20 ЛИСТОПАДА

135 років від дня народження Миколи Мельника

(20.11.1875–6.08.1954) — ученого-природознавця

Народився 20 листопада 1875 р. у с. Довжанці біля Тернополя в селянській родині. Навчався спочатку в сільській школі, потім в українській гімназії в Тернополі. Після її закінчення рік служив у австрійській армії, а в 1899 р. вступив до Віденського університету на природничий відділ філософського факультету, який закінчив на відмінно. Найбільше його цікавили такі дисципліни як мінералогія, геологія, зоологія та ботаніка. Останню студіював у відомого австрійського ботаніка, члена-кореспондента Російської Академії наук, а згодом почесного члена Академії наук СРСР (з 1927) Ріхарда фон Веттштайна. Під час навчання в університеті став активним членом Віденського культурологічного товариства українських студентів «Січ» — однієї з найстаріших українських студентських організацій (існувала з 1868). Засновниками й першими головами «Січі» були А. Вахнянин і Ю. Целевич; у наступні роки її очолювали М. Подолинський, І. Пулюй, І. Горбачевський. Товариство відіграло важливу роль в історії українського національного відродження на територіях під Австрією. Після університету М. Мельник працював спершу в Перемишлянській польській гімназії, водночас викладав природознавство в Українському інституті для шляхетних дівчат, а з 1906 р. — у філії Української Академічної гімназії у Львові. У період літніх канікул брав участь в антропоетнографічних експедиціях під керівництвом Ф. Вовка. Результатом цього періоду наукової діяльності стало написання праці з мінералогії «Методи визначення породо¬творчих мінералів», яку він подав до Львівського університету на здобуття вченого ступеня доктора наук, але у зв’язку з Першою світовою війною розгляд і захист роботи не відбувся. Натомість М. Мельника мобілізували до австрійської армії. Невдовзі він потрапив у полон і працював як полонений у Симбірську, Уфі, Челябінську. Після війни повернувся до Львова і поновився у філії Академічної гімназії, де працював аж до 1935 р. Водночас брав активну участь у навчальному процесі Українського таємного університету, де викладав мінералогію, геологію та ботаніку на природничо-математичному відділі філософського факультету. З 1939 р. працював у старших класах середньої школи, а під час німецької окупації — фітопатологом на станції захисту рослин. Після закінчення Другої світової війни М. Мельник викладав у Львівському університеті на кафедрі нижчих рослин. У 1948 р. отримав звання доцента, а з 1949 р. завідував кафедрою ботаніки і дендрології у Львівському лісотехнічному інституті. Упродовж багатьох років активно працював у товаристві «Просвіта», за що в 1903 р. нагороджений грамотою. Ще з початку наукової діяльності М. Мельник багато уваги надавав створенню підручників для середніх шкіл. У 1911 р. видав книгу «Мінералогія і геологія», переробив підручник із зоології, 1938 р. ви-йшов із друку його підручник «Ботаніка». А ще була подвижницька праця в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка, членом якого він був з 1909 р., дійсним членом обраний у 1920 р. У 1927 р. у Львові було створено окремий Природничий музей при НТШ. Його експозиція вміщувала зоологічну, палеонтологічну, антропологічну, геологічну, палеолітичну та технологічні збірки. Там учений керував діяльністю лабораторії з мінералогії та геології, а згодом і ботаніки. З 1925 р. М. Мельник брав безпосередню участь у виданні «Збірника фізіографічної комісії» — першого західноукраїнського спеціалізованого часопису з природознавства, був його незмінним редактором, а з 1933 р. обирався головою Фізіографічної комісії НТШ. Саме ця комісія в 30-х роках розгорнула велику працю з охорони природи. Найважливішим заходом її стало утворення 1934 р. у Карпатах, Ґорганах, на землях Греко-католицької митрополії кедрового заказника, який передбачалося перетворити в Український національний парк. Учений писав ґрунтовні наукові статті з історії науки, про наукову діяльність галицьких ботаніків, одночасно був співредактором «Збірника математично-природописно-лікарської секції НТШ». Активно працював над укладанням таких фундаментальних видань НТШ як «Атлас України й суміжних земель» (1937) та «Географія українських та суміжних земель» за редакцією В. Кубійовича. У них М. Мельнику належать розділи про рослинність України. Написав також брошуру «Фізіографічна робота на теренах Західної України (Східної Галичини)». М. Мельник постійно займався ботанічною номенклатурою. Він мав у своєму науковому доробку унікальне монографічне дослідження «Українська номенклатура вищих рослин», видане 1922 р. у «Збірнику» НТШ. Ця фундаментальна праця була результатом багаторічної діяль-ності вченого, що містила всі відомі народні назви рослин. Він підсумував усе, що було зроблене в цьому напрямку попередніми вченими, такими як Іван Верхратський, Микола Анненков, Володимир Шухевич, Опанас Рогович, а також провів власні етноботанічні дослідження. Розробив повну систему наукового найменування понад двох тисяч видів поширених у нас рослин і сам став автором багатьох наукових назв. Це було перше повне зведення української ботанічної номенклатури. Помер М. Мельник 6 серпня 1954 р. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Професор Микола Мельник розвинув вивчення природничих наук до рівня вищої школи, а своєю науковою та організаційною роботою спричинився до того, що Наукове товариство ім. Т. Шевченка стало відігравати роль першої української Академії наук і за своєю структурою та обсягом роботи відповідало тогочасним європейським академіям. Його наукова, педагогічна, просвітницька діяльність знайшла високу оцінку як в освітніх, так і наукових колах. В. Шендеровський


Література

Свинко, Й. Микола Мельник — талановитий український природознавець, геолог і педагог / Й. Свинко // Наукові записки. Сер.: Географія. — Т., 2003. — № 2. — С. 8–12. — Бібліогр.: с. 12.
Свинко, Й. Микола Мельник — талановитий український природодослідник і педагог / Й. Свинко // Історія української географії. — 2004. — Вип. 9. — С. 33–35.
Творець української ботанічної номенклатури : М. Мельник (20.11.1875–6.08.1954) — вчений-природознавець // Шендеровський, В. Нехай не гасне світ науки / В. Шендеровський. — К., 2003. — С. 191–198 : портр. — Бібліогр.: с. 198.
Шендеровський, В. Микола Мельник (1875–1955) — ботанік, педагог / В. Шендеровський // Визначні постаті Тернопілля : біогр. зб. / уклад.: О. Бенч, В. Троян. — К., 2003. — С. 133–135.

***

Волік, О. Микола Мельник — талановитий український геоботанік і педагог I пол. XX ст. / О. Волік, Й. Свинко // Освітянин. — 2003. — № 4. — С. 30–32. — Бібліогр.: с. 32.
Гасай, Є. Володар рослинних таємниць : [М. Мельник — учений-ботанік] / Є. Гасай // Вільне життя. — 2001. — 30 жовт.
Катренич, О. Ім’я професора повертається : [ушанування пам’яті вченого-ботаніка М. Мельника] / О. Катренич // Вільне життя. — 2005. — 10 груд. — С. 2.
Чеканова, Н. А корені — в Довжанці : до 130-річчя з дня народження відомого вченого, природознавця М. Мельника / Н. Чеканова // Вільне життя. — 2005. — 26 листоп. — С. 6.

***

Гасай, Є. Мельник Микола Ількович (20.11.1875, с. Довжанка, за ін. даними с. Драганівка, обидва — нині Терноп. р-ну — 6.08.1954, м. Львів) — вчений у галузі природничих наук, педагог, громадський діяч / Є. Гасай, Б. Головин, Й. Свинко // ТЕС. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 494.