4 ЛИСТОПАДА

125 років від дня народження Олександра Анастасійовича Неприцького-Грановського

(4.11.1887—4.11.1976) — українського вченого-ентомолога, публіциста, поета, політичного, культурного та громадського діяча

Народився 4 листопада 1887 р. у с. Великих Бережцях, що на Кременеччині, у селянській родині. Рано залишився без батьків. Після закінчення церковно-парафіяльної школи у рідному селі, продовжив навчання в сільськогосподарській середній школі, яку закінчив з атестатом зрілості в 1907 р. Цього ж року він познайомився з Лесею Українкою та її майбутнім чоловіком К. Квіткою, які завітали на відпочинок до Великих Бережців. Можливо, наслідком цього знайомства була поява першого вірша О. Грановського в київському часопису «Рідний край», який редагувала Олена Пчілка. Це укріпило юнака в думці їхати на навчання до Києва. Сюди він приїхав 1908 р. і вступив до комерційного інституту. Студіював економіку, історію, літературу, мистецтво. А ще більше його захопило культурне життя в Києві, близьке знайомство з українськими діячами Миколою Лисенком, Оленою Пчілкою, Олександром Олесем, Борисом Грінченком, Іваном Фещенком-Чопівським, Микитою Шаповалом. 1910 р. вийшла перша збірка віршів О. Грановського «Пелюстки надій», а через рік і друга під назвою «Намистечко сліз». Наслідком його активної участі в культурно-просвітницькій діяльності, співпраці в журналі «Українська хата», активізації боротьби за ідею українського визволення стало те, що О. Грановський потрапив під нагляд російської жандармерії. Почалися арешти української інтелігенції, й він вирішив нелегально емігрувати.
1913 р. О. Грановський виїхав за кордон. У Сорбонському університеті завершив вищу освіту і переїхав до Америки. Думав, що поїде до США нена-довго, щоб перебути лихоліття, але залишився там назавжди. Тяжкою фізич-ною працею заробляв на навчання у коледжі, після закінчення якого став учителем біології та вирішив присвятити себе ентомології — науці про комах. Займався науковими дослідженнями, а 1925 р. у Вісконсинському уні-верситеті здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук.
1930 р. О. Грановського запросили на посаду професора ентомології й економічної зоології до найбільшого в США університету — Міннесотського. Тут він розгорнув широкі наукові дослідження практично в усіх ділянках ентомології, вивчаючи як корисних, так і особливо шкідливих комах, які спричиняють хвороби і смерть мільйонів людей, втрати урожаїв, нищать ліси та посіви. Розробляв методики досліджень паразитів і шкідників сільськогос-подарських культур, рекомендації боротьби і знищення їх. Йому належить понад 100 наукових праць у галузі комахознавства. Вчений зібрав і система-тизував велику, понад 30 тисяч, колекцію комах-паразитів, виявив 3 нових види попелиці, названі його ім’ям.
Через 30 років своєї наукової праці він напише: «...ті країни, які мають високорозвинене комахознавство, послідовно й ефективно борються із шкід-никами, підносять свій економічний стан на вищий рівень, мають реальні шанси повністю задовольнити життєво необхідні потреби людей». О. Грановський висловлював занепокоєння станом ентомології в Україні й турбувався про її розвиток для підвищення рівня національної економіки. Був дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
Вчений вів також велику культурно-громадську роботу в царині церко-вного й політичного життя українців в Америці, переймався долею утікачів із Радянського Союзу. 1930 р. О. Грановського обрали головою Центральної управи Організації державного відродження України (ОДВУ). У 1945 р. у складі американських українців він брав участь в установчій конференції ООН у Сан-Франциско, двічі був делегований в ЮНЕСКО, обраний до Полі-тичної Ради Українського Конгресового Комітету Америки. В резолюцію XVII з’їзду ОДВУ О. Грановський власноруч записав: «Без вільної України не може бути вільної Європи, а без вільної Європи не може бути ні сталого спокою, ні економічного добробуту в цілім світі. Без розподілу Російської імперії на вільні держави Росія завжди буде загрозою вільним державам сві-ту». Ці думки конкретизував він і в праці «Вільна Україна необхідна для по-стійного миру» (1945).
За два місяці до смерті, в листі до брата Сергія у 1976 р. він наголошу-вав: «Якби Україна нині була вільною державою, вона відігравала б велику роль у світі і з нею світ би рахувався та до неї прислухався. Це була б Нова Америка в Європі. Я вірю, що такі мрії ще здійсняться, хоч, може, не за наших часів. Я вірю в поступ людини...» Ці ж думки висловлював свого часу інший великий українець Іван Пулюй у своїй праці «Україна й її міжнародне політичне значення в Європі» (1915).
Крім наукової та громадської праці на американському континенті, О. Грановський вів велику літературну діяльність, залишив після себе декіль-ка томів поетичної спадщини, оповідання, нариси, прозові твори. Був літера-турним критиком, публіцистом, написав чимало роздумів про літературу, культурне надбання українського народу.
Помер О. Грановський 4 листопада 1976 p., коли йому виповнилося 89 літ. Без перебільшення мав рацію Гаврило Чернихівський, зазначаючи у піс-ляслові до своєї книги «Олександр Неприцький-Грановський. Життя і твор-чість» (Тернопіль, «Збруч», 1996): «Це була людина з великої літери, високо-го громадянського обов’язку, віддана науці, віддана українській справі...»
Селянський син із Тернопілля став видатним діячем науки і культури XX століття, першим з українців — професором американського університету, прислужився своїм талантом американській науці та економічному зрос-танню цієї країни.
(Із книги «Визначні постаті Тернопілля»)


Література

Олександр Неприцький-Грановський. 1887—1976. Ентомолог, поет, по-літичний, культурний та громадський діяч // Визначні постаті Тернопілля : біогр. зб. — К., 2003. — С. 144—145 : фотогр.
Чернихівський, Г. Життя його — подвиг / Г. Чернихівський // Чернихів-ський, Г. Портрети пером : статті, есе, рецензії / Г. Чернихівський. — Т., 2001. — С. 49—59.

***

Бекесевич, Б. І біолог, і писанкар / Б. Бекесевич // Вільне життя. — 2001. — 11 груд.
Генсірук, С. Перший український професор американського університе-ту : до 120-річчя від дня народж. Олександра Неприцького-Грановського / С. Генсірук // Універсум. — 2008. — № 7/8.— С. 34 : портр. — (Еліта нації).
Козирський, В. Видатний американський учений… з Волині / В. Козирський, В. Шендеровський // Урядовий кур’єр. — 2002. — 12 січ.
У Великих Бережцях зустрічали родину Неприцького-Грановського : [про святкування 120-ліття О. Неприцького-Грановського, на котре приїхали його родичі із США] // Діалог. — 2007. — 6 жовт. — С. 1 : фотогр.
Фарина, І. Волинські смолоскипи : [про випускників с.-г. школи в с. Білокриниці О. А. Неприцького-Грановського та акад. С. А. Генсірука] / І. Фарина // Свобода. — 2004. — 11 груд. — С. 5. — (Розповідає замок про минуле).
Фарина, І. Твій син, Україно, вертає додому… / І. Фарина // Сво-бода. — 2007. — 26 жовт. — С. 5 : фотогр. — (Нашого цвіту — по всьому світу).
Чернихівський, Г. Мистецька спадщина О. Неприцького-Грановського / Г. Чернихівський // Діалог. — 2007. — 15 верес. — С. 4 ; 22 верес. — С. 4 : фотогр.

***

Саранча, Г. В. Неприцький-Грановський Олександр (4.11.1887—4.11.1976) — науковець, поет, громад. і політ. діяч / Г. В. Саранча // Енцик-лопедія історії України. — К., 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 377 : фотогр.
Чернихівський, Г. Неприцький-Грановський Олександр Анастасійович (Неприцький; псевд. і крипт. — А. А., О. Г., Авратинський Ол., А. Захар, Не-кий та ін.; 4.11.1887, с. Вел. Бережці, нині Кременец. р-н — 4.11.1976, м. Сент-Пол, шт. Міннесота, США) — вчений-ентомолог, поет, публіцист, політолог / Г. Чернихівський // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 622 : фотогр.

***

Олександр Неприцький-Грановський (1887—1976) : бібліогр. покажч. / уклад.: Г. І. Чернихівський, А. О. Ленчишин. — Т. : Лілея, 1997. — 104 с.