30 ЖОВТНЯ

225 років від дня народження Кароля-Юзефа Ліпінського

(30.10.1790—16.12.1861) — польського скрипаля, композитора

Земля Надзбручанська уславлена іменами багатьох видатних творців, які стали відомими не лише в Україні, а й далеко за її межами. Це — уродженці Тернопілля, а також ті, чия доля пов’язана з нашим краєм. Серед них — польський скрипаль-віртуоз і композитор Кароль-Юзеф Ліпінський, якого заслужено вважають засновником польської скрипкової музики.

Народився він у польському місті Радзині 30 жовтня 1790 року. Творчий шлях розпочав диригентом у Львівському та Дрезденському (Німеччина) театрах, згодом виступав із сольними концертами в країнах Західної Європи, а також у Москві, Санкт-Петербурзі, Львові, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Кременці. У квітні 1818 року відбулися спільні виступи Кароля Ліпінського з легендарним Нікколо Паганіні. Після смерті славетного італійця, за його ж заповітом, К. Ліпінський, у числі дев’яти кращих скрипалів Європи, отримав у подарунок одну зі скрипок великого музиканта. У 1859 році, перебуваючи в м. Дрездені, захворів — йому відняло ліву руку. Втративши можливість грати на скрипці, купив невеликий маєток у с. Вірлові на Зборівщині, де організував однокласну музичну школу з українською мовою навчання. У репертуарі місцевих музикантів донині залишилося багато мелодій композитора, його обробок народних пісень.

Відомо, що в 1846 році Кароль Ліпінський зустрічався в м. Почаєві з Тарасом Шевченком, який слухав гру віртуоза. Про це Великий Кобзар розповів у повісті «Близнецы». Поет описував, зокрема, величезне захоплення слухачів грою талановитого скрипаля, згадував, як він виконав власні варіації на тему західноукраїнської пісні «Чи я така уродилась» («Шумить, гуде дібровонька»).

Композитор К. Ліпінський — автор низки творів для скрипки: чотирьох концертів, а також симфоній, варіацій, романсів, фантазій, танців. Його збірка для голосу в супроводі фортепіано «Польські і русинські пісні галицького люду», видана 1833 року, — одна з найбільших, що вміщують українські народні пісні. Ще одна зі сторінок творчості митця — оперна музика. Донедавна краєзнавцям були відомі лише дві його опери-«буффа» (комічні) — «Сирена Дністра» і «Сварка через заклад», поставлені на сцені Львівського польського театру в 1813 і 1814 роках. Та ось побачила світ «Оперна енциклопедія» Миколи Житаря із м. Хмельницького, де подано понад 20 тисяч назв опер, створених за 400 років існування цього музично-театрального жанру, а також роки та місця їхніх прем’єр. Зі сторінок унікальною видання дізнаємося й про опери К. Ліпінського, що залишалися невідомими нашим сучасникам, — «Соболина шуба», «Чиншова шляхта», «Трефере вагається» (поставлені у м. Львові в 1824 році), «Марія», «Ярмарок у Кшешовічах» (поставлені відповідно в 1823 та 1824 роках у м. Варшаві).

Після смерті славетного музиканта стипендії його імені отримували кращі студенти консерваторій у Львові, Відні (Австрія), Неаполі (Італія). А закінчив земний шлях видатний музикант 16 грудня 1861 року у власному маєтку в с. Вірлові, де й похований. На його могилі в 1863 році споруджено пам’ятник (архітектор Т. Єзовський) — високу колону корінфського ордера, увінчану хрестом. Колону оточують чотири 150-літні липи, а по боках постаменту — алегоричні барельєфні композиції.

Благодатна українська земля прийняла у своє лоно тіло великого сина польського народу, чиє ім’я стало гордістю й окрасою всього людства.

Цікаво, що першою спробою дати тернопільським дівчатам середню освіту було створення приватного вищого наукового закладу для сестер Ліпінських. Із вибухом Першої світової війни ліцей припинив діяльність, сестри виїхали з міста. Згодом приміщення продали, і з 1 вересня 1921 року в ньому розташувалося воєводське управління — адміністративний орган, що відав усіма сферами життєдіяльності тогочасного Тернопільського воєводства.

Б. Мельничук, Б. Петраш

Література

Григорьев, В. Ю. Кароль Липинский / В. Ю. Григорьев. — М. : Музыка, 1997. — 159 с.

***

Антоні, С. Кароль Ліпінський єднає Польщу і Україну / С. Антоні // Зборівська дзвіниця. — 2004. — 17 верес. — С. 1 : фотогр. — (Композитор. Артист. Людина).

Композитор, спадкоємець слави великого італійського скрипаля Нікколо Паганіні Кароль Ліпінський останні роки свого життя провів у Вірлові // Зборівська дзвіниця. — 2008. — 25 січ. — С. 1 : фотогр. — (Видатні постаті рідного краю).

Мельничук, Б. Ще раз про Кароля Ліпінського / Б. Мельничук, Б. Петраш // Вільне життя. — 2008. — 10 черв. — С. 7. — (Незабутні).

Новосядлий, Б. Скрипічна мелодія на українсько-польський мотив / Б. Новосядлий // Свобода. — 2006. — 14 жовт. — С. 6 : фотогр. — (Мости культурного єднання).

***

Ліпінський Кароль-Юзеф (Lipiński Karol Józef; 30.10.1790, м. Радзинь, нині Польща — 16.12.1861, с. Вірлів, нині Зборів. р-ну) — польський скрипаль і композитор / П. Медведик [та ін.] // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 374.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2000 рік : бібліогр. список / уклад. М. В. Друневич. — Т. : Опер. друк, 1999. — 104 с.

Про К. Ліпінського: С. 76—77.