17 липня

120 років від дня народження Шмуеля Йосефа Агнона

(17.07.1888–17.02.1970) — єврейського письменника, ауреата Нобелівської премії

         Лауреат Нобелівської премії (1966 р.) Шмуель Йосеф Агнон (справжнє прізвище — Чачкес) народився в Бучачі 17 липня 1888 р. в сім’ї торгівця шкірами, який отримав освіту равина. Мати була грамотною жінкою. Великий вплив на майбутнього письменника мав дід по материній лінії, купець Іегула Фарб.
         Здібний хлопець спочатку вчився читати, тримаючи у руках Святе Письмо. Малий Агнон відвідував хедер, а потім «Беф хамідрам» («Будинок навчання»), де вивчав Талмуд, твори давніх єврейських письменників, повчання хасидів. Підлітком він стає активним сіоністом. Свої перші вірші Агнон опублікував у місцевій газеті на івриті і на ідиш. 18-річним юнаком він поїхав до Львова, де працював у єврейській газеті. 1907 р. Агнон емігрував до Палестини, де через деякий час давав уроки івриту, працював секретарем іудейського суду, в інших організаціях. 1909 р. опублікував повість «Покинуті дружини». Назва цієї книжки згодом стала його літературним псевдонімом. «Агнон» у перекладі з івриту означає «Покинутий». Із 1924 р. Агнон стає офіційним прізвищем письменника. Всі твори він писав на івриті, використовуючи іудейську культуру, давні релігійні мотиви.
         3 1912 р. Агнон живе в Берліні, де вивчає класиків, читає лекції з єврейської літератури, дає уроки івриту, разом із філософом Мартином Бубером збирає матеріали про хасідизм і засновує журнал «Юде».
         Німецький підприємець Залман Шокену 1915 р. виділяє йому стипендію на п’ять років для занять літературною творчістю і випуском антології єврейської літератури. Згодом Агнон з його допомогою відкриває видавництво, де випускає кілька повістей і збірників оповідань. У 1919 р. він одружується з Есфірі Маркс, з якою виховали дочку і сина.
         Багато його рукописів і бібліотека (понад 4 тисячі стародавньоєврейських книг) згоріло під час пожежі в будинку, в якому жив Агнон. Після цього письменник 1924 р. знову переїздить до Палестини. Згодом він писав: «Власне в Єрусалимі я написав все, що Бог вклав у моє серце і моє перо».
         Творчий шлях Агнона продовжувався більше 60 років, майстерність і визнання приходили до нього поступово. В 1992 р., в час арабського заворушення, будинок письменника був розграбований, і йому довелось будувати новий, в якому він прожив до кінця життя. Тут Агнон написав двотомний роман «Весільний балдахін», який опублікував у 1931 р. Це — пригоди бідного хасида у Східній Європі в пошуках чоловіків і приданого для трьох своїх дочок.
         У 1930 р. Агнон знову їде в Європу, в Берліні видає «Повне зібрання оповідань» (1931) і відвідує Бучач та інші міста Польщі, де були іудейські общини. Враження від своєї поїздки лягли в основу роману «Нічний гість» (1937), в якому герой зустрічається з рідним містечком і застає його спустошеним війною. До подій в Галичині Агнон звертається трохи раніше в романі «Проста історія» (1935).
         На початку 30-х років твори Агнона публікувались німецькою мовою. 3 1938 р., після закриття нацистами видавництва Шокена, підприємець перебирається в Тель-Авів, де продовжує випускати книги письменника. Наприкінці Другої світової війни Шокен відкриває філіал видавництва в Нью-Йорку і публікує Агнона англійською мовою, що сприяє світовій популярності письменника. Впливовий американський критик Едмуні Уілсон в кінці 50-х років офіційно висуває кандидатуру Агнона на здобуття Нобелівської премії з літератури. Такої шани письменник був удостоєний у 1966 р. «за оригінальне мистецтво оповіді, навіяне єврейськими народними мотивами». Агнон на врученні нагороди виголосив коротку промову, в якій підкреслив вплив Талмуда та інших релігійних книг на його творчість.
         В останні роки життя Агнон став популярним письменником, національним кумиром, класиком літератури на івриті. Він був удостоєний багатьох літературних премій (Біалікської Тель-Авіва 1935 і 1951 рр., премії Ізраїлю 1950 і 1958 рр. та ін.), звань почесного доктора університетів Єрусалима і США. 1962 р. його вибрано почесним громадянином Єрусалима.
         Помер Агнон 17 лютого і похований на Єлеонському кладовищі в Єрусалимі. В 1952–1959 рр. у Тель-Авіві вийшло двотомне зібрання творів Агнона. За останні роки статті про його життя і творчість з’явилися в Україні, зокрема в Українській літературній енциклопедії, журналі «Тернопіль» та інших місцевих виданнях. Повість «У серцевині морів» змальовує побут і природу Бучача, Язлівця та інших куточків Тернопільщини, де провів дитячі роки письменник.
         На превеликий жаль, Україна ще не має свого письменника-лауреата. Поки що ми можемо пишатися лише тим, що ізраїльський художник слова, лауреат цієї престижної нагороди Шмуель Йосеф Агнон є вихідцем із нашої землі.
П. Бубній — член Національної спілки журналістів України

Література

Агнон Ш. Й. Бучач моє родинне місто / Пер. М. Довганчук-Хвостенко. — Бучач: Бучач друк, 2003. — 184 с.
Агнон С. И. Во цвете лет: Повести и рассказы: Пер. с иврита. — М.: Панорама, 1996. — 352 с. — (Лауреаты Нобелевской премии).
Агнон Ш. Й. Що вплинуло на мою творчість…: З промови, виголошеної під час вручення Нобелівської премії // Відродження. — 1993. — № 7. — С. 75–76.

***

Шмуель Йосеф Агнон — лауреат Нобелівської премії: [До 110-річчя від дня народження]: Літ.-краєзн. збірник. — Т., 1998. — 59 с.

***

Західна Україна в житті і творчості Нобелівського лауреата з літератури Ш. Й. Агнона // Левченко О. Нобелівська інтелектуальна еліта й Україна. — Т., 2000. — С. 122–143.
Сулима М. Українські мотиви в творчості Агнона // Тернопілля’98–99: Регіон. річник. — Т., 2002. — С. 387–388.

***

Гродецька В. Шмуель Агнон — земляк-нобеліант: 115 річниця з дня народження // Ria плюс. — 2003. — 23 квіт.
Жук О. Бучачанин — геніальний син двох народів: [Відзначення 115-ї річниці від дня народж. Ш. Агнона в Бучачі] // Нова доба. — 2003. — 25 лип. — (Ювілеї).
Килимник Ю. Україна — батьківщина шістьох Нобелівських лауреатів // День. — 2003. — 12 груд. — С. 20.
Коваль Г. У Бучачі, де жив Агнон // Вільне життя. — 2003. — 9 серп. — (Нобеліана «ВЖ»).
Костюк С. Стрипа слухала Агнона: [Відзначення 115 річниці від дня народж. письменника в Бучачі] // Тернопіль вечірній. — 2003. — 14 серп.
Нобелівський лауреат з України: [Ш. Агнон] // Сільський час. — 2000. — 29 берез.
Павлишин Т. Дві мрії, що збулися: [Про переклад М. М. Довганчук-Хвостенко кн. Ш. Й. Агнона «Бучач моє родинне місто» на укр. мову] // Нова доба. — 2003. — 21 берез. — (Творчість земляків).
17 липня минає 115 років від дня народження видатного земляка Шмуеля Йосефа Агнона: [Темат. сторінка] // Нова доба. — 2003. — 11 лип., фотогр.
Снітовський О. Річниці Нобелівського лауреата: [115 річниця від дня народж. Шмуеля Йосефа Агнона] // Експрес. — 2003. — 22 лип.
Шаповалов А. Уродженець Бучача на іноземній купюрі // День. — 2003. — 15 лют. — С. 5; фотогр. — (Пошта «Дня»).

***

Ковальков Ю., Покальчук Ю. (ЕСУ). Агнон Шмуель Йосеф (справж. — Чачкес; 17.07.1888, м. Бучач — 17.02.1970, м. Ґдера, Ізраїль) — єврейський письменник // ТЕС. — Т., 2004. — Т. 1. А–Й. — С. 23–24; фотогр.
Покальчук Ю. В. Агнон Шмуель Йосеф (справж. — Чачкес; 17.07.1888, м. Бучач, нині Терноп. обл. — 17.02.1970, Гдера, Ізраїль) — письменник // ЕСУ. — К., 2001. — Т. 1. А. — С. 150–151.
Щавурський Б. Агнон Шмуель Йосеф Галеві (автонім: Чачкес, Шмуель Йосеф Галеві — 17.07.1888, м. Бучач Терноп. обл. — 17.02.1970, Єрусалим, Палестина) — ізраїльський івритомовний письменник, лауреат Нобелівської премії 1966 (спільно з Неллі Закс) // Зарубіжні письменники: Енциклопед. довідник. — Т., 2006. — Т. 1. — С. 10–12; фотогр. — Бібліогр.: с. 12.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2003 рік: Бібліогр. список / Упоряд. М. Друневич. — Т.: Підручники і посібники, 2003. — С. 48–50: Про Ш. Й. Агнона.