21 ЖОВТНЯ

95 років від дня народження Анатолія Малевича

(21.10.1915–9.06.1997) — педагога, краєзнавця, фольклориста

Народився 21 жовтня 1915 р. у селі Бережанка Лановецького району Тернопільської області. Діди Памфіл Каспровський та Олександр Малевич були православними священиками. Батько Павло Олександрович працював учителем початкової школи в Бережанці, а потім у селі Білці на Лановеччині. У сім’ї народилося одинадцятеро дітей, але вижило тільки шестеро: п’ять дочок й один син, Анатолій. Хлопець спершу навчався в сільській школі, а потім у Вишгородецькій семирічці, після закінчення якої поступив у Кременецьку українську гімназію. Закінчивши її, хлопець вирішив вступити на історико-філоло¬гічний факультет Варшавського університету. У 1939 р. Друга світова війна перервала навчання Анатолія. Він повернувся в рідний край, працював учителем у селі Лосятин Кременецького району, а з 1941 р. — директором школи в селі Старий Тараж на Кременеччині. У 1944–1945 рр. — солдат мінометної роти. Пройшов дорогами війни від Тернополя до Берліна. Після демобілізації повернувся на освітянську ниву. У 1945–1947 рр. — інспектор Новосільського районного відділу народної освіти. У 1947–1951 рр. — завідуючий Микулинецьким відділом народної освіти. Навчався заочно в Чернівецькому державному університеті на філологічному факультеті, який закінчив у 1952 р. У 1951–1952 рр. — заступник завідуючого Тернопільським обласним відділом народної освіти. 31 травня 1952 р. за вказівкою КДБ звільнений із посади заступника зав. облвно й направлений рядовим учителем у Збаразьку СШ № 2 з вказівкою: не використовувати на керівних посадах. Пильне око КДБ він відчував на кожному кроці. З 1964 р. — завідуючий навчальною частиною СШ № 2. Він чудово володів багатьма мовами: німецькою, французькою, польською, російською, тому його публікації знає зарубіжжя. Протягом усього творчого життя займався пропагандою охорони історії та культурних пам’яток, збирав і записував фольклор, написав безліч нарисів, статей з історії України та краєзнавства. У 1984 р. видав ілюстрований історико-краєзнавчий нарис «Збараж». З початку 90-х років з-під його пера вийшли нариси, путівники, буклети — «Просвіта» на Збаражчині», «Морозенко», «Дмитро Байда-Вишневецький», «Збаразький Замок», «Вишнівець», «Неопалима купина», «Літопис землі Збаразької». Ряд інших наукових праць із філології, які Міністерством освіти України були рекомендовані для використання як посібники для вищих навчальних закладів та середніх шкіл. Він автор розділу «Славні імена» альманаху «Літературна Збаражчина» (про Т. Шевченка, І. Франка, Лесю Українку, В. Стефаника). На письмовому столі майже готовим до друку залишився рукопис книги «Лікарі Збаражчини» — плід копіткої праці останнього року життя. З утворенням Товариства «Просвіта» Анатолій Павлович, незважаючи на вік і тяжку хворобу, очолив його й незмінно, плідно керував ним до останніх днів свого життя. Мав звання «Почесний краєзнавець України». Останній акорд його тернистого життя, де він був присутній, — це святкування урочин І. Я. Франка в Збаражі біля пам’ятника Каменяреві. 9 червня 1997 р. нитка його життя обірвалася. В. Кіріндась


Література

Малевич, А. Вишнівець : путівник / А. Малевич. — Т. : Ред.-вид. від. облполіграфвидаву, 1989. — 30 с.
Малевич, А. П. Збараж : іст.-краєзн. нарис / А. П. Малевич. — Л. : Каменяр, 1984. — 47 с.
Малевич, А. Збаразький замок : путівник / А. Малевич. — Т. : Облполіграфвидав, 1988. — 14 с.
Малевич, А. Літопис землі Збаразької : в датах, подіях, фактах і особах / А. Малевич. — Збараж : [б. в.], 1996. — 84 с.
Малевич, А. Морозенко : іст.-краєзн. нарис про Нестора Морозенка, оспіваного в народних піснях, думах, легендах і переказах / А. Малевич. — Збараж : [б. в.], 1992. — 38 с.
Малевич, А. Неопалима купина : немеркнучі сторінки історії Збаражчини / А. Малевич. — Збараж : [б. в.], 1991. — 23 с.
Малевич, А. «Просвіта» на Збаражчині : іст. нарис / А. Малевич. — Збараж : Тернопіль, 1995. — 58 с.

***

Малевич, А. Національний герой — козак Морозенко / А. Малевич // Теребовлянщина : краєзн. літ.-мист. альманах-календар на 2001 рік / упоряд. і голов. ред. Г. Кушнерик. — Т., 2001. — С. 157–163.
Ой Морозе-Морозенку : [легенду записано на Збаражчині А. Малевичем] // Теребовлянщина : краєзн. літ.-мист. альманах-календар на 2001 рік / упоряд. і голов. ред. Г. Кушнерик. — Т., 2001. — С. 316.

***

Барва, Г. Ось так би життя прожити, — зробили висновок учні, друзі А. П. Малевича, зібравшись на річницю з дня його смерті / Г. Барва // Народне слово. — 1998. — 19 черв.
Дерейко, С. Вчитель з великої букви / С. Дерейко // Вісник історії краю. — 1995. — № 1 (жовт.).
Кіріндась, В. Анатолій Малевич / В. Кіріндась // Тернопілля’97 : регіон. річник. — Т., 1997. — С. 663–664.
Малевич Анатолій Павлович : [біогр. довідка] // Теребовлянщина : краєзн. літ.-мист. альманах-календар на 2001 рік / упоряд. і голов. ред. Г. Кушнерик. — Т., 2001. — С. 157.
Муляр, Я. Наш земляк — літописець рідного краю / Я. Муляр // Голос Лановеччини. — 1998. — 3 жовт.
Стахів, Т. Ім’я, вкарбоване в історію краю / Т. Стахів // Народне слово. — 2005. — 4 листоп. — С. 6 : фотогр.

***

Головин, Б. Малевич Анатолій Павлович (21.10.1915, с. Бережанка, нині Лановец. р-ну — 9.06.1997, м. Збараж) — педагог, краєзнавець, фольклорист / Б. Головин, Б. Савак, М. Ханас // ТЕС. — Т., 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 442 : фотогр.