18 серпня

360 років із дня битви та укладення мирного договору під Зборовом

(18.08.1649)

Зборівська битва 1649 р. — одна з битв, що відбулася між українським військом на чолі з Б. Хмельницьким і татарським військом на чолі з кримським ханом Іслам-Гіреєм III, з одного боку, та польською армією — з другого, у роки національної революції 1648—1676 рр. Після вторгнення 30 травня польських підрозділів на терени Української козацької держави українські й татарські війська перейшли в наступ і 10 липня оточили польську армію в Збаражі.
Польський король Ян II Казимир Ваза виступив їй на допомогу й 13 серпня став обозом (близько 30 тисяч жовнірів і слуг, 30 гармат) на правому березі р. Стрипи (притока Дністра) біля с. Млинівців (нині — село Зборівського р-ну). Б. Хмельницький та Іслам-Гірей III виступили із частиною війська (близько 30—40 тисяч українців і 20—25 тисяч татар) назустріч противникові. Попереду рухалася кіннота, позаду — піхота з обозом. За задумом гетьмана й хана, татари та відбірні українські кіннотники (усього 25—30 тисяч осіб) мали завдати одночасного удару по авангарду й ар’єргарду польського війська під час переправи через Стрипу, скувати його дії та, дочекавшись підходу піхоти, розгромити.
Уранці 15 серпня в трьох місцях біля Зборова розпочалася переправа поляків, похідна колона яких розтягнулася щонайменше на 7 км. Одержавши про переправу сигнал церковним дзвоном із міста, гетьман і хан перейшли в наступ. 10—12 тисяч вояків (переважно татар) перебралися біля с. Метенова (нині — село Зборівського р-ну) на правий берег Стрипи й завдали удару по польському війську з тилу. Було знищено корогви К. Корицького, С. Вітовського та ін. Уцілілі підрозділи тікали до Зборова. У той час авангард польського війська атакували основні сили союзників (переважно татари) і розгромили його. Увечері битва припинилася. З підходом української піхоти становище польського війська стало критичним (лише вбитими воно втратило 6—7 тисяч). Зранку 16 серпня українці й татари розпочали наступ на ворожий табір і Зборів (упродовж дня провели 10 штурмів). Увечері хан вступив у переговори з королем, після проведення яких наполіг на припиненні воєнних дій із боку Б. Хмельницького проти Польщі та уклав із королем договір.
Переговори розпочалися в ніч на 16 серпня листом Яна II Казимира Ваза до Іслам-Гірея III й завершилися 18 серпня підписанням договору, текстами якого сторони обмінялися 19 серпня. Він складався з двох документів: «Пункти трактату з ханом» та «Реверс ханський» («Лист союзний»). Його умови передбачали: укладення «вічної приязні» і надання взаємодопомоги «проти спільного ворога»; зобов’язання Речі Посполитої виплачувати ханові щорічні «упоминки» (різновид данини); виплату викупу в сумі 200 тисяч талерів; заборону татарам нападати на землі Речі Посполитої; залишення сорокатисячного Війська Запо-розького «при давніх вольностях» відповідно до укладеної «з ним окремої угоди»; дозвіл короля на залучення ханом «для допомоги» Війська Запорозького; згоду Речі Посполитої на випас татарами худоби й коней над ріками Інгул (притока Південного Бугу) і Велика Вись (притока Синюхи, басейн Південного Бугу); звільнення за 200 тисяч талерів обложених жовнірів у м. Збаражі та дозвіл татарам брати ясир на українських землях під час повернення до домівок.

В. Степанков


Література

Мацьків, Т. Англійський текст Зборівського договору з 1649 року та інші вибрані статті / Т. Мацьків. — 2-е вид., доп. — Севастополь : Просвіта, 2001. — 315 с.

***

Гаврилюк, О. І майоріло над Стрипою козацьке знамено : ?до 350-річчя Зборів. битви? / О. Гаврилюк // Тернопілля’98—99 : регіон. річник. — Т., 2002. — С. 107—109.
Збараж—Зборів : ?події визвол. війни 1648—1654 рр.? // Шаров, І. 100 визначних місць України. / І. Шаров — К., 2003. — С. 135—138 : фоторепрод.

***

Бігус, М. 355 років тому битва під Зборовом започаткувала Гетьманщину : ?Зборів. битва 1649 р. та її наслідки? / М. Бігус // Місто. — 2004. — 4 серп. — С. 14 : фотогр.
Семенина, О. Добрий день, мій Зборове, місто сонячне моє! : ?про святкування 358-ої річниці Зборів. битви? / О. Семенина // Зборівська дзвіниця. — 2007. — 24 серп. — С. 4 : фотогр.

***

Гуцал, П. Зборівський договір 1649 — мирна угода, укладена після Зборівської битви між українським гетьманом Б. Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром 8 серпня 1649 поблизу м. Зборів / П. Гуцал // ТЕС. — Т., 2004. — Т. 1. А—Й. — С. 637—638.
Степанков, В. С. Зборівська битва 1649 / В. С. Степанков // Енциклопедія історії України. — К., 2005. — Т. 3. Е—Й. — С. 304—305 : схема битви.
Степанков, В. С. Зборівський договір Криму з Польщею 1649 / В. С. Степанков // Енциклопедія історії України. — К., 2005. — Т. 3. Е—Й. — С. 305.
Ханас, В. Зборівська битва 1649 / В. Ханас // ТЕС. — Т., 2004. — Т. 1. А—Й. — С. 637.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2004 рік : бібліогр. список / уклад. М. Друневич. — Т. : Підручники і посіб-ники, 2003. — С. 54—57: про Зборівську битву.