26 травня

100 років від дня народження Теофіля Петровича Коструби

(26.05.1907–6.03.1943) — історика, літературознавця, публіциста, видавця

Народився 26 травня 1907 року у Старій Ягільниці Чортківського повіту в родині народного вчителя. Навчався до 4 класу в гімназії «Рідна школа» у Чорткові, а потім — в академічній гімназії у Львові. Ще під час Першої світової війни захворів туберкульозом кісток і ця хвороба супроводжувала впродовж всього його корот кого життя. З молодих літ Т. Коструба вия вив схильність до дослідницької роботи і журналістики, захоплювався краєзнавством. Він зробив переклад «Скитії Геродота», на писав наукову розвідку з історії міста Чорт кова, долучився до культурно-просвітниць кої роботи і громадського життя. У 1935 році майбутній історик заснував «Хліборобський часопис», активно дописував до тогочасної періодики: «Дзвонів», «Мети», «Нової зорі», «Правди», «Діла», «Житя і знання», «Нашої культури» та ін. Після смерті батька сім’я пе реїхала до Львова.

Здавши екстерном матуру, у 1935 році Т. Коструба записався на гуманістичний фа культет Львівського університету, де при ка федрі середньовіччя й допоміжних дис циплін, яку очолював професор Модельсь кий, вивчав історію середньовічної доби, мистецтва, відвідував лекції з теології. Уже в цей час Т. Коструба відзначався широким кругозором, умінням наукового осмислення історії і класичної філософії. Як людина з енциклопедичними знаннями, він став ви кладачем семінару для студентів-істориків при НТШ, в якому головна увага приділяла ся історії України. Великий вплив на Т. Ко струбу, його наукові інтереси справили участь у діяльності НТШ, особиста співпра ця з відомими вченими: І. Крипкевичем, В. Дорошенком, О. Терлецьким, Я. Пастер наком, О. Домбровським, О. Пріцаком та ін. Він підготував низку праць з історії України, зокрема: «Откуда єсть, пошла русская зем ля», «Заснування Станіславова», «Гетьман Іван Скоропадський. 1708– 1722». Історик переклав українською мовою «Галицько-Волинський літопис» (1936), підготував альманах «За велич нації», написав вступні статті до збірників «Літературна скарбниця», «Українська книжка».

У 1939 році Т. Коструба вступив до Чину Св. Василія Великого, в 1940 році висвятився на священика і перебував у монастирі Св. Онуфрія у Львові. Він продовжував працювати над історією Руси-України від праісторичних часів до новітніх часів. Праця мала розділи «Україна на світанку історії», «Слов'яни». Велику зацікавленість виявляв до історії церкви. Його перу належать праці «Нариси з церковної історії України X–XII ст.», «Віра наших предків. Церковно-релігійна ідеологія у княжій Україні X–XIV ст.», «Як Москва нищила українську церкву».

Працював у галузі історії, культури і мистецтва, писав статті на те ми українознавства. Він автор літературних портретів І. Котляревсько го, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, Б. Лепкого та ін.

Помер 6 березня 1943 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Я. Калакура.

Література

Коструба Т. Володимир Великий будівничий української держави у 950-ліття хрещення України. — Станіславів, 1937. — 32 с.

Коструба Т. Історія України. Кн. 2: Слов’янська Україна. — Станіславів, 1938. — 32 с.

***

Домбровський О. Семінар історії України при НТШ у тридцятих роках: Світлій пам’яті історика Теофіля Коструби // Укр. історик. — 1973. — № 1–2. — С. 119–129. — (Мемуаристика).

Домбровський О. Теофіль Коструба — людина-історик-енциклопедист // Вісник НТШ. — 1995. — № 12–13. — С. 18–21.

Калакура Я. Теофіл Коструба (1907–1943) — історик, видавець // Визначні постаті Тернопілля: Біограф. зб. — К., 2003. — С. 95–96; фотогр.

***

Гуцал П., Матейко Р. Коструба Теофіл Петрович (чернече ім’я — Теодосій; 26.05.1907, с. Стара Ягільниця, нині Чортків. р-ну — 6.03.1943, м. Львів) — історик, краєзнавець, публіцист, редактор, монах-василіянин (1940) // ТЕС. — Тернопіль, 2005. — Т. 2. К–О. — С. 198.

Коструба Теофіль (1907–43) // Енциклопедія українознавства / За ред. В. Кубійовича. — Львів, 1994. — Т. 3. — С. 1149–1150.