24 липня

110 років від дня народження Іванни Олексіївни Синенької-Іваницької

(24.07.1897–28.08.1988) — оперної співачки

Народилася 24 липня 1897 року в с. Чорнокінцях Великих, нині Чорнокінці, Чортківського району. У 1921 році закінчила учительську семінарію. Вокальну освіту здобула в Празькій консерваторії (1922–1926, клас Д. Брамбергової). Уперше заявила про себе як камерна співачка в хорі О. Кошиця (1920) та концертах у Львові (1921), Празі (1926).

Працювала солісткою Українського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді (1927-1929, 1932–1933). Дебютувала в партії Катерини в однойменній опері М. Аркаса; там же співала партії: Оксани («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Наталки («Наталка Полтавка» Лисенка), Марженки («Продана наречена» Сметани), Русалки («Русалка» Дворжака), Віолетти й Леонори («Травіата» і «Сила долі» Верді), Батерфляй («Мадам Батерфляй» Пуччіні), Недди («Паяци» Леонкавалло), Андрієни («Андрієна Лекуврер» Чілеа), Ірис («Ірис» Масканьї); в оперетах: «Циганський барон» Штрауса, «Весела вдова» Легара, «Жриця вогню» Валентинова, «Нянька» Оффенбаха, «Пошились у дурні» Кропивницького та інших.

Восени 1929 і навесні 1930 рр. І. Синенька-Іваницька здійснила концертне турне містами Галичини та Буковини.

Співачка прагнула працювати на великій оперній сцені. Тому для поглиблення вокальних студій виїхала до Мілана, де в 1930–1931 роках навчалася в приватній школі Каліни де Рівальті, солістки оперного театру «Ла Скала». Повернувшись, вона дебютувала на сцені Львівського театру опери.

Працювала в Ужгородському театрі, водночас давала концерти на Закарпатті, Буковині, у Галичині.

З 1937 р. І. Синенька-Іваницька гастролювала містами Чехословаччини, Австрії, Німеччини, Франції. У її репертуарі були твори Россіні, Бойто, Дебюссі, Бетховена, Пуччіні, Каталані, Чайковського, українських композиторів: «Колискова», «Ой люлі, люлі, моя дитино» В. Барвінського, «Тайна», «Піду від вас» С. Людкевича, «Жита» Н. Нижанківського, «Бабине літо» Д. Січинського, «Ні, не співай пісень веселих» Я. Степового, «Як на небі зірочки» В. Косенка, народні нісні.

Померла співачка 28 серпня 1988 року в Мюнхені (Німеччина).

Література

Білокінь С. …і збільшила славу Божу Іванна Синенька // Тернопілля’97: Регіон. річник. — Тернопіль, 1997. — С. 413–415.

Медведик П. Синенька-Іваницька Іванна (24.VІІ.1897–28.VІІІ.1988) — оперна та камерна співачка // Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка: Праці Музикознавчої комісії. — Львів, 1993. — Т. ССХХVІ. — С. 443–445.

Медведик П. Іванна Синенька-Іваницька (1897–1988) — оперна і концертно-камерна співачка // Визначні постаті Тернопілля: Біогр. зб. / Уклад. О. Бенч, В. Троян.— К., 2003. — С. 173–174; фотогр.

***

Базалінський А. Злий фатум сім’ї Синеньких // Ратуша. — 1999. — 20 лют.

Бандурка І. «Шелестом тихим вербової гілки…»: 100-річчя від дня народження укр. співачки Іванни Синенької-Іваницької // Вільне життя. — 1997. — 9 верес.

Білокінь С. …і збільшила славу Божу // Культура і життя. — 1992. — 14 листоп.

Іванків С. Її породила Надзбручанська земля // Гомін волі. — 1998. — 15 серп.

Медведик П. Гордість української культури: [До 100-річчя від дня народження співачки] // Русалка Дністрова. — 1998. — № 1 (січ.).

Медведик П. Іванна Синенька-Іваницька: [До 100-річчя від дня народження визначої співачки] // Голос народу. — 1997. — 9 серп.

Те ж: Соломія. — 1997. — № 3, портр.

Талант з Великих Чорнокінців // Русалка Дністрова. — 1993. — № 7 (берез.).

Чорпіта Я. Наша гордість і слава // Голос народу. — 1994. — 24 верес.

***

Білокінь С. Синенька-Іваницька Іванна (24.VІІ.1897, с. Чорнокінці, тепер Терноп. обл. — 28.VІІІ.1988, Мюнхен, Німеччина) — укр. актриса, співачка (сопрано) // Мистецтво України: Біогр. довід. — К., 1997. — С. 692. — (Додаток).

Синенька-Іваницька Іванна, співачка // Енциклопедія українознавства / За ред. В. Кубійовича. — Львів, 2000. — Т. 8. — С. 2816.