4 ЛЮТОГО

125 років від дня народження Степана Балея

(4.02.1885–13.09.1952) — доктора філософії, доктора медицини, професора

Народився 4 лютого 1885 р. у сім’ї вчителя народної школи у селищі Великі Бірки неподалік Тернополя. Закінчивши початкову школу, продовжив навчання в Терно-пільській гімназії. Потім студіював психологію і філософію на філософському факультеті Львівського університету. Після закінчення університету в 1907 р. деякий час працював учителем математики, початкової психології та логіки в гімназіях Перемишля, Тернополя і Львова. Продовжив науку в Берлінському університеті. Працював в ін-ституті психології під керівництвом Карла Штумпфа, займаючись проблемами бінурального слуху. Згодом навчався в університетах Відня і Парижа, де здобув і медичну освіту. У 1911 р. Степан Балей отримав учений ступінь доктора одночасно з двох галузей наук — філософії та медицини. Саме це поєднання стане характерним для всього його наступного творчого шляху. Після отримання такої ґрунтовної освіти С. Балей до закінчення Першої світової війни працював у Віденському університеті. Навчання та працю С. Балей активно поєднував з публіцистикою. Зокрема, він брав діяльну участь у виданні журналу «Учитель», який виходив у Львові з 1889 р. по червень 1914 р. Це було видання Українського Педагогічного Товариства, в якому друкувалися статті з питань педагогіки, психології, науково-популярні нариси з різних галузей знань. Журнал об’єднував кращі науково-педагогічні сили Галичини. Тут статті нашого земляка друкувалися поруч з працями І. Верхратського, І. Франка, І. Шерстюка, В. Щурата. Так, в 10–12 числах «Учителя» за 1906 р. надрукована рецензія С. Балея на книгу французького педагога Юліана Пейо «Виховання волі». «Виховати самого себе — одна з найважчих задач, котру може людина поставити перед собою», — ця фраза з рецензії цілком характеризує творчість самого Степана Балея. У 1916 р. у Львові вийшла з друку праця нашого земляка «З психології творчості Шевченка» — перше такого роду дослідження творчості Великого Кобзаря. Як стверджують дослідники, у творі виразно відчувається вплив Зигмунда Фрейда. Згодом цей факт став однією з причин замовчування в радянські часи імені С. Балея. Його не ганьбили, не оголошували буржуазним апологетом та псевдонауковцем. Було простіше: не видавали, не перекладали, не використовували його праці, імені вченого не згадували навіть у спеціальних дослідженнях для вузького кола фахівців. Після Першої світової війни Степан-Максим Балей працював у Львові лікарем у відділі нервових хвороб, читав курс логіки в Українському таємному університеті і паралельно наполегливо працював над своїми книгами «Нарис психології» (1922) та «Нарис логіки» (1923), які є першими підручниками українською мовою з означених галузей науки. У ці ж роки С. Балей друкував праці в «Українському медичному віснику». Саме у ньому в 1924 р. побачила світ робота С. Балея «Про вплив гіпнозу на сон». У 1925 р. в «Записках Медично-Природничо-Лікарської Секції НТШ» вийшла друком чергова праця С. Балея, присвячена поетиці національного генія українського народу «Трійця в творчості Шевченка». Її в радянській Україні також ретельно замовчували. Навіть у двотомному академічному «Шевченківському словнику», виданому в УРСР, про неї немає жодної згадки. У 1927 р. наш земляк отримав посаду професора у Варшавському університеті й переїхав до Варшави, де й працював до кінця своїх днів. З 1928 р. С. Балей завідував кафедрою дитячої і педагогічної психології Варшавського університету, а в 1936–1951 р. займав посаду директора Варшавського педагогічного інституту Спілки вчителів. Тут він написав низку праць з питань дитячої, педагогічної і соціальної психології, котрі по декілька разів перевидавалися. Серед них «Психологія шкільного віку» (1931, 1932, 1935), «Нарис психології у зв’язку з розвитком дитячої психіки» (1938, 1947), «Нарис психології виховання» (1938, 1947, 1951, 1958 р.), «Характерологія і типологія дітей і молоді» (1946), «Дорогою самопізнання» (1947), «Психологічна проблематика підросткового віку» (1950). Свої дослідження психології літературної творчості С. Балей продовжив у працях «Психологічні замітки про виникнення поеми Словацького «В Швейцарії» та «Творча особистість Жеромського». За заслуги на науковій ниві нашого земляка Степана Балея обрали членом Польської Академії Наук, він був нагороджений Хрестом Ордена Відродження. Помер С. Балей 13 жовтня 1952 р. у Варшаві, де й похований на цвинтарі Повонзки. Т. Серба


Література

Балей Степан (Стефан Максим) Володимирович : укр. і пол. вчений-психолог // Провідники духовності в Україні. — К., 2003. — С. 351–352.
Верников, М. Степан Балей (1885–1952) — педагог, філософ / М. Верников // Визначні постаті Тернопілля : біогр. зб. / уклад.: О. Бенч, В. Троян. — К., 2003. — С. 7–9 : фотогр.
Верников, М. Степан-Максим Балей (1885–1952), педагог, філософ / М. Верников // Мацелюх, Р. Великі Бірки — з глибини віків до наших днів : іст.-краєзн. нарис / Р. Мацелюх, Б. Побер, В. Ханас. — Т., 2005. — С. 177–180 : фотогр.
Серба, Т. Вчений, педагог, публіцист / Т. Серба // Ненько моя Україно: долі дітей твоїх : за матеріалами переможців наук.-народозн. конкурсу вчителів Тернопілля «Слава України» / уклад. В. Радзієвський. — Т., 2001. — С. 43–45. — (Х річниці незалежності України присвячується).

***

Голод, І. Балей — не зайвий бал : [уродженець с. Великих Бірок Терноп. р-ну С.-М. Балей — автор перших укр. підручників із психології та логіки] / І. Голод // За вільну Україну. — 2005. — 3 лют. — С. 18 : фотогр. — (Пантеон).
Мацелюх, Р. Видатний вчений, академік / Р. Мацелюх // Подільське слово. — 2002. — 15 листоп., фотогр. — (До 5-ї річниці присвоєння Великобірківській ЗОШ імені С. Балея).
Мищишин, І. Славний уродженець Великих Бірок / І. Мищишин // Подільське слово. — 2001. — 30 листоп.
Юрса, Г. Завдяки працям Степана Балея світ дізнався про Великі Бірки : сім років тому на фасаді Великобірківської школи відкрито меморіальну дошку Степана Балея, а навчальному закладу присвоєно ім’я славного уродженця селища / Г. Юрса // Подільське слово. — 2005. — 11 лют. — С. 9. — (Незабутні).

***

Вєрніков, М. Балей Степан (Стефан-Максим) Володимирович (04.02.1885, с. Великі Бірки, нині смт Терноп. р-ну — 13.09.1952, м. Варшава, Польща) — психолог, педагог, філософ / М. Вєрніков, В. Ханас // ТЕС. — Т., 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 70 : фотогр.
Вєрніков, М. М. Балей Степан Володимирович (04.02.1885, с. Великі Бірки, нині смт Терноп. р-ну Терноп. обл. — 13.09.1952, Варшава) — психолог, філософ / М. М. Вєрніков // ЕСУ. — К., 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 144–145 : фотогр.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2000 рік : бібліогр. список / уклад. М. Друневич. — Т. : Операт. друк, 1999. — 104 с. С. 19–20: про С. Балея.