-

95 років героїчних боїв на горі Лисоні

(1916)

Цього року відзначаємо 90-у річницю кровопролитних боїв на горі Лисоні, де в серпні — вересні 1916 року Українські Січові Стрільці своїми молодими грудьми і життям поставили перед переважаючими силами противника нездоланний заслін.
Російський царат посилав військо, щоб прибрати до своїх рук Галичину. На окупованих землях закрили українські видавництва, роз-громили осередки «Просвіти», представників місцевого духовенства заарештували й заслали до Московської губернії.
Протидія українців-галичан була закономірною. Легіон УСС став виразником й оборонцем прав та сподівань свого народу, захисником рідного краю. Разом з тим, бої легіону усусусів з частинами російської армії можна сміливо назвати братовбивчими. Адже російська армія рек-рутувала мільйони українців зі східних областей, аби їх руками захопити західні землі.
Головні бої відбувались при обороні Бережан, над річкою Ценівкою коло Потутор, на Лисоні. Не один раз Січові Стрільці рятували безнадійні ситуації, в які потрапляли австро-угорські війська.
Так було 3 вересня 1916 року, коли Січові Стрільці відбили натиск ворога на Лисоні. 16 вересня на Диких Ланах росіяни атакували турець-кий полк, але ситуацію виправили Січові Стрільці, відкинувши загарбників до річки Золотої Липи. 29—30 вересня відбувся третій бій на Лисоні. 30 вересня московські війська розбили оборонні позиції австрійців і підійшли до позицій, які займали Січові Стрільці.
Бої за гору Лисоню в історію Легіону УСС увійшли під назвою «Кривавого тану». Полк УСС був оточений росіянами. Без спорядження і допомоги його залишки потрапили в полон. Інших відіслали до коша. З цих часів походить відома стрілецька пісня «Як з Бережан до кадри січовики манджали...».
Зусиллями стрілецьких куренів, завдяки їх геройському чину був ліквідований прорив російських військ на Бережани. В околицях міста, на схилах Лисоні, у кривавих боях полк УСС утратив убитими, полоненими й пораненими: більше тисячі старшин та стрільців. З 44 старшин у строю залишилось 16. Своєрідним реквіємом полеглим звучали слова пісні Р. Купчинського «Заквітчали дівчатонька», яку він написав на смерть убитого на Лисоні й похованого під Вільховцем підхорунжого Мальованого.
Обороною Бережан завершився один із періодів змагань стрілецтва, з якого воно вийшло ослабленим, але ідейно загартованим, з відновленою ідеєю Українського війська.
Українські Січові Стрільці покрили себе звитягою в Першій світовій війні. Місцем їх бойового хрещення стали Карпати — гора Маківка. Друге з честю витримали на Лисоні. Це гора слави і мужності стрілецтва, вона — символ нескореного національного духу й свободи нашого народу.
Дорого заплатили стрільці за звитягу. На знак любові й пошани в 1927 році представники Товариства охорони військових могил прибули на місце колишніх подій. Діти збирали останки воїнів, кістки зносили кошиками, возами звозили землю і насипали могилу. 19 вересня того ж року відбувся великий здвиг «Лугів» Бережанщини з участю лугового оркестру Рогатина під керівництвом колишнього старшини УСС Угрина-Безгрішного. На могилі Січових Стрільців промовляла письменниця і громадська діячка Іванна Блажкевич.
У 1929 році польські власті сплюндрували й розкопали могилу, але народ її відновив.
Лисоня — це одночасно тріумф і Голгофа для Січових Стрільців. А для нашого покоління вона стала П’ємонтом національного відро-дження. Саме тут 30 серпня 1989 року вперше на Тернопільщині юнаки з Шибалина підняли синьо-жовтий прапор. У 1990 році громада знов відновила на Лисоні стрілецьку могилу, сюди привезли землю з могили кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка. У серпні 1990 року на горі відбулося багатолюдне вшанування пам’яті Січових Стрільців. Священики відслужили панахиду, над могилою здійнявся синьо-жовтий прапор. Серед тих, хто піднімав прапор, був колишній Січовий Стрілець Дмитро Смачило. 18 вересня 1994 року величавий Меморіал на Лисоні увіковічнив безсмертну пам’ять Січових Стрільців. Він став символом боротьби українського народу за утвердження державної незалежності.
О. Гурська


Література

Бурма, В. Біль і пам’ять Лисоні / В. Бурма // Вільне життя. — 2004. — 18 верес. — С. 3.
Гурська, О. Місце звитяги — Лисоня / О. Гурська // Бережанське ві-че. — 2005. — 16 верес.
Дзіковський, В. Лисоня : [бої, що відбулися 3—4 верес. 1916 р.] / В. Дзіковський // Бережанське віче. — 2007. — 24 серп. — С. 4 : фотогр.
Матейко, Р. Дзвони Лисоні : [90 років із часу боїв УСС під горою Лисонею на Бережанщині] / Р. Матейко // Свобода. — 2006. — 9 ве-рес. — С. 5. — (Вікопомне).
Мельниченко, Г. «Лисоня вам скаже про нашу завзятість» : [90 років із часу боїв на Лисоні та вшанування пам’яті загиблих стрільців] / Г. Мельниченко // Номер один. — 2006. — 13 верес. — С. 16 : фотогр.
Парацій, В. Бої на горі Лисоні (серпень — жовтень 1916 рр.) : героїка та мемор. слава укр. січового стрілецтва / В. Парацій // Збірник праць. — Т., 2006. — Т. 2 : Національно-визвольні змагання українського народу у ХХ столітті. — С. 251—259. — Бібліогр.: с. 258—259.
Пархомчук, Я. Героям Лисоні Вкраїна сплітає вінки / Я. Пархомчук // Свобода. — 2006. — 30 серп. — С. 3 : фотогр. — (Пам’ять).
Ранковий, Т. Лисоня. Що ми знаємо про неї? : [про подвиг січових стрільців на горі Лисоні та про молодіж. табір «Лисоня» на Бережанщи-ні] / Т. Ранковий // Шлях перемоги. — 2006. — 2 серп. — С. 9—10 : фотогр.
Шот, М. Лисоня, Лисоня. Тут юність лежить під травою : [про УСС] / М. Шот // Урядовий кур’єр. — 2006. — 23 серп. — С. 21 : фо-тогр. — (Сторінки історії).
Те ж // Вільне життя. — 2006. — 2 верес. — С. 4 : фотогр. — (Честь і слава).
Якель, Р. Невикорінена пам’ять Лисоні : [про бої на Лисоні в 1916 р. та вшанування пам’яті загиблих стрільців] Р. Якель // Дзеркало тижня. — 2006. — 7 жовт. — С. 21 : фотогр. пам’ятника.

***

Головацький, І. Все починалося з Лисоні : 30 лип. 1989 р. назавжди увійде в історію Бережанщини як день, коли вперше за радянських часів на могилі Січових Стрільців на горі Лисоні замайорів наш укр. синьо-жовтий прапор / І. Головацький // Бережанське віче. — 2009. — 7 серп. — С. 1, 2 : фотогр. — (Як це було).
Савчук, В. Увічнена славою борні : [ушанування пам’яті загиблих січових стрільців на горі Лисоні] / В. Савчук // Бережанське віче. — 2004. — 10 верес.
Савчук, В. Урочини на Лисоні : [ушанування пам’яті загиблих стрільців на горі Лисоні в 1916 р.] / В. Савчук // Бережанське віче. — 2004. — 17 верес.

***

Свинко, Й. Лисоня — гора в Бережанському районі, символ звитяги Легіону Українських Січових Стрільців / Й. Свинко // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 364.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2006 рік. Вип. 16 : бібліогр. покажч. / уклад. М. Друневич. — Т. : Підручники і посібники, 2005. — 128 с.
С. 85—87: про бої на Лисоні.