4 ЛИСТОПАДА

140 років від дня народження Богдана Сильвестровича Лепкого

(4.11.1872—21.07.1941) — поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, художника, педагога

Народився 4 листопада 1872 р. у с. Крегульці, нині с. Крогулець Гуся-тинського району. Брат Миколи та Левка Лепких. Дід його був священиком, батько — письменником, відомим під псевдонімом Марко Мурава. Основи шкільної науки здобував удома під керівництвом батька та у Бережанській гімназії. Там співав у хорі, яким керував Д. Січинський. Захоплювався малю-ванням, театром. Восени 1891 р. вступив до Академії мистецтв у Відні, але згодом перевівся на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури. З другого курсу перейшов на філологічний факультет Львівського університету, де під час навчання брав активну участь у літературознавчих і суспільно-політичних дискусіях, етног-рафічних експедиціях, молодіжних товариствах.
Після закінчення університету в 1895 р. викладав українську, польську та німецьку мови, історію та географію в Бережанській гімназії. Упродовж 1899—1914 pp. займав посаду професора української мови та літератури Ягеллонського університету в Кракові. В цьому місті родина Лепких створи-ла своєрідний інтелектуальний клуб, де збиралися українські письменники і митці. Співпрацював Б. С. Лепкий з товариством «Рідна школа» щодо видан-ня дитячої літератури і підручників, куди увійшли і його твори. Численні прозові твори Б. Лепкого друкувалися на сторінках різних періодичних ви-дань. Одночасно він активно пропагував українську літературу, робив перек-лади польською мовою, друкував літературознавчі праці, часто влаштовував літературні вечори, присвячені видатним діячам української культури.
Під час Першої світової війни Б. Лепкий перебував спочатку в Яремчо-му, потім в Австрії та Німеччині, працював у таборах для військовополоне-них, де сприяв нормалізації життя емігрантів — домагався повернення на батьківщину захоплених у полон українських вояків, активно співпрацював із Союзом визволення України. У Берліні організував та очолив Товариство вищої освіти, викладав в Українському Червоному Хресті та на курсах украї-нознавства. Підтримував зв’язки з політичними діячами ЗУHP, УНР, Гетьма-нату.
У 1925 р. Б. Лепкий очолив кафедру української літератури на факуль-теті слов’янських студій Ягеллонського університету. До свого 60-ліття, яке широко відзначалося у 1932 p., здобув ступінь звичайного професора цього закладу, звання дійсного, а згодом — почесного члена НТШ, науковий сту-пінь почесного доктора Українського вільного університету в Празі.
Великий громадський та науковий авторитет письменника сприяв об-ранню його у 1938—1939 pp. членом Польського сейму у Варшаві.
Літературна творчість Б. С. Лепкого надзвичайно велика і різноманітна. За кількістю написаного він поступається в українській літературі тільки І. Франкові. Ще у Бережанській гімназії почав писати вірші, оповідання, поеми, перші публікації надруковані 1895 р. у газеті «Діло», а останні — у 1941 р.
Загалом його творча спадщина — понад 80 власних книг, серед яких: велика історична повість «Мазепа» в трьох частинах («Мотря», «Не вбивай», «Батурин»), твори «Полтава», «Бої», «З-під Полтави до Бендер», «Крутіж», трилогія спогадів «Казка мойого життя», двотомний оригінальний твір «На-черк історії української літератури», велика праця «Наше письменство: коро-ткий огляд української літератури від найдавніших до теперішніх часів», а також повісті, оповідання, казки, збірки віршів та поем, п’єси, переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного і мистецького спрямування, опубліковані у численних газетах, журналах, альманахах, календарях, збір-никах.
Б. Лепкий — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Серед них: «Слово о полку Ігоревім» у віршованих перекладах сучасною українською мовою, 14-томне «Повне видання творів Т. Шевченка», проредагував також це видання польською мовою. Укладав підручники для дітей — «Читанка», «Буквар», писав для них казки та повісті.
Як художник залишив автопортрети, портрети рідних і діячів українсь-кої культури, пейзажі, ілюстрації до народних пісень, казок, творів Т. Шевченка, «Історії України» М. Аркаса, а також ряд мистецтвознавчих публікацій. У Жовчівській церкві на Івано-Франківщині збереглося 10 образів його роботи. Спроектував обкладинки до повістей І. Нечуя-Левицького та кількох віденських календарів, проілюстрував деякі власні твори, у т. ч. збірку «За люд», виконав обгортки до циклу повістей. У Кракові Б. Лепкий зібрав галерею картин та колекцію різьбярських робіт визначних українських мит-ців, зберігши ці цінні пам’ятки культури (портрет І. Мазепи роботи О. Куриласа, портрети і пейзажі М. Бойчука, І. Труша та ін.).
Після окупації нацистами Польщі у 1939 р. Богдан Лепкий втратив про-фесорську посаду. Масові акти насильства, що чинили нацисти, пригнічу-вали його і внаслідок серцевого нападу 21 липня 1941 р. письменника не стало. Похований він у Кракові на Раковецькому цвинтарі.
При радянській владі твори Богдана Лепкого, як буржуазного націона-ліста, були під забороною. Тепер же в Бережанській гімназії, де колись на-вчався письменник, та у с. Крогульці створено музеї, а його твори видаються і вивчаються у школі, втілюються у сценічних виставах, досліджуються у наукових монографіях.
Широкою популярністю користується пісня на слова Богдана Лепкого і музику його брата Левка Лепкого «Видиш, брате мій...». У Тернополі відзна-чено місця перебування видатного земляка, його ім’я носить одна із шкіл та обласне літературно-просвітницьке товариство.
Редакція журналу «Тернопіль» заснувала і періодично вручає Всеукра-їнську літературно-мистецьку та громадсько-політичну премію ім. братів Богдана та Левка Лепких.
(Із книги «Хто є хто на Тернопільщині»)


Література

Лепкий, Б. Поезії / Б. Лепкий ; передм. Н. Дирди. — Т. : Джура, 2005. — 500 с.
Лепкий, Б. Прозові твори / Б. Лепкий. — Бережани : Музей Б. Лепкого ; Т. : Джура, 2007. — 508 с.

***

Лепкий, Б. «В’їзд Хмельницького до Києва» : [аналіз картини М. Івасюка] / Б. Лепкий // Визвольний шлях. — 2006. — № 4. — С. 54—56.
Лепкий, Б. «Не прошу любові ані ласки…» : [поезія] / Б. Лепкий // Дніп-ро. — 2010. — № 2. — С. 66.
Молитва небо здіймає вгору : антологія укр. христ. віршованої молитви ХІХ — поч. ХХІ ст. / упорядкув. Г. В. Баран. — Т. : Навч. книга — Богдан, 2011. — 1056 с.
Про Б. Лепкого: С. 125—128.

***

Богдан Лепкий в духовній історії України : матеріали наук. конф., Бе-режани, 27 серп. 2005 р. / Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка ; Терноп. держ. екон. ун-т ; Бережан. обл. музей Б. Лепкого ; передм. Р. Гром’яка ; упоряд. Н. Білик. — Т. : Джура, 2006. — 128 с.
Даньків, С. Соборницька ідея Богдана Лепкого / С. Даньків // Бережан-ське віче. — 2011. — 22 лип. — С. 4 : фотогр. — (До 70-річчя пам’яті).
Дирда, Н. Богдан Лепкий та Олена Кульчицька: творчі взаємини мит-ців / Н. Дирда // Матеріали науково-краєзнавчої конференції «Музеєзнавство і сучасність» : (до 95-річчя Терноп. обл. краєзнавчого музею). — Т., 2008. — Вип. 4, ч. 1. — С. 41—47.
Криштопа, М. Богдан Лепкий. Життя заради любові / М. Криштопа // Пенсія. — 2009. — № 9. — С. 30—31 : фотогр.
Ліберний, О. Лепкіана в Бережанах : [конф., присвяч. братам Богдану та Левку Лепким] / О. Ліберний // Свобода. — 2009. — 25 груд. — С. 3. — (Урочини).
Мельничук, Б. Другий після Франка / Б. Мельничук, В. Уніят // Русалка Дністрова. — 2009. — Ч. 1 (січ.). — С. 4 : портр.
Стрілець, Н. Богдан Лепкий і театр / Н. Стрілець // Бережанське віче. — 2009. — 10 квіт. — С. 5.
Топольницька-Пожарнюк, М. Ти невмирущим став… : [137-та річниця від дня народж. Б. Лепкого] / М. Топольницька-Пожарнюк // Вільне життя. — 2009. — 4 листоп. — С. 7 : портр. — (Ювілей).

***

Білик, І. Богдан Лепкий на шляху до епопеї «Мазепа» : [історія напи-сання Б. Лепким роману «Мазепа» та інсценізація цього твору Терноп. ака-дем. обл. укр. драм. театром] / І. Білик // Тернопіль вечірній. — 2010. — 22 груд. — С. 15 : фотогр. — (Минуле).
Гавдида, Н. Оповідання «Шумка» — перший друкований твір Богдана Лепкого / Н. Гавдида // Шлях перемоги. — 2011. — 25 трав. — С. 7 : портр.
Гром’як, Р. На шляху до пізнання спадщини Богдана Лепкого : [про зб. Б. Лепкого «Вибрані твори», підгот. та уклад. Н. Білик і Н. Гавдидою] / Р. Гром’як // Русалка Дністрова. — 2008. — № 2. — С. 4.
Жук, Г. Святошні мотиви Богдана Лепкого / Г. Жук // Вільне життя. — 2009. — 17 квіт. — С. 2. — (Рядок з біографії краю).

***

Волинець, Н. А початок був таким… : [20 лип. минає 20 років із часу ві-дкриття першого у світі пам’ятника Б. Лепкому] / Н. Волинець // Бережанське віче. — 2011. — 15 лип. — С. 4 : фотогр. — (Відлуння історії).
Ліберний, О. Великий син золотого Поділля : з нагоди 15 річниці з часу заснування єдиного в Україні музею письм., науковця, худож. Богдана Леп-кого відбулися громад. читання / О. Ліберний // Свобода. — 2010. — 10 ве-рес. — С. 6 : фотогр.
Якель, Р. Богдан Лепкий: життя в підвалах ратуші : єдиний в Україні музей відомого поета, прозаїка, науковця, перекладача, маляра і громад. діяча Б. Лепкого в Бережанах / Р. Якель // Дзеркало тижня. — 2011. — 19 лют. — С. 10 : фотогр.

***

Герасимова, Г. П. Лепкий Богдан Сильвестрович (псевдоніми і крипто-німи — Нестор, Л. Богдан, Б. Л. та ін.; 4.11.1872—21.07.1941) — поет, проза-їк, перекладач, літературознавець, художник, педагог / Г. П. Герасимова // Енциклопедія історії України. — К., 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 123—125 : фотогр.