28 травня

100 років від дня народження Олекси Яковича Шатківського

(28.05.1908–28.06.1979) — українського живописця та графіка

         До плеяди видатних художників нашого краю яскравим штрихом вписано ім’я Олекси Яковича Сміх-Шатківського. Народився 28 травня 1908 року поблизу Почаєва на хуторі Сміх — від цього і прізвище «веселе». Це пізніше, коли навчався малярству у Варшаві, стало воно подвійним — Сміх-Шатківський.
         У 1939 році О. Шатківський одержав диплом Варшавської академії на відділі малярства. Ще в роки навчання в академії художник брав участь у всіх виставках, за що був відзначений чотирнадцятьма нагородами.
         Повернувшись до Почаєва, Шатківський працює у школі вчителем малювання, одночасно продовжує малярську практику. В цей час пише такі роботи: «Дорога на Св. Почаїв», «Лавра Почаївська», «Портрет Т. Шевченка» та інші.
         Війна 1941-го на тривалий час перервала і роботу, і художню практику майстра. Вже після її закінчення О. Шатківський влаштовується на роботу в Тернопільський драматичний театр художником-декоратором. Саме на ці роки (кінець 40-их і 50-ті) припадає найбільший творчий злет Шатківського як художника. У його малярській манері відбуваються суттєві зміни. Він створює найкращі за силою образності зразки живописних і графічних творів: «Скверок», «Річка під Львовом», «Зоя», «Артемон», «Столітня хата».
         І знову настає перерва у творчості. На цей раз хвороба змушує Олексу Яковича звернутися до лікарів. Він їде до Москви, де переносить складну операцію. Після повернення, ще не повністю одужавши, Шатківський з подвоєною енергією береться за малювання. Дружина Зоя, сини Мирослав і Артемон, друзі підтримують художника. У його творах цього періоду простежуються чисті фарби, дзвінка душа і Божий дар колориста («Мальви», «Святий вечір», «Мати і син», «Квіти»).
         Незабаром сім’я Шатківських переїздить до Львова. Олекса Якович до кінця своїх днів проживав у цьому старовинному місті, яке полюбив не менше, ніж рідний Почаїв.
         Помер О. Шатківський 28 червня 1979 року. Похований у Львові. Велика і розмаїта творча спадщина О. Сміх-Шатківського належить до провідних у розвитку національного мистецтва другої половини XX століття.
         С. Поліщук — науковий працівник Кременецького краєзнавчого музею

Література

Шатківський Олекса Якович: Каталог виставки. — Л.: Каменяр, 1970. — 63 с.: іл., портр.

***

Броннікова Л. І нині милують зір його самобутні полотна // Діалог. — 2004. — 5 черв. — С. 4. — (Родом із мистецтва).
Ґерета І. Олекса Шатківський // Тернопіль: Художники Тернопільщини. — 1994. — № 2–3. — С. 13–14; портр.
Поліщук С. «Олекса малював душею…» // Вільне життя. — 2005. — 5 лют. — С. 5.
Поліщук С. Творець із життєрадісною вдачею // Діалог. — 2005. — 12 берез. — С. 4. — (Родом із мистецтва).
Ратинський І. Олівцем та пензлем: До 93-річчя від дня народження Олекси Шатківського // Вільне життя. — 2001. — 15 трав.
Шилінська Л. Картин яскраве світло й кольори дзвінкі // Діалог. — 2001. — 3 лют.
Шимчук Є. Олекса Шатківський — маляр // Шлях перемоги. — 1994. — 26 листоп.

***

Шатківський Олекса Якович (28.V.1908, м. Почаїв, тепер Терноп. обл. — 28.VІ. 1979, Львів) — укр. живописець і графік // Мистецтво України: Біогр. довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 641.
Шатківський Олекса Якович (28.05.1908–28.06.1979) // Митці України: Енциклопед довідник. — К., 1999. — С. 639.