3 березня

80 років від дня народження Михайла Миколайовича Барана

(3.03.1928–15.01.2004) — кобзаря, поета, диригента, композитора, художника, мистецтвознавця, заслуженого працівника культури України

         Народився 3 березня 1928 р. в селі Хмелиська, нині Підволочиського району. Його дитинство і юність пройшли в селі Жеребки. Шлях у високе мистецтво М. Баран почав у Львові, де проживав від 1944 р. На перших порах зіткнувся з труднощами в здобутті професійної освіти, адже за участь у національно-визвольній боротьбі два його брати Василь і Григорій були знищені комуністичним режимом. Через це не допустили на навчання у Львівському університеті. Маючи нахил до малювання, вступив до художнього інституту. Відтоді створював живописні полотна, портрети і малюнки.
         Живопис — лише одна грань великого таланту М. Барана. Любов до народної пісні, закоханість у музику розбудили в ньому композиторський і виконавський талант. Захопившись бандурою, присвятив себе кобзарському мистецтву. Музичну освіту здобув у Львівському культурно-освітньому училищі (1965–69) та Дрогобицькому педагогічному інституті (1974–79). Спочатку збирав, вивчав і пропагував, наскільки це було можливо в радянських умовах, багату спадщину українських народних пісень, зокрема кобзарських. У 1960–80-і роки створив в організаціях і на підприємствах Львова кілька самодіяльних хорових колективів і капел бандуристів — «Діброва», «Троянда», «Зірниця», «Вишиванка», «Зелен-клин», «Срібні струни». Вони виступали в багатьох містах країни і за кордоном.
         Понад сорок літ виступав М. Баран на сцені з бандурою в руках. У його репертуарі понад 200 пісень. Серед них — власні пісні і думи: «Б’ють гармати», «Пісня про Львів», «Дума про Зборівську битву» та інші. Писав він також музику на слова інших поетів. Як кобзаря, одного з кращих представників сучасного кобзарського мистецтва, його добре знали в Україні та поза її межами. Від 1990 р. він побував на гастролях у Польщі, Словаччині, Чехії, Австрії, Німеччині, Греції, Франції, Бельгії, Великій Британії, Канаді, США та Австралії. На міжнародному фестивалі народного мистецтва, що відбувся в Німеччині в 1993 р., удостоєний першої премії.
         Дуже часто М. Баран співав народні думи й історичні пісні зі своїми синами Орестом і Тарасом. Їхнє сімейне тріо «Жайвори» було добре відоме в мистецькому світі. У 1988 р. удостоєний почесного звання «Заслужений працівник культури України».
         М. Баран відомий як поет. У його творчому надбанні чимало творів, переважно історико-патріотичного спрямування. Виступав також як збирач і поширювач фольклору. Як музикознавець, писав статті про українську музичну культуру. Він є автором розвідок про маловідомих і до недавнього часу забутих кобзарів, композиторів, діячів мистецтва та історії. До 70-річчя М. Барана вийшла у світ збірка «Щедрінь», у яку увійшла частина його літературного доробку.
         Помер М. Баран 15 січня 2004 р. у Львові.
П. Гуцал

Література

Баран М. А щоб наша пісня і дума не меркла й не в’яла: [Про Р. Мариновича] // Русалка Дністрова. — 1995. — № 21 (листоп.).
Баран М. Кобзарський батько: [Про М. Чорного-Досінчука, уродж. Кременеччини, який заснував у Нью-Йорку школу бандуристів] // Русалка Дністрова. — 1997. — № 1 (січ.).
Баран М. Повернення додому… Був такий маестро — Юрій Цимбора // Русалка Дністрова. — 1994. — № 12 (верес.).
Баран М. Чарівник бандури: [З. Штокалко] // Русалка Дністрова. — 1995. — № 13 (черв.).

***

Баран Михайло Миколайович — кобзар, поет, композитор, художник, мистецтвознавець // Гуцал П. Село Жеребки: його історія і люди: Наук.-краєзн. нарис. — Т., 2003. — С. 122–124.
Головин Р. Раз добром нагріте серце: Штрихи до портрету заслуженого працівника культури України Михайла Барана: [Бандуриста, уродж. села Хмелиська Підволоч. р-ну] // Тернопілля’98–99: Регіон. річник. — Т., 2002. — С. 239–243.
Гонтківський П. Голос бандури: [Кобзар, бандурист, співак, художник-іконописець] // Гомін волі. — 2004. — 29 трав. — С. 2; фотогр. — (Славетні імена Підволочищини).
Мельничук Б. Кобзарському роду нема переводу, або Слово про нашого земляка Михайла Барана та його синів // Тернопіль вечірній. — 1994. — 13 квіт.

***

Гуцал П., Мельничук Б. Баран Михайло Миколайович (03.03.1928, с. Хмелиська, нині Підволочис. р-ну) — кобзар, композитор, поет, художник, фольклорист, громадсько-культурний діяч // ТЕС. — Т., 2004. — Т. 1. А–Й. — С. 78; фотогр.
Ключковська М. М. Баран Михайло Миколайович (3.03.1928, с. Хмелиська Скалат. пов., нині Підволочис. р-ну Терноп. обл.) — бандурист // ЕСУ. — К., 2003. — Т. 2. Б–Біо. — С. 218; фотогр