575 років із часу заснування міста Козової

(1440)

Козова — селище міського типу Тернопільської області, райцентр. Знаходиться на р. Коропці (притока р. Дністра).

За народними переказами, назва походить від численних отар кіз, які випасали місцеві жителі на заході околиці. Уперше згадується в писемних джерелах 1440 року як власність Б. Скарбка. Згодом належало магнатському родові Потоцьких. На початку ХVІ століття вони поблизу Козової збудували замок. У документах 1569 року зазначається як приватне містечко, що розвивалося повільно через часті татарські напади (особливо спустошливими були 1515, 1575, 1589, 1621, 1626 роки). У 1617 році Козову зруйнувала польська шляхта. У 1650 році надано Магдебурзьке право та дозвіл на проведення 11-ти щорічних ярмарків і щочетверга торгів. У 1667 році турецьке військо спалило містечко та зруйнувало замок (донині збереглися підземні ходи, що з’єднували твердиню з Козовою). Відтоді занепадало, відродилося в середині ХVІІІ ст. У 1669 році А. Потоцький побудував костел (знищений у 1977 році). Козову описав німецький мандрівник У. Вердум, який відвідав її в листопаді 1672 року. Після першого поділу Польщі в 1772 році — у складі Австрії (з 1867 року — Австро-Угорщина). За інвентарем того ж року, вважалася досить великим містечком з розвинутим ремісництвом і торгівлею. У 1857—1867 роках — повітовий центр. На початку ХІХ ст. власниками Козової були Мошинські, пізніше — Шеліські. У 1883 році тут мешкало 1510 римо-католиків, 803 православних і 1328 євреїв. Під час Першої світової війни містечко було місцем жорстоких боїв і кілька разів переходило з рук у руки. У 1918 році Козова увійшла до складу ЗУНР, її комісаром був Ф. Коковський. У 1920—1939 роках — у межах кордонів Польщі. У міжвоєнний час працювали каменоломня, 3 млини, майстерні з виготовлення будівельних матеріалів, глиняних, шкіряних, тютюнових виробів; діяли осередки товариств «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Союз українок», «Пласт», «Рідна школа». З 1939 року — у складі УРСР. З 1940 року — село, райцентр. Від 3 липня 1941 року до 20 липня 1944 року — під німецько-фашистською окупацією. У березні 1943 року гітлерівці розстріляли на околиці Козової близько 4 тис. євреїв із кількох районів. Козова згадується в Кресовій книзі справедливих. До середини 1950-х pp. діяли загони ОУН — УПА. З 1958 року — селище міського типу.

Нині працюють підприємства «Козова-цукор» і «Темп» (виготовлення меблів). У Козові — гімназія, 2 загальноосвітні школи, дошкільний заклад; 2 Будинки культури, 3 бібліотеки, школа мистецтв; районна лікарня; відділення 6-ти банків. Виходить газета «Вільне слово». Функціонують хор народної пісні «Червона калина», хорова капела та хор Будинку культури, хореографічні колективи «Юність» і «Росинка», дитячий театр «Дивосвіт», ансамбль народної музики, духовий оркестр, оркестр народних інструментів, кіностудія «Галичанка». Є дендропарк «Лісова пісня» (понад 300 різновидів дерев і кущів). Діють церкви Успіння Пресвятої Богородиці (1889; розпис Т. Копистинського), Святого Володимира Великого (1994), Святого Василія Великого (2001), собор Святих Петра і Павла (2007). Встановлено пам’ятники Т. Шевченку, радянським воїнам, які загинули під час Другої світової війни, меморіальну дошку закатованим землякам органами КДБ (на приміщенні колишньої тюрми, нині друкарня та редакція районної газети), насипано символічну могилу воякам УПА. Серед видатних уродженців — громадський і військовий діяч В. Бемко, поет, культурний і церковний діяч П. Ґерета; хоровий диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР В. Пекар, балетмейстер, заслужений діяч мистецтв України В. Марущак; скульптор І. Сонсядло; церковний діяч М. Трофим’як. У Козовій навчався фахівець у галузі кібернетики В. Марценюк. Тут перебували письменники І. Блажкевич, Б. Лепкий, О. Сенатович, А. Чайковський.

Ю. Пудлик

Література

Вацлавська, Н. Архіви розповідають / Н. Вацлавська // Вільне слово. — 2010. — 13 серп. — С. 2 : фотогр. — (До 570-річчя Козови).

Ждан, В. 225 років тому… : 11 листоп. 1786 р. помер один із відомих у світі архітекторів, власник Козови А. О. Мошинський / В. Ждан // Вільне слово. — 2011. — 4 листоп. — С. 3 : портр. — (Сторінки історії).

Ждан, В. І оживає стара Козова… / В. Ждан // Вільне слово. — 2011. — 12 серп. — С. 3 : фотогр. — (Сторінки історії).

Улішак, А. Історія міст і сіл України. Козова / А. Улішак // Вільне слово. — 2012. — 18 трав. — С. 2 ; 25 трав. — С. 2 ; 1 черв. — С. 2 ; 15 черв. — С. 2.

Хоптій, І. Спогад про наше містечко : [спогади про смт Козову та її околиці емігранта І. Хоптія] / І. Хоптій // Вільне слово. — 2010. — 30 лип. — С. 3 : фотогр. — (До 570-річчя Козови).

***

Федик, Я. Отака ще недавня історія : 20 років від часу встановлення пам’ятника Т. Шевченку в Козовій / Я. Федик // Слово Просвіти. — 2013. — 7—13 листоп. — С. 7 : фотогр. — (Читацьке віче).

Церковні дзвони кличуть до храму : [освячення дзвонів храму Успіння Пресвятої Богородиці] // Божий сіяч. — 2013. — № 7 (лип.). — С. 4 : фотогр. — (Візит митрополита).

***

Попадюк, О. У радіоефірі — понад сорок років : [про ж-ста, ред. Козів. район. радіомовлення М. Коваля] / О. Попадюк // Вільне слово. — 2014. — 17 січ. — С. 4 : фотогр. кольор. — (Знайомство зблизька).

Савак, Б. Весняні проліски Маріанни Бек : [про молоду поетесу із смт Козової] / Б. Савак // Свобода. — 2011. — 20 трав. — С. 8 : фотогр. — (Чарівна незнайомка).

Томчишин, Ю. Хірург, до якого їдуть зі всієї області : [про зав. хірургічного від-ня Козів. район. лікарні Б. Маркевича] / Ю. Томчишин // Наш день. — 2014. — 22 січ. — С. 5 : фотогр. — (Здоров’я).

***

Ждан, В. Костьол — частина нашої історії : [про парафіяльний костьол у смт Козовій, знищений у 1977 р.] / В. Ждан // Вільне слово. — 2011. — 16 груд. — С. 4 ; 23 груд. — С. 4.

Новосядлий, Б. Країна знань і пошуку талантів : [Козів. гімназія ім. В. Ґерети] / Б. Новосядлий // Свобода. — 2013. — 22 берез. — С. 1 : фотогр. — (Шкільний меридіан).

Попадюк, О. Граційно, велично, пластично : [25-річчя зразкового ансамблю танцю «Росинка» Козів. будинку дит. та юнац. творчості] / О. Попадюк // Вільне слово. — 2011. — 6 трав. — С. 4 : фотогр.

Попадюк, О. У теплій атмосфері : [засідання літ.-мист. вітальні «Берегиня», що діє в Козів. район. б-ці] / О. Попадюк // Вільне життя плюс. — 2013. — 8 лют. — С. 1. — (Зустрічі).

Попадюк, О. Школа мистецтв — скарбів криниця : [святкування 45-річчя Козів. школи мистецтв] / О. Попадюк // Вільне слово. — 2011. — 22 квіт. — С. 3 : фотогр.

Улішак, А. І в Козові є вже краєзнавчий музей / А. Улішак // Вільне слово. — 2013. — 9 серп. — С. 3 : фотогр.

***

Боднарчук, І. Козова — селище міського типу, районний центр / І. Боднарчук, І. Дем’янова // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 131—132 : фотогр.

Головко, В. В. Козова — с-ще міськ. типу Тернопільської області, райцентр / В. В. Головко // Енциклопедія історії України. — К., 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 438.

Пудлик, Ю. Й. Козова — селище міського типу Тернопільської області, райцентр / Ю. Й. Пудлик // Енциклопедія сучасної України. — К., 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 680—681 : фотогр.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2005 рік : бібліогр. список / уклад. М. В. Друневич. — Т. : Підручники і посібники, 2004. — 128 с.

Про смт Козову: С. 102—103.