-

75 років із часу заснування Кременецького краєзнавчого музею

(1937)

Музей (з грецької — святилище муз) — науково-освітній заклад, який збирає, вивчає, зберігає і популяризує пам’ятки історії, матеріальної та духо-вної культури. Попередниками сучасних музеїв в Україні можна вважати колекції книг, художніх виробів тощо, які зберігали в храмах Київської дер-жави (України-Руси) — Десятинній церкві, Софіївському соборі.
На початку ХХ століття в Україні було 36 різних музеїв. Після Другої світової війни і до нашого часу їх кількість збільшилась до 180 державних і 310 народних музеїв.
Перший музей у Кременці був заснований у 1937 р., й називали його «Музеєм Кременецької землі ім. доктора Віллібальда Бессера». Це був один із структурних підрозділів Кременецького (польського) ліцею — великого навчального закладу, який розгорнув свою діяльність на Волині у 1920—1939 pp. Тоді, у 1937-му, музей був розміщений у головному корпусі ліцею (нині — приміщення педагогічного коледжу ім. Т. Шевченка), а його зали займали праве крило будинку: 5 кімнат і 2 коридори. Проте цього місця було надто мало для того, аби достойно показати славне минуле краю. Тому при-міщення для виставок, кабінети наукових працівників, кабінет директора містились окремо від повної частини експозиції.
Що ж стосується самої експозиції, то вона розмістилась тоді в такому порядку: перша зала музею була присвячена етнографії. В ній експонувалось багато речей, які стосувались народного побуту, матеріали, які висвітлювали життя українського населення.
Друга зала показувала багатство і красу кременецької природи. В ній були рідкісні рослини, дерева, декілька опудал птахів.
Третя стосувалася давньої історії України та археології й мала багато експонатів, вік яких перевищував тисячі (!) років. Для істориків ця зала була однією з найцінніших, оскільки вона містила відомості про наш край із най-давніших часів до початку створення держави.
Остання, четверта зала, розповідала про культуру краю. В ній зберігали експонати, що стосувались різних періодів з історії краю, речі, які були куль-турним надбанням нашого народу.
Оскільки музей діяв при Кременецькому ліцеї, то один із коридорів був призначений для висвітлення діяльності цього навчального закладу. В ньому постійно діяли виставки, які розповідали про наукові конференції, навчальні досягнення учнів ліцею. Окрема частина коридору була відведена для того, аби показати господарські досягнення мешканців краю, висвітлити діяльність промислових підприємств і господарств ліцею.
В основу експозиції новоствореного музею було покладено чимало ма-теріалів Кременецького ліцею. В 1937 р. йому було передано низку докумен-тів, каталог бібліотеки Кременецького ліцею ХІХ ст., давня народна кераміка, декілька ікон візантійського малярства, археологічні та палеонтологічні матеріали.
Перед музеєм було поставлено низку завдань, але головним, звичайно, була необхідність збирання й опрацювання краєзнавчого матеріалу. Протя-гом усього 1937 р. наукові працівники повинні були зібрати якомога більше експонатів; а опрацьовувати їх мусили в наступні роки діяльності музею.
Незважаючи на те, що головним завданням було збирання матеріалів та експонатів, новостворений музей виконував також низку інших не менш важливих функцій. Першим у цьому списку стояли зібрання й опрацювання музичних матеріалів, характерних для даного регіону. До такого матеріалу відносили народні пісні та музичні твори.
Другим було збирання матеріалів для складання пластичної карти міст і сіл Кременецького повіту. Наступними йшли завдання дослідницького хара-ктеру. Серед них були такі: дослідження флори і фауни Страхової та Лисої гори.
Дуже важливим для музею було створення колекцій. Це було доказом проведення великої збиральницької роботи. Тому вже у 1937 р. музей Креме-нецької землі мав свою першу колекцію ентомології — зібрання великої кі-лькості комах, метеликів та жуків, які були поширеними на території нашого краю. Проте робота над колекцією була незавершена, і тому збирання матеріалу тривало й у наступні роки.
Багато уваги керівництво музею приділяло творам мистецтва. Для того, щоб зробити експозицію повною, музейні працівники повинні були зібрати і систематизувати колекцію кераміки. Головний акцент зробили на тому, аби зібрані матеріали були творами народних умільців Західного регіону і Во-линської землі зокрема. Таку колекцію почали формувати з першого року діяльності музею й згодом мали поповнювати новими матеріалами.
Ще одним напрямком діяльності музею мало стати дослідження пташи-ного світу нашого краю. Найбільше уваги біологи і природодослідники звер-тали на лелек. Вивчення цих унікальних птахів мало дати можливість ученим зберегти згаданий рідкісний вид.
Із перших днів своєї діяльності музей розгорнув велику роботу з пред-ставлення матеріалів для широкого кола відвідувачів. Першим кроком у цьо-му напрямку була організація виставкової роботи — музей зробив дуже бага-то. Першу виставку в музеї присвятили дню народження відомого громадсь-кого і політичного діяча, одного із співзасновників Кременецького ліцею XIX ст. Тадеушеві Чацькому. Для оформлення експозиції наукові працівники зібрали чимало матеріалів, багато документів для цієї виставки передав Кре-менецький ліцей, а деякі спеціально привезли з Народної бібліотеки у Вар-шаві. Крім фактичного матеріалу, на виставці було представлено науковий доробок Т. Чацького, книги, статути та деякі його особисті речі.
Великий інтерес до нового закладу, прагнення краще вивчити історію свого краю й ознайомитися з наявними матеріалами призвели до того, що в музей приходило багато людей. За даними фондів Кременецького краєзнав-чого музею, з 13 липня по 30 вересня 1937 р. тут побувало 1360 чоловік. Зао-хочували місцеве населення до відвідування музею публікації в тодішній пресі. Їх авторство у переважній більшості належало першому директорові Францішеку Мончаку. Проте тематика статей була не дуже різноманітною. Оскільки музей був одним із закладів ліцею, то переважна більшість публіка-цій стосувалась його діяльності. Це були статті, присвячені шкільним і гос-подарським планам ліцею, які висвітлювали діяльність конференцій у місті, а також опублікували проект статуту Кременецького ліцею від 1817 р., який дослідники відшукали в Науковій бібліотеці Варшави.
Багато роботи чекало на музейних працівників попереду: потрібно було реалізувати поставлені завдання, збагатити експозицію і продовжувати нау-кові пошуки. Та перший крок для висвітлення історії краю було зроблено. В місті почав діяти музей, який став осередком наукового, культурного та осві-тнього життя краю.
Н. Оболончик


Література

Чернихівський, Г. Кременецький краєзнавчий музей : путівник / Г. Чернихівський. — Кременець : Папірус, 2005. — 70 с. ; 16 л. іл.

***

Бесяда, Н. Пронизливо-зболене звучання музейної тиші : [історія Кре-мен. краєзн. музею, його діяльність у наші дні] / Н. Бесяда // Діалог. — 2003. — 21 черв., фотогр.
Боклажко, О. Наша історія — наше майбутнє / О. Боклажко // Діалог. — 2002. — 8 черв.
Дубчак, О. Підтримаймо Кременецький краєзнавчий! / О. Дубчак // Ві-льне життя. — 2004. — 10 лют. — С. 4. — (Порушуємо проблеми).
Оболончик, Н. «Музей Кременецької землі» : [про заснування музею в м. Кременці] / Н. Оболончик, В. Величка // Діалог. — 2001. — 11 серп.
Сторозум, Є. Музейна тиша ностальгійного звучання / Є. Сторозум // Діалог. — 2000. — 20 трав.

***

Чернихівський, Г. Кременецький краєзнавчий музей / Г. Чернихівський // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 227 : фотогр.