30 ЖОВТНЯ

130 років від дня народження Михайла Львовича Бойчука

(30.10.1882—13.07.1937) — українського живописця, графіка

Народився 30 жовтня 1882 р. у с. Романівці, нині Теребовлянського ра-йону, у селянській родині. Одержавши матеріальну допомогу від Наукового товариства ім. Т. Шевченка і митрополита А. Шептицького, навчався у Ві-денській (з 1899), Краківській та Мюнхенській (1906—1907) академіях мис-тецтв. Впродовж 1908—1911 pp. удосконалював свою майстерність у Парижі, одночасно вивчаючи староукраїнське та сучасне народне мистецтво. Прагнув почати відродження новітнього українського мистецтва від вершинних досягнень Київської Русі. Після подорожі до Італії повернувся на батьківщину, реставрував ікони і виконував настінні розписи цивільних будівель у Львові (1911—1912), розписував церкву в с. Ярославі та відновлював монументальний живопис церкви в с. Лемешах Чернігівської губернії (1912—1914). З 1912 р. М. Бойчук був членом Наукового това-риства ім. Т. Шевченка.
З 1917 р. розпочалася активна і плідна діяльність М. Бойчука як педаго-га. Він став одним із професорів-фундаторів Української державної академії мистецтв (з 1922 p. — Інститут пластичного мистецтва, з 1924 — Київський художній інститут). Одержавши блискучу європейську освіту, митець розро-бив теорію відродження українського національного стилю. Його опертям були монументальний живопис Софії Київської та Михайлівського Золотове-рхого собору, українська ікона та народне мистецтво в усіх його різновидах. В той же час, маючи глибокі знання світової художньої спадщини, М. Бойчук до арсеналу своїх творчих та педагогічних засобів залучив ретельно відібрані особливості найвищих здобутків мистецтва Стародавнього Єгипту, італійського проторенесансу, інших шкіл і стилістичних напрямів, у тому числі й сучасних. Він вважав, що мистецтво має бути традиційним і водночас модерним, закликав повернутися до цехової колективної творчості, властивої часам Джотто, Рубльова, відродити безкорисливість і моралізм, подолати духовну нестабільність і гендлярство сучасного століття.
Художник зумів об’єднати навколо себе талановиту молодь, яка, як і вчитель, присвятила своє життя мистецтву. Він створив школу художників-монументалістів, т. зв. бойчукістів, до якої входили Т. Бойчук, К. Гвоздик, А. Іванова, С. Колос, О. Мизін, О. Павленко, І. Падалка, І. Липківський, В. Седляр, М. Рокицький та інші митці. Особливістю цієї школи було оригі-нальне поєднання впливів візантійського малярства та інших монументаль-них стилів, зокрема раннього ренесансу, із елементами українського народ-ного орнаменту й старої мистецької традиції — мозаїки й фрески княжої доби, іконописання і портрета XVII—XVIII ст. Вплив новаторської школи М. Бойчука позначився, окрім станкового та монументального живопису, у ткацтві, книжковій графіці, різьбярстві, кераміці, килимарстві, деревориті, при створенні портретів і фресок. Під керівництвом М. Бойчука були здійснені найбільш вдалі роботи з монументального настінного живопису в Україні — це розписи Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію ім. ВУЦВК на Хаджибейському лимані в Одесі (1928), Червоно-заводського театру в Харкові (1933—1935). Ці твори засвідчили близькість стилю бойчукістів з мексиканською школою Д. Рівери, з яким М. Бойчук познайомився 1926 р.
Творчий доробок майстра надзвичайно багатогранний. Це і твори стан-кового живопису, книжкова графіка, плакати, портрети Б. Лепкого і К. Жеромського. За його ескізами оформлялися вистави київського Молодого театру Леся Курбаса, реставрували Софійський собор, музей Ханенків, Чер-нігівський Єлецький монастир. Учні й послідовники М. Бойчука працювали в Парижі, Львові, Києві, Одесі, Харкові. Наче згадуючи про втрачену простоту і благочестя, персонажі бойчукістів поетично журилися на безлюдних, вічних просторах картин і гравюр.
У 1930—1932 pp. M. Бойчук очолював кафедру композиції у Ленінград-ській Академії мистецтв.
У роки посилення тоталітаризму художник та його школа зазнали пере-слідувань. Їх звинуватили в націоналізмі, відриві від дійсності, наслідуванні канонів буржуазного мистецтва. У 1937 p. M. Бойчука разом з кращими його учнями І. Падалкою, В. Седлярем, С. Налепинською-Бойчук та І. Липківським було репресовано, а всі їхні монументальні твори знищено.
М. Бойчук 1937 р. заарештований органами НКВС і розстріляний.
(Із книги «Визначні постаті Тернопілля»)


Література

Кравченко, Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен / Я. Кравченко. — К. : Майстерня книги : Оранта, 2010. — 400 с. : фоторепрод.

***

Про обласну премію ім. Михайла Бойчука // Свобода. — 2004. — 17 лип. — С. 4. — (Офіційне).

***

Гармаш, С. Бойчук — наша гордість, слава і скорбота… / С. Гармаш // Нова ера. — 2007. — 24—30 жовт. — С. 6 : фотогр.
Кравченко, Я. Біля джерел європейського авангарду : Укр. група «Reno-vation Bisantine» в Парижі : [худож. М. Бойчук та послідовники його творч. методу] / Я. Кравченко // Образотворче мистецтво. — 2005. — № 1. — С. 59—61.
Михайло Бойчук і його школа. Роботи Михайла Бойчука та його учнів // Українська література в загальноосвітній школі. — 2005. — № 9. — С. 2, 3 обкл. : фоторепрод.
Михаил Бойчук и его школа ; Жизнь Михаила Бойчука ; Творчество бойчукистов ; Школа Бойчука ; Расцвет украинской монументалистики ; Коллективное творчество и тоталитарная идеология ; Бойчукисты в музеях мира // Великие художники. Их жизнь, вдохновение и творчество. — 2005. — Ч. 99. — 31 с. : ил.
Муштенко, С. Майстер «великого стилю» : [М. Бойчук] / С. Муштенко // Українське слово. — 2008. — 13—19 лют. — С. 8. — (До 125-річчя від дня народження).
Ониськів, М. У Романівку, до братів Бойчуків : фоторепортаж з біогр. відступами / М. Ониськів // Вільне життя. — 2007. — 15 верес. — С. 3 : фо-тогр. — (Пам’ять).
Подоляк, О. Михайло Бойчук: «Ми повинні творити велике мистецтво» / О. Подоляк // Четверта влада. — 2007. — 31 жовт. — С. 7 : фотогр. — (До 125-річчя від дня народження).
Субчак, А. Михайло Бойчук і його доля / А. Субчак // Вільне життя. — 2007. — 27 жовт. — С. 8 : портр. — (Рядок з біографії краю).
Субчак, М. Не зникнуть одвічні закони краси : [ушанування пам’яті од-ного з найвидатніших укр. митців ХХ ст. М. Бойчука] / М. Субчак // Свобо-да. — 2006. — 21 жовт. — С. 8 : портр. М. Бойчука. — (Пам’ятаємо і шанує-мо).
Шимчук, Є. Настінні розписи Михайла Бойчука у Словіті : [про вияв-лення в каплиці монастиря Василіанок фрагментів настінних розписів М. Бойчука, зроблених ним у 1940-х рр.] / Є. Шимчук // Образотворче мистецт-во. — 2007. — № 2. — С. 98—99 : фоторепрод.

***

Білокінь, С. Бойчук Михайло Львович (30.10.1882, с. Романівка, нині Теребовл. р-ну — 13.07.1937, м. Київ) — живописець, графік / С. Білокінь, І. Дуда // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 160.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2007 рік. Вип. 17 : бібліогр. покажч. / Упр. у справах сім’ї, молоді та спорту Терноп. облдержадмін., Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Друневич. — Т. : Підручники і посібники, 2006. — 160 с.
Про М. Бойчука: С. 111—114.