2 СІЧНЯ

70 років від дня народження Оксани Павлівни Сенатович

(2.01.1941—31.03.1997) — поетеси, перекладача, редактора

Народилася 2 січня 1941 р. в Бережанах Тернопільської області, у родині сільських учителів. Писати почала ще у шкільні роки. У 1957 р. в колективному збірнику «Яблуневий цвіт» були вміщені її поезії.
У 1962 р. закінчила механіко-технологічний факультет Львівського політехнічного інституту. При інституті діяла літературна студія, яку відвідувала Оксана. Керував студією Микола Петренко, товариш Володимира Лучука. Одного разу на чергове засідання літстудійців завітав і сам В. Лучук та познайомився з цікавою дівчиною із полум’яною душею, яка згодом стала його дружиною.
Відтоді проживала у Львові. Працювала інженером на заводі, у науково-дослідному інституті легкої промисловості, була на профспілковій роботі в Будинку технічної творчості молоді та юнацтва, за що була нагороджена медаллю імені А. Макаренка. У 1993—1997 рр. — головний редактор часопису «Діти Марії».
Та найголовнішою справою у житті стала для неї художня творчість. У 1968 р. вийшла друком перша поетична книжка Оксани Сенатович — «Стебло». А потім були «Діапазон весни», «Голубий голос», «Чоловік з трояндою».
Заслужену популярність Оксана Сенатович здобула саме як дитяча письменниця. Перший її вірш для дітей «Дорога» був надрукований у «Барвінку» ще в 1969 р. й відразу полюбився широкій аудиторії. Він обійшов усі збірки, читанки, перекладався різними мовами. Згодом письменниця видала поетичні збірки «Червоні лелеки», «Вісім сотень колобків», «Вчиться вересень читати», «Сніговик», «Живемо в одному домі», «Шпаки на колесах», «Соловейку, тьох-мажор!».
Член Спілки письменників України з 1976 р.
З великим зацікавленням було сприйнято її повість «Не виростуть хлопці без дощу» та чимало інших прозових творів. У 1992 р. вона стала першим лауреатом премії ім. Олени Пчілки, а 1995 р. — Тернопільської обласної премії імені Іванни Блажкевич.
Оксана Сенатович перекладала для дітей зі слов’янських мов. На-приклад, книжку сербського поета Й. Йовановича-Змая «Малий веле-тень». Її власні твори теж перекладено багатьма іноземними мовами.
Двоє синів Оксани Павлівни — Тарас та Іван — нині також займаються літературною творчістю.
Померла Оксана Сенатович 31 березня 1997 р. Похована на Личаківському цвинтарі.
М. Більчук


Література

Сенатович, О. П. Діапазон весни : поезія / О. П. Сенатович. — Л. : Каменяр, 1979. — 79 с.
Сенатович, О. Обличчям до голуба : вірші та поеми / О. Сенатович. — К. : Дніпро, 1990. — 230 с.

***

Сенатович, О. Дві Ольги — Бережанки : [Ольга Коссакова та Ольга Сенатовичева] / О. Сенатович // Тернопіль. — 1993. — № 4. — С. 66—68. — (Епістолярні сюжети).
Сенатович, О. Коли до класу на урок ; Любомудри ; Завалівські ва-ли : [поезії] / О. Сенатович ; подав В. Чистух // Вільне життя. — 2008. — 19 верес. — С. 6.
Сенатович, О. Міста України : вірші / О. Сенатович // Львівщина’96 : регіон. річник. — Т., 1996. — С. 300—301.
Сенатович, О. У краєзнавчому музеї ; Азбука для Левка : [вірші] / О. Сенатович // Вільне життя. — 2008. — 15 серп. — С. 6.
Сенатович, О. Українська віршована азбука — 1 : [вірші] / О. Сенатович // Вільне життя. — 2008. — 8 серп. — С. 6.

***

Більчук, М. Сенатович Оксана (1941—1997) / М. Більчук // Україн-ські та зарубіжні письменники : розповідь про життя і творчість / М. Більчук. — Т., 2006. — С. 143—144.
Качурівський, Р. Зберігатиму грудку землі з Поділля : Жива душа поезії Оксани Сенатович / Р. Качурівський // Вітражі : «Храм книги — 2» : друге вид. з історії Музею книги. — Бережани, 1999. — С. 163—164.
Одинцова, Г. Сенатович Оксана (1941—1997) / Г. Одинцова // 120 розповідей про письменників / Г. Одинцова, Я. Кодлюк. — К., 2006. — С. 124—125.
Чистух, В. Наша випускниця : [пам’яті укр. письм. О. Сенатович] / В. Чистух // Вільне життя. — 2008. — 19 верес. — С. 6. — (Незабутні).

***

Мельничук, Б. Сенатович Оксана Павлівна (2.01.1941, м. Бережани — 31.03.1997, м. Львів) — поетка, перекладач, редактор / Б. Мельничук, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний слов-ник. — 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 244.

***

До останнього диктував доньці свої твори… : не стало письм., перекладача, культур. феномена, уродженця Кременця Юрка Покальчука // Нова Тернопільська газета. — 2008. — 17—23 верес. — С. 5 : фотогр.
Жук, О. Він був тринадцять раз людиною : [пам’яті письм., перекладача, музиканта Ю. Покальчука] / О. Жук // Літературна Україна. — 2008. — 11 верес. — С. 2 : портр. — (Втрати).
Костишин, Л. Найбільший життєлюб серед письменників : у неділю минає сорок днів, як немає з нами Юрка Покальчука / Л. Костишин // Вільне життя. — 2008. — 17 жовт. — С. 6 : фотогр. — (Пам’ять).
Легка, У. Юрко Покальчук: жив як праведник, а писав як хуліган / У. Легка // Вільне життя. — 2008. — 14 листоп. — С. 6 : фотогр. — (Пам’ять).
Лобановська, А. Код Юрія Покальчука : наближається сумна річни-ця смерті відомого укр. письменника та перекладача / А. Лобановська // День. — 2009. — 14 серп. — С. 19 : фотогр. — (Культура).
Матуш, І. Юрко Покальчук помер уві сні / І. Матуш // Свобода. — 2008. — 12 верес. — С. 8 : фотогр. — (Йому йшов 68-й рік…).
Юрій Покальчук (1941—2008) : [пам’яті письменника, перекладача, науковця] // Всесвіт. — 2008. — № 9/10. — С. 173—174 : портр. — (Спі-шімо любити!).
Римарук, І. Не запитуй, по кому подзвін : [пам’яті письм. Ю. Покальчука] / І. Римарук // Сучасність. — 2008. — № 10. — С. 118 : фотогр.
Стрижак, А. Юрко Покальчук помер уві сні : [пам’яті письменни-ка] / А. Стрижак // Газета по-українськи. — 2008. — 11 верес. — С. 1, 9 : фотогр.

***

Щербак, Л. Покальчук Юрій Володимирович (24.01.1941, м. Кременець) — письменник, літературознавець, перекладач, громадсь-кий діяч / Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т., 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 107 : фотогр.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2001 рік. [Вип. 11] : бібліогр. список / уклад. М. В. Друневич. — Т. : Астон, 2000. — 100 с.
С. 14—15: про Ю. Покальчука.