14 грудня

100 років від дня народження Ярослава Миколайовича Падоха

(14.12.1908–28.08.1998) — вченого-правознавця, історика права, громадського та наукового діяча

         Народився 14 грудня 1908 р. в м. Бучачі на Тернопільщині в сім’ї залізничника. Дитячі роки провів у різних містечках Галичини, зокрема, до 1914 р. жив у Тлустому (нині смт Товсте Заліщицького району Тернопільської області). Гімназію закінчив у Стрию на Львівщині (1927). Навчався в 1927–1931 рр. на правничому факультеті Ягеллонського університету в Кракові (Польща). Судову практику проходив у Стрию, адвокатську — в Підгайцях. Опісля працював адвокатом у Стрию (1938–1939), Львові (1938–1939, 1941–1944) та Кракові (1939–1941).
         Готував докторську дисертацію з історії українського права, однак початок Другої світової війни перешкодив її захистити. Під час перебування в Кракові співпрацював з редакцією газети «Краківські вісті». Науковий ступінь доктора права здобув у 1940 р. в УВУ в Празі (Чехія), там же в 1944 р. працював приват-доцентом. Навесні 1945 р. переїхав у Німеччину: спочатку перебував у Вангені, а наступного року, як професор історії права, почав викладати у відновленому УВУ в Мюнхені.
         В 1949 р. емігрував у США, поселився в Нью-Йорку. Від 1952 р. навчався в університеті Сент-Джонса, здобув ступінь бакалавра економіки та вдруге захистив докторат із права. Деякий час працював у Ратжерському університеті. Від 1956 р. мав адвокатську канцелярію в Нью-Йорку, потім — у Вашингтоні.
         Я. Падох належав до провідних діячів громадсько-культурного і наукового життя української діаспори. В 1949 р. обраний дійсним членом НТШ у США. Був головою цього товариства в 1977–1990 рр., обирався президентом Світової ради НТШ. Він — дійсний член Українського історичного товариства і Товариства українських правників, почесний член Українського народного союзу. Входив до Пластової старшини, управи Українського конгресового комітету Америки та інших українських об'єднань і товариств. Був членом редколегії «Енциклопедії українознавства», очолював редакцію «Правничого вісника» — неперіодичного видання Товариства українських правників у США. Співпрацював із часописами «Свободи» і «Пластовий шлях», редагував у 1947–1961 рр. журнал «Дружнє послання».
         Як вчений-правник, Я. Падох є автором багатьох наукових робіт, переважно з історії права в Україні: «Ґрунтовий процес Гетьманщини» (1938), «Міські суди на Україні після 1648 р.» (1948), «Давнє українське судове право: Конспект викладів» (1949), «Ідеї гуманності й демократизму в карнім праві княжої України» (1949), «Нарис з історії українського карного права» (1951), «Боротьба України-Гетьманщини за незалежне судівництво» (1951), «Процес Т. Шевченка» (1961). «З минулого української адвокатури: Спроба історичного нарису» (1962), «Проблема підсудності» (1974), «Джерела процесового права» (1976), «Проблема приватно-правового характеру процесу» (1977), «Предмет історії українського права в УВУ і його викладачі. 1921–1981» (1983), «Суди й судовий процес старої України: Нарис історії» (1990), «Ґрунтове судочинство на Лівобережній Україні в другій половині XVII–XVIII ст.» (1994). Він створив власну концепцію становлення і розвитку права в Україні. Йому належать також праці «Історія західноєвропейського права» (1947), «Микола Чубатий. 1889–1975», статті у наукових збірниках і журналах, 10-томній «Енциклопедії українознавства» та інших виданнях.
         Помер у місті Нью-Йорк, похований у місті Бавнд-Брук (США).
П. Гуцал

Література

Падох Ярослав (1908) — адвокат у Галичині і в ЗДА, пластовий діяч // Енциклопедія українознавства / За ред. В. Кубійовича. — Л., 1996. — Т. 5. — С. 1922.
Усенко І., Касяненко Ю. Падох Ярослав (14.ХІІ.1908, м. Бучач, тепер Терноп. обл. — 28.VІІІ.1998, Нью-Йорк) — укр. правознавець і громад. діяч, доктор права // Юридична енциклопедія. — К., 2002. — Т. 4. Н–П. — С. 404–405; фотогр.