8 червня

160 років від дня народження Олександра Григоровича Барвінського

(8.06.1847–25.12.1926) — українського педагога, громадського діяча

Народився 8 червня 1847 року в селі Шляхтинці Тернопільського району в родині священика.

Початкову освіту Барвінський здобув у родинному селі, де вчителем був Яким Гамуляк.

У 1857   р. вступив до гімназії в Тернополі. Тут Олександр подружився з Іваном Пулюєм, який рекомендував Барвінського, тодішнього учня 7 класу, у члени «Громади» — таємного студентського товариства.

Члени товариства вчилися літературної української мови, читали книжки з української літератури та історії, організовували відзначення національних свят, концертів. У 1868 році Барвінський закінчив Тернопільську гімназію, вступ ив на філософський факультет Львівського університету. Навчаючись тут, він поринув відразу в культурно-наукове життя тодішнього Львова.

Барвінський проявив себе людиною правдивого патріотизму, невичерпної енергії, ініціативи та надзвичайної працьовитості. Таким він був усе своє життя. Закінчивши університет, влітку 1869 року Барвінський був при значений заступником у чителя гімназії в Бережанах. Тут він, як і у Львові, крім своєї основної роботи вчителя, займається науковою працею, видає в 1870 році підручник «Усна словесність», а через рік — «Писан у словесність» у двох частинах. У 1871 році О.   Барвінського переводять на посаду старшого вчителя державної семінарії в Тернополі. Тут він чимало часу приділяє вивченню праць і з педагогіки, дидактики та методики. Н аполегливо пра цюючи, Барвінський стає одним і з кращих фахівців-педагогів згаданих наук.

Завдяки його старанням , у червні 1876 року в Тернополі було засновано філію товариства «Просвіта», хоч її головою було обрано адвоката Володимира Лучаківського, але основний тягар праці лягав на плечі Олександра Барвінського, який був секретарем правління т овариства.

У 1884 році за сприяння Барвінського створено «Руську б есіду», яка з перших днів своєї діяльності стала вогнищем товариського життя тоді ще малочисельної української інтелігенції Тернополя та його повіту.

У 1885 році його обрано радником до Тернопільської міської р ади. У 1888 році Барвінський переїжджає до Львова.

Великою заслугою є те, що він започаткував видання п едагогічної бібліотеки «Руськ а історичн а б ібліотек а » ( з 188 3 п о 189 4  рр . вийшл и з друку 2 4 том и) . П ри виданні підручників з української літератури для середніх шкіл Барвінський вперше використав український фонетичний правопис , який прийняла й застосувала вся тодішня преса й у сі українські видавництва.

О.   Барвінський був послом до австрійського парламенту ( 1891 – 1900   рр. ) та Галицького сейму ( 1894 – 1904   рр. ).

Автор історичних праць «Ілюстрована історія Русі» та «Оповідання з всесвітньої історії», а також «Історії української літератури» і статей про Т. Шевченка та Ю. Федьковича.

Помер О.   Барвінський у Львові 25 грудня 1926 року.

Література

Барвінський О. Коротка історія українського народу. — Тернопіль: Ред.-вид. відділ, 1991. — 36 с.

Барвінський О. Спомини з мого життя / НАН України; Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка; Ред. Л. Винар. — Нью-Йорк; К.: Смолоскип, 2004. — 528 с.

***

Барвінський О. Гетьман Іван Мазепа // Друг читача. — 1991. — 23 жовт. — (Пам’ятки духовності).

Те ж: Тернопіль: Тернопільщина літературна. — Тернопіль, 1992. — Дод. № 4. — С. 12–13.

Барвінський О. Промова на 3-му засіданні крайового сойму дня 30 грудня 1897 для умотивування внесення о заснування руської гімназії ім. Франц-Йосифа в Тернополі // Мандрівець. — 2000. — № 3–4. — С. 32–33.

Барвінський О. Спогади // Ювілейна книга української гімназії в Тернополі. 1898–1998: До сторіччя заснування / За ред. С. Яреми. — Тернопіль; Львів, 1998. — С. 155–170.

***

Барвінський Олександр Григорович — український публіцист, історик, літературознавець // Українська журналістика в іменах. — Львів, 1994. — Вип. 1. — С. 17–18.

Барвінський Олександр Григорович: Укр. громад.-політ. діяч, історик, педагог // Провідники духовності в Україні. — К., 2003. — С. 14.

Він належав до славетного роду // Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки. — К., 2003. — С. 11–19; портр. — Бібліогр.: С. 19.

Головин Б. Олександр Барвінський // Тернопілля’97: Регіон. річник. — Тернопіль, 1997. — С. 136–141.

Козирський В., Шендеровський В. Олександр Барвінський (1847–1926) — історик, літературознавець, публіцист, педагог, громадський діяч // Визначні постаті Тернопілля: Біогр. зб. / Уклад.: О. Бенч, В. Троян. — К., 2003. — С. 11–12.

Олександер Барвінський // Левицький К. Українські політики Галичини. — Тернопіль, 1996. — С. 58–60.

***

Гречин Б. Олександр Барвінський // Вільне життя. — 2001. — 4 груд.

Гриб О. Олександр Барвінський у західноукраїнській історіографії (остання чверть ХІХ–перша чверть ХХ ст.) // Наукові записки ТДПУ. Сер.: Історія. — Тернопіль, 2004. — Вип. 2. — С. 203–209. — Бібліогр.: С. 208–209 (39 назв).

Козирський В., Шендеровський В. Олександр Барвінський // Урядовий кур’єр. — 2002. — 31 серп.

Куций І. Олександр Барвінський: внесок в українську історіографію Галичини // Наукові записки. Сер.: Історія. — Тернопіль, 2002. — Вип. 1. — С. 169–174.

Олійник Л. Будівничий української культури // Подільське слово. — 2002. — 6 черв.

Савицький Ю. Він розбудив з летаргійного сну українців Тернополя // Тернопільська газета. — 2002. — 19–25 черв. — (Ювілеї).

***

Мельничук Б., Ханас В. Барвінський Олександр Григорович (псевд. — Австрієць, Олег Подолянин, Verax та ін.; 8.06.1847, с. Шляхтинці, нині Терноп. р-ну — 25.12.1926, м. Львів) — культурно-освітній і громадсько-політичний діяч, історик, педагог, публіцист, видавець // ТЕС. — Тернопіль, 2004. — Т. 1. А–Й. — С. 83–84; фотогр.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 1997 рік: Бібліогр. список / Упоряд. Н. Іванко. — Тернопіль: Лілея, 1996. — С. 55–58.