19 березня

170 років від дня народження Володимира Дмитровича Лучаківського

(19.03.1838–19.04.1903) — адвоката, бургомістра

         На початку 70-х років XIX сторіччя найвизначнішою постаттю поміж українців Тернополя, і взагалі на Поділлі, був молодий тоді адвокат Володимир Лучаківський.
         Народився 19 березня 1838 року в селі Ременові на Львівщині в родині пароха. У 1845 році сім’я переїхала в Довжанку поблизу Тернополя. Успішно закінчив школу, Тернопільську гімназію, здійснилася мрія — став адвокатом (закінчив правовий факультет Львівського університету). У 1862 році відкрив свою канцелярію і був єдиним адвокатом-українцем в Тернополі. Активно займався народними справами, його призначили посадником (бургомістром) Тернополя. У той час було майже немислимо, щоб українець обійняв таку високу посаду. Але це сталося завдяки його поміркованій політиці, вмінню дипломатично вирішувати проблеми, високій освіченості та авторитету серед різних верств населення. Володимир Лучаківський усвідомлював, що одним з головних його обов’язків є просвітницька робота, він прагнув до відродження національної культури, традицій, мови. На засіданнях вперше почали виголошувати промови українською мовою, він завжди допомагав усім українським інституціям і як досвідчений юрист, і як першокласний адвокат. Коли в Тернополі 26 червня 1876 року заходами Олександра Барвінського було створено товариство «Просвіта», його головою обрали Володимира Лучаківського. У філію «Просвіти» в Тернополі увійшли священики, вчителі, визначні міщани. Активісти їздили селами і містечками з метою відкриття хат-читалень. Так були організовані хати-читальні у Курівцях, Великих Бірках, Цеброві, Довжанці, Микулинцях.
         Багато добрих справ було здійснено при сприянні Володимира Лучаківського. У липні 1881 року відбувся перший український концерт у Тернополі у концертному залі «Нового Замку» (Нового Палацу), у 1883 році на Шевченківському концерті відбувся перший публічний виступ Соломії Крушельницької, у 1884 році — концерт з нагоди 23 річниці смерті Тараса Шевченка.
         Важливою подією стала організація тимчасового комітету для укладення Статуту Фундації ім. князя Острозького, куди увійшли Глинський, Лучаківський, Струмінський, Барвінський. Фундація викупила на Микулинецькій вулиці простору ділянку, де згодом побудувала притулок для убогих міщан.
         У 1887 році була влаштована велика етнографічна виставка з нагоди приїзду архікнязя Рудольфа, престолонаслідника Австро-Угорської імперії. Крайова етнографічна виставка проходила в павільйонах міського парку «Новий город» (нині Старий парк). У ній взяли участь вихідці з різних куточків Галичини, які демонстрували одяг певних регіонів, у спеціальних павільйонах було відтворено традиційні типи народного житла. Під керуванням композитора Олександра Барвінського виступали селянські хори, відновлювались традиційні обряди. Організатор виставки Володислав Федорович, великий землевласник, український меценат, член австрійської палати панів, третій голова «Просвіти» у Львові, запросив Альфреда Сількевича, відомого на той час фотографа, зробити світлини з цього свята. Одним з журналістів, які висвітлювали подію, був кореспондент польськомовної газети «Kurjer Lwowski» Іван Франко.
         Володимир Лучаківський залишив помітний слід в історії культури нашого краю. Починаючи з 60-х років, «пробував сили в літературі»: писав поезії, оповідання, гуморески, дописував до «Діла», «Дзеркала», належав до редакційного гуртка «Правди». Серед опублікованого: комедії «Іспит на мужа», «Несподівані женихи».
         Єдиний його син Тадей, старший радник касаційного трибуналу у Відні, був видатним талановитим урядовцем, вірним своєму народові.
Помер Володимир Лучаківський 29 березня 1903 року, похований на Тернопільському кладовищі. У 1908 році тернопільський магістрат в пам’ять про відомого бургомістра, який багато зробив для рідного міста та його жителів, завершив закладання парку здоров’я ім. Володимира Лучаківського на території передмістя (нині село Великі Гаї). Сьогодні іменем Володимира Лучаківського названа одна із вулиць міста.
         В. Стецько — завідувачка відділу науково-просвітницької роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Література

Барвінський О. Спомини з мого життя / Упоряд.: А. Шацька, О. Федорук; Ред.: Л. Винар, І. Гирич. — К.: Смолоскип, 2004. — 528 с.
С. 100, 111, 246, 247, 267, 268, 271, 310, 311, 318, 333, 379: Про В. Лучаківського.
Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Іст.-краєзн. замальовки. — Т.: Джура, 2003. — 392 с.
С. 7, 91, 98, 100, 174, 207, 234, 235, 241, 250, 255, 260, 261, 276, 305, 344: Про В. Лучаківського.
Стецько В. Володимир Лучаківський в історії Тернополя // Наукові записки / Терноп. обл. краєзн. музей. — Т., 2003. — Вип. 3. — С. 90–96; фотогр.
Стецько В. Перший бургомістр Тернополя — українець // Тернопілля’98–99: Регіон. річник. — Т., 2002. — С. 202–203; фотогр.
Те ж: Тернопіль вечірній. — 1999. — 15 верес.

***

Головин Б. Володимир Лучаківський, перший голова тернопільської «Просвіти» // Слово Просвіти. — 2003. — 7–13 трав. — С. 4. — (Наш конкурс).
Роман Горак: «Ця людина гордо називала себе українцем» / Розм. з львів. письмен., автором наук. розвідки про В. Лучаківського вів Я. Гулько // Тернопіль вечірній. — 2003. — 3 квіт. — С. 6; фотогр.
Гулько Я. Лучаківський — перший бургомістр-українець: Завдяки цьому керівникові у Тернополі з’явився водогін, електричне освітлення, телефонні апарати тощо // Тернопіль вечірній. — 2003. — 16 січ.
Клос С. На честь бургоміста Тернополя: [Конверт і листівка до ювілею В. Лучаківського] // Тернопіль вечірній. — 2003. — 6 лют., фотогр.
Лучаківський Володимир (н. 1839 — п. 1903, Тернопіль) — укр. громад. діяч, тернопільський адвокат. В УРЕ не представлений // Дніпро. — 1999. — № 3–4. — С. 144.
Сушкевич В. …І підемо на вулицю Лучаківського: Ім’я першого бургомістра-українця повернулося на карту-схему Тернополя // Вільне життя. — 2002. — 15 серп., фотогр.
Хаварівський Б. Бургомістр Володимир Лучаківський: Історія в постатях і символах // Рада. — 2002. — № 2. — С. 96–97.
Яким був він, бургомістр-українець: [Розм. із зав. відділу наук.-просвіт. роботи обл. краєзн. музею В. Стецько про бургомістра Тернополя В. Лучаківського] // Тернопіль вечірній. — 2003. — 13 лют. — С. 1, 10; фотогр. — (До 165-річчя від дня народження В. Лучаківського).

***

Головин Б., Стецько В. Лучаківський Володимир Дмитрович (Лучаковський; псевд. — Володимирко; 19.03.1838, с. Ременів, нині Кам’ян.-Буз. р-ну Львів. обл. — 19.04.1903, м. Тернопіль) — адвокат, письменник, перекладач, громадський діяч // ТЕС. — Т., 2005. — Т. 2. К–О. — С. 409–410; фотогр.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2003 рік: Бібліогр. список / Уклад. М. Друневич. — Т.: Підручники і посібники, 2003. — С. 23–24: Про В. Лучаківського.