4 липня

145 років від дня народження Юліана Івановича Панькевича

(4.07.1863–1933) — українського живописця, графіка

         Народився 4 липня 1863 року в селі Устє-Зелене Монастириського району на Тернопільщині. Початкову освіту здобув у місцевій школі. Вчився та 1884 року закінчив Бережанську гімназію. Навчався малярства у Школі красних мистецтв у Кракові, коли її директором та одним з основних педагогів був великий польський майстер пензля Ян Матейко (1839–1893), вчили його кращі професори — Ізидор Яблонський, Леопольд Лефлер, Владислав Луцкевич, Флоріан Цинко.
         На основі світлини Миколи Костомарова мистець намалював портрет вченого, який експонувався у приміщенні Українського культурного товариства у Тернополі.
         Під час канікул у 1885 році студенти Львівського університету організували екскурсію з Тернополя до Чернівців, ініціатором якої був Іван Франко. Юліян, як один з її учасників, познайомився з письменником і вченим. Тоді він разом з Миколою Івасюком змальовує руїни монастиря в Семенові, Василіянського монастиря під Теребовлею, Теребовлянський замок та інші пам'ятки історії і культури краю. Він виконав олівцем у селі Угринові два вдалих портрети — дівчини і парубка.
         Восени 1885 року Юліян Панькевич переходить до Віденської академії. Під час канікул виконав декілька рисунків скель Бубнища — мальовничої місцевості біля містечка Болехова.
         1887 року йому замовлено виконати кольорову ілюстрацію на обкладинку кантати «Іван Гус», створеної Миколою Лисенком на слова поеми «Єретик» Тараса Шевченка. Кантата з обкладинкою Юліяна Панькевича була видана в Липську та Львові 1888 року.
1896 року Юліян Панькевич намалював композицію «Трійця» для церкви с. Іване біля Заліщиків. З 1898 року він працював у Львові в Товаристві для розвою руської штуки і мав можливість часто в Науковому товаристві імені Шевченка зустрічатися з Іваном Франком та своїм земляком Володимиром Гнатюком.
         Завдяки Франкові Панькевич мав змогу зарекомендувати себе перед українською громадськістю Галичини добрим ілюстратором: 1903 року вийшла у світ антологія української лірики від часу смерті Тараса Шевченка «Акорди», упорядником і редактором якої був Іван Франко, а видав її в «Українсько-руській видавничій спілці» у Львові наш земляк велеснівець Володимир Гнатюк. Цінуючи Юліяна Панькевича як художника, зокрема, його здібності як рисувальника та замилування ним народними традиціями, Іван Франко саме йому доручив ілюстрування та художнє оформлення цієї унікальної збірки-книги.
         Портрет Тараса Шевченка 1904 року — один з кращих творів Юліяна Панькевича. Тоді ж він намалював перший із своїх портретів Івана Франка. Це єдиний портрет письменника, виконаний художником з натури.
         Володимир Гнатюк запросив свого земляка до ілюстрування своїх збірок. 1918 року у Львові вийшла з друку невеличка книжечка велеснівця «Баронський син в Америці. Вибір народних казок. З образками Юл. Панькевича». До десяти казок, зібраних у збірочці, надруковано сорок ілюстрацій, двадцять заставок і кінцівок, виконаних Юліяном  Панькевичем. Приблизно тоді ж він виконав замовлення Гнатюка — ілюстрації до збірки «Народні легенди». Це — титульна сторінка, п’ятдесят ілюстрацій до легенд та чотирнадцять маленьких кінцівок. Як і в попередній збірці, так і в цій, шрифт титульної сторінки виконаний у вигляді кириличної в’язі.
         В той же час на замовлення Володимира Гнатюка Юліян Панькевич створює сорок ілюстрацій з заставками до збірки народних голосінь, укладеної вченим, а також ілюстрації до народних загадок — обкладинка, двадцять дві ілюстра­ції — шістнадцять пейзажів та шість заставок і кінцівок. Це все й досі чекає на своє опублікування.
         Перебуваючи деякий час у селі Пуків на Бережанщині, художник намалював портрет  відомого борця, уродженця цього села — Петра Шеремети — одного з організаторів групи, що вела боротьбу на Західній Україні проти польської шляхти в 20–30 роках.
         Є відомості, що восени 1933 року Юліян Панькевич опинився у Харкові, що Наркомос УРСР направив його працювати старшим науковим працівником Харківського історичного музею імені Шевченка. Тут літнього дня 1935 року при загадкових обставинах раптово обірвалося життя славного мистця Юліяна Панькевича.
         О. Черемшинський — заслужений працівник культури України, член НТШ у Львові

Література

Івановський Я. Й. Юліан Панькевич: Нарис про життя і творчість. — К.: Мистецтво, 1986. — 80 с.: іл.

***

Дичко Б. Лицар красного мистецтва: Юліан Панькевич створив перший портрет з натури Івана Франка: [Життєвий і творч. шлях художника] // Свобода. — 2003. — 2 серп. — (Уславлені імена).
Майстер пензля: [Короткі відомості про життєвий і творч. шлях Ю. Панькевича] // Вісті Придністров’я. — 2003. — 4 лип. — (140-річчя від дня народження Ю. Панькевича).
Панькевич Юліан Іванович: Укр. художник, графік, ілюстратор, публіцист // Провідники духовності в Україні. — К., 2003. — С. 722–723.

***

Панькевич Юліан Іванович (псевд. – Простен Добромисл; 4.VІІ.1863, с. Устя Зелене, тепер Терноп. обл. — 1933, Харків) — укр. живописець і графік // Мистецтво України: Біогр. довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 461–462.
Панькевич Юліан Іванович (4.07.1863–1933) — укр. живописець і графік // Митці України: Енцикл. довідник. — К., 1992. — С. 445.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2003 рік: Бібліогр. список / Уклад. М. Друневич. — Т., 2003. — С. 46–48: про Ю. Панькевича.