.

*16 серпня 1860 р. у містечку Садгорі, нині в складі м. Чернівців, народився греко-католицький священик, почесний крилошанин Львівської капітули, громадсько-освітній діяч, посол Галицького сейму, делегат УНРади ЗУНР, голова національної ради Борщівського повіту в період ЗУНР Олександр Капустинський.

Помер 10 травня 1938 р. у с. Кудринцях, нині Борщівського району.

19 серпня 1950 р. у с. Угрині Чортківського району народився актор, режисер Іван Григорович Ляховський. Заслужений артист України.

Зіграв понад 110 ролей: гетьман Дорошенко (однойменна п’єса Л. Старицької-Черняхівської), Націєвський («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Голохвастов («Дамських справ майстер» В. Ільїна, В. Лукашова за п’єсою М. Старицького «За двома зайцями»), Освальд Альвінг («Привиди» Г. Ібсена) та ін.

Режисер вистав. Знімався в кіно. Автор публікацій у пресі.

27 серпня 1995 р. у м. Бережанах відкрито літературно-меморіальний музей Богдана Лепкого.

Відбулася реабілітація доброго імені видатного українського поета, прозаїка, публіциста, перекладача, літературознавця, художника, видавця, професора Богдана Лепкого. Фундаторами музею стали: багатолітній хранитель спадщини письменника доктор Роман Смик (США), його син Роман — доктор медицини, сестра Стефанія із чоловіком о. Володимиром Тарнавським, племінник Б. Лепкого Сильвестр Ремеза, Наталя Головата та Ярослава Шафранюк-Завадович (Канада).

Створений як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею, з 2002 р. — самостійний музей, з 2003 р. — обласний комунальний музей.

Експозиція розміщена в шести залах першого поверху Бережанської ратуші. Кожен із залів знайомить відвідувачів із життєвим і творчим шляхом письменника.

Експозиція першого залу вводить у казковий світ дитинства та юності майбутнього письменника. Наступний зал — відтворює навчання, а пізніше — працю в Бережанській гімназії, де зароджується поетичний і художній дар співця Золотого Поділля. Третій зал розкриває краківський період у житті й творчості письменника, що двічі поставав у його житті — у 1899—1914 рр. і 1925—1941 рр. Четвертий зал висвітлює життя й працю в Німеччині — таборах для військовополонених царської армії під час Першої світової війни, редакції «Українського слова», видання творів українських класиків та роману «Мазепа» (1925—1929). П’ятий зал представляє малярський доробок Б. Лепкого, що налічує 56 картин-оригіналів. Завершує експозицію шостий зал — «Повернення Україні Богдана Лепкого».

Неоціненними скарбами музею є його експонати, особливо прижиттєві видання письменника, серед яких збірки поезій «Осінь» (1902), «Стрічки» (1901), «З глибини душі» (1905), «Над рікою» (1905), «Писання» (1922), прози «З села» (1898), «З життя» (1905), «Кидаю слова» (1911), повісті «Вадим» (1930), «Каяла» (1935), «Сотниківна» (1931), п’ять томів роману «Мазепа» (1926—1929), оригінальні світлини гімназистів і професорів Бережанської гімназії, родинні фотографії, документи, підручники, публікації із часописів, вітальні листівки з нагоди 60-ліття Б. Лепкого, малярські роботи. Кожного року фонди музею поповнюються більше як 200 експонатами. Заклад постійно відвідують науковці, письменники, художники, студенти та учні — щороку близько 10 000 осіб.

Музей популяризує творчість письменника шляхом проведення літературних уроків, вечорів, зустрічей із письменниками, лауреатами премії ім. братів Богдана та Левка Лепких, наукових конференцій, поетично-пісенних фестивалів, оформлення книжково-ілюстративних виставок. Фондами музею користуються для написання наукових робіт.

Працівники музею здійснюють видавничу діяльність. Серед видань: буклет «Великий син Золотого Поділля» (1996), збірник «Богдан Лепкий. Присвяти Василеві Стефаникові» (1997), антологія «Високе небо Богдана Лепкого» (2001), фотопутівник «Музей Богдана Лепкого» (2002), твори Б. Лепкого: «Поезії» (2005), «Прозові твори» (2007), «Казка мойого життя» (2014), бібліографічні покажчики, літературно-мистецький альманах «Жайвір», щорічні календарики, збірник творів для дітей «Цвіт споминів» (2002). Численні дослідницькі праці публікуються в часописах.

1 вересня 1910 р. у м. Збаражі відкрилася приватна українська гімназія.

1 вересня 1945 р. розпочала свою діяльність Гусятинська центральна дитяча бібліотека.

*4 вересня 1890 р. у с. Вікні, нині Гусятинського району, народився греко-католицький священик, громадсько-освітній діяч, заступник комісара Скалатського повіту в період ЗУНР Василь Пришляк.

Помер 4 березня 1970 р. на Львівщині.

8 вересня 1910 р. у с. Гиновичах, нині Бережанського району, народився польський учений у галузі славістики та літературознавства, редактор, доктор філологічних наук, член Польської АН, іноземний член НАНУ Мар’ян Якубець.

Автор праць і монографій з історії літератури східних і південних слов’ян, розвитку літературного процесу в Україні та польсько-українських літературних взаємин. Укладач хрестоматії «Українська література» (від Київської Русі до наших днів) українською мовою та з коментарями польською. Дослідник творчості А. Брюкнера, А. Міцкевича, Ю. Словацького.

З ініціативи М. Якубця в Польщі видано збірки творів І. Драча, Л. Костенко, Р. Лубківського, Д. Павличка.

Помер у квітні 1998 р. у м. Вроцлаві (Польща).

*12 вересня 1880 р. у с. Ракобовтах, нині Буського району Львівської області, народився правник, делегат УНРади ЗУНР від м. Бережан, начальник канцелярії уряду ЗУНР в екзилі Лев Петрушевич.

Помер 7 травня 1940 р. у м. Львові.

14 вересня 1915 р. у с. Качанівці, нині Підволочиського району, народився священик, теолог, публіцист Микола Шаварин.

Працював учителем української мови та літератури в селах Качанівка та Чернилівка, редакції газети «Нове життя» у м. Скалаті Підволочиського району. У 1944 р. М. Шаварина рукопоклав у сан священика єпископ Н. Будка. Був призначений парохом с. Іванівки Підволочиського району.

У березні 1950 р. заарештований та із сім’єю засланий у Томську область (нині Російська Федерація). Після звільнення в 1957 р. повернувся на Тернопільщину. Був душпастирем підпільної УГКЦ. З 1989 р. — у Катедральному соборі в м. Тернополі; викладав у Тернопільській вищій духовній семінарії, брав активну участь у громадському житті Тернопільщини. Автор публіцистичних, краєзнавчих статей. Зібрав і впорядкував матеріали до книги «Весільні вівати» (2006).

Помер 17 серпня 2011 р.

20 вересня 1955 р. у с. Козівці Тернопільського району народився хормейстер, режисер, громадсько-культурний діяч Михайло Омелянович Франків.

З його участю підготовлено та видано збірки «Ой Андрію, Андрієчку», «Вже Миколай у хату йде», «Нова радість стала», «Вже весна воскресла», «Сурми кличуть», «Мелодії Тернового поля». Режисер творчих звітів районів, Тернопільського обласного музичного училища ім. С. Крушельницької, головний режисер свят духовної музики, фольклору та народних ремесел, режисер святкувань ювілеїв міст області.

Співорганізатор ансамблю «Тернове поле».

Заслужений діяч мистецтв України (2009).

20 вересня 1980 р. у м. Бережанах відкрито краєзнавчий музей як відділ Тернопільського краєзнавчого музею. Ініціатором створення та директором до 1995 р. був Степан Дудар. З 2002 р. музей працює як самостійний заклад.

Складається з 18 залів, у яких — понад 12 тис. експонатів, щорічно фонди поповнюються більш як 300 експонатами.

При музеї створено товариство «Лемківщина» та гурт «Лемкиня», клуб вишивальниць.

26 вересня 1935 р. у с. Ходаках, нині Шумського району, народився художник, сценограф, скульптор Казимир Броніславович Сікорський. Заслужений діяч мистецтв України.

Працював художником-проектантом у м. Києві, з 1993 р. — головним художником Тернопільського обласного музично-драматичного театру (нині академічний театр), де оформив понад 70 вистав.

Помер 12 квітня 2012 р. у м. Тернополі.

29 вересня 1875 р. у м. Тернополі відбулися установчі збори окружної філії «Просвіти».

Вересень — листопад 1915 р. Під час Першої світової війни біля с. Семиківців, колись Підгаєцького повіту, тепер Теребовлянського району, відбулася велика битва Українських січових стрільців із російськими військами, яка увійшла в історію яскравою сторінкою боротьби стрілецтва проти іноземних поневолювачів.

Вересень — листопад 1930 р. — масові репресії польського уряду щодо українського населення Східної Галичини, зокрема Тернопільщини (пацифікація на Тернопільщині).

За період з 1 по 30 листопада 1930 р. «втихомиренням» було охоплено 121 село Тернопільського воєводства. Надзвичайно жорстоко пацифікацію проводили в Збаразькому, Бережанському, Тернопільському, Підгаєцькому, Зборівському повітах.

Однією із жорстоких антиукраїнських акцій стала ліквідація 26 вересня 1930 р. Тернопільської державної гімназії з українською мовою навчання. Знищувалися пам’ятки української історії та культури.

1 жовтня 1805 р. у м. Кременці відкрилася Вища Волинська гімназія.

*7 жовтня 1830 р. у с. Садках, нині Шумського району, народився православний священик, краєзнавець, історик, фольклорист Апполоній Сендульський.

Помер 7 січня 1882 р. у с. Сивках, нині Острозького району Рівненської області, де перебував на парафії з 1854 р.

*7 жовтня 1890 р. у с. Джурині, нині Чортківського району, народився лікар, доктор медицини, делегат УНРади ЗУНР, співробітник Бактеріологічного інституту в м. Відні та Німецького патолого-анатомічного інституту в м. Празі (Чехія), професор Київського й Казанського медичних інститутів Микола Сисак.

Помер 30 листопада 1959 р. у м. Казані (нині Республіка Татарстан, РФ).

*15 жовтня 1885 р. у с. Лежанівці, нині Гусятинського району, народився громадський діяч, член комісаріату Скалатського повіту в період ЗУНР Михайло Філь.

Помер 28 серпня 1927 р. у містечку Гримайлові, нині смт Гусятинського району.

26 жовтня 1990 р. вийшов у світ перший номер газети «Відродження». З грудня 1991 р. — «Свобода». Газета Тернопільської обласної ради й обласної державної адміністрації.

«Свобода» — це тематичні добірки «Пам’ять», що вже не один рік регулярно з’являються в газеті.

Щирістю, ніжністю й теплом віє від «Гніздечка».

Зцілення для душі й тіла будь-якої хвилини запропонує «Народний цілитель».

Точно відповість на найзаплутаніші, найскладніші запитання добірка «Читач-газета-читач».

Про життя у світі, Україні та на Тернопіллі коротко й чітко поінформує свободівський «Пульс».

Жодна проблема суспільно-політичного, духовного, економічного життя не залишається поза увагою газети.

Жовтень 1945 р. — відновили свою роботу Збаразька районна бібліотека та районний Будинок культури.

*5 листопада 1865 р. у м. Копичинцях, нині Гусятинського району, народився підприємець, видавець, меценат, громадсько-політичний діяч, посол австрійського парламенту, делегат УНРади ЗУНР Михайло Петрицький.

Загинув у більшовицькому ув’язненні в лютому 1921 р. у м. Харкові.

14 листопада 1930 р. у с. Угрині, нині Чортківського району, народився різьбяр, народний майстер декоративно-прикладного мистецтва Михайло Миколайович Балакунець.

Учасник виставок у містах Київ, Львів, Тернопіль, Москва, Пенза.

1 грудня 1930 р. у с. Радошівці, нині Шумського району, народився поет, публіцист, журналіст, краєзнавець Григорій Радошівський (Григорій Якович Баран).

Був репресований, засуджений до 25 років сталінських таборів і 5 років позбавлення прав після відбуття покарання. Реабілітований.

Закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював у районній пресі. Був редактором газети «Дзвін», директором музею «Зборівська битва».

У 1965 р. побачила світ його перша книжка «Квіти на постаментах».

Друкувався в обласній та всеукраїнській пресі, колективних збірниках.

Помер 13 травня 2013 р. у м. Зборові.

5 грудня 1935 р. у с. Яремівці Ізюмського району Харківської області народився співак (ліричний тенор) Микола Іванович Болотний. Заслужений артист УРСР, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів.

Працював у Чернівецькій обласній філармонії, солістом і художнім керівником Тернопільської обласної філармонії, викладачем Тернопільського обласного музичного училища ім. С. Крушельницької. Автор музики понад ста пісень і романсів.

8 грудня 1930 р. засновано Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.

16—18 грудня 1955 р. розпочала свою роботу Чортківська дитяча бібліотека.

26 грудня 1895 р. до м. Збаража приїхав Іван Франко. Виступав на селянському вічі. Познайомився з Антоном Грицуняком, розповідь якого лягла в основу повісті «Свинська конституція».

31 грудня 1845 р. у містечку Куликові, нині смт Жовківського району Львівської області, народився письменник, священик, громадсько-політичний діяч, батько Богдана Лепкого — Сильвестр Лепкий.

Виступав із літературними творами під псевдонімами Марко Мурава, Борислав Борис, Василишин, Лепкий Борис.

Перший із галичан почав перекладати твори В. Шекспіра українською мовою. Лауреат премії ім. Стефана Дубравського.

Помер 5 червня 1901 р. у с. Жукові Бережанського району, де й похований.

1375 р. — перша письмова згадка про місто Бережани, яке розташоване в мальовничій долині р. Золотої Липи.

19 березня 1530 р. стараннями воєводи Миколи Синявського Бережанам надано статус міста, а 26 березня — Магдебурзьке право.

У 1534 р. розпочалося будівництво замку, який згодом став оборонною спорудою та окрасою міста. Руїни цієї твердині зберігаються й донині.

З 1805 р. у м. Бережанах почала діяти державна гімназія, яка дала світові плеяду визначних державних, наукових, військових та культурних діячів.

Головні архітектурні та історичні пам’ятки міста: ратуша (1811 р.), Миколаївська церква (ХVІ ст.), Троїцький собор (ХVІІ ст.), замок (ХVІ ст.), пам’ятник Т. Г. Шевченку.

Бережани — батьківщина народної художниці України, лауреата Державної премії Т. Г. Шевченка Олени Кульчицької, поета й перекладача Сидора Твердохліба, поетеси Оксани Сенатович. Тут жив і працював український письменник Андрій Чайковський.

1550 р. у містечку Гусятині, нині смт, народився релігійно-освітній діяч, письменник, брат Северина Наливайка Дем’ян Наливайко.

Закінчив Острозьку школу, був придворним священиком у князя К. Острозького й викладачем Острозької академії.

У 1594—1596 рр. брав участь у повстанні С. Наливайка. Під час Берестейського собору 1596 р. виступав проти укладення унії з Римом. У 1602—1605 рр. — управитель друкарні в Дерманському монастирі, а згодом в Острозі.

Належав до Острозького літературного гуртка. Автор віршів та прозових творів: «Проповіді про Івана Златоустого» (1607), «Октоіх, сиріч осмогласник» (1603—1604), «Лікарство на оспалий усмисл чоловічий» (1607), а також передмов до перекладів, що видавалися в Дермані та Острозі.

Помер Д. Наливайко в 1627 р. у с. Острозі, нині Рівненської області.

1560 р. у містечку Гусятині, нині смт, народився організатор національно-визвольного руху, козацький гетьман Северин Наливайко.

Навчався в Острозькій академії, а юнацькі роки провів на Запоріжжі. Пізніше служив сотником надвірної корогви князя К. Острозького.

У 1594—1595 рр. на чолі козацького загону разом із гетьманом Г. Лободою здійснив кілька успішних походів у Молдавію та проти турків, які набули гучного резонансу в Європі.

Повстання 1595—1596 рр. в Україні й Білорусі під керівництвом С. Наливайка було першим організованим рухом, що започаткував епоху національно-визвольної боротьби українського народу проти польського поневолення.

У 1597 р. С. Наливайко прийняв мученицьку смерть.

1620 р. почалося будівництво Збаразького замку під керівництвом фортифікаторів італійця Андреа дель Аква та голландця Генріха ван Пеене.

Близько 1820 р. у с. Чернихівцях, нині Збаразького району, народився народний оповідач Антін Грицуняк.

Був заможним господарем, неписьменним. Складав притчі, дотепні оповідання, сатиричні мініатюри, легенди.

У 1890-х рр., ставши симпатиком Русько-Української радикальної партії, виступав на її вічах і передвиборних мітингах у м. Збаражі та селах повіту, Тернополі, Львові. У грудні 1895 р. і в червні 1897 р. у Чернихівцях зустрічався з Іваном Франком, який записав й опублікував «Притчу про графа Бадені» та «Розбійник і піп». На основі його розповіді І. Франко написав оповідання «Свинська конституція».

Помер 29 березня 1900 р. у рідному селі.

1890 р. збудовано готель «Подільський» (нині «Україна»).

Документи засвідчують, що збудували готель у 1890 році, а інші прибудови датуються 1910 та 1928 роками.

На початку ХХ ст. готель мав власний водогін, центральне опалення, ванни й навіть таку новинку, як електричне освітлення, яке тільки впроваджувалося в місті. При готелі були також стайні та возівня.

1945 р. почала працювати Теребовлянська центральна районна бібліотека.

1980 р. утворено народну хорову капелу «Зоринка» (від 2002). У 1980 р. засновано як хоровий гурток міського Палацу піонерів. З 1988 р. — зразковий художній колектив. У 1996 р. — дитяча хорова школа.

Засновник і незмінний керівник — І. Доскоч, хормейстер і диригент — А. Свідун.

1985 р. — випущено пам’ятний знак на відзначення 500-річчя Запорізької Січі «Байда Вишневецький».

1995 р. — вийшов регіональний річник «Тернопілля — 95», започаткований як щорічник у видавництві «Збруч». Світ побачили чотири томи (95, 96, 97, 98—99) у твердій палітурці. Висвітлюється минуле й сучасне краю.