15 травня

150 років від дня народження Андрія Яковича Чайковського

(15.05.1857–2.06.1935) — адвоката, доктора права, письменника

Народився 15 травня 1857 р. у Самборі на Львівщині. Навчався в гімназії в рідному місті, а потім — у Перемишлі. У 1877 р. поступив на філософський факультет Львівського університету. Через нестатки змушений був наступного року піти служити в австрійську армію.

У 1879 р. відновив навчання у Львівському університеті, але на правничому факультеті. У студентський період працював у «Просвіті», був обраний головою молодіжного товариства «Дружній лихвар», вступив у заснований у 1880 р. «Кружок правників». Як молодший старшина запасу, у 1882 р. мобілізований в армію. Брав участь у бойових діях у Боснії і Герцеговині. Адвокатську та суддівську практику проходив у Самборі, там проявив себе вмілим правником у карних справах.

Здобувши диплом доктора права, відкрив у березні 1886 р. власну адвокатську канцелярію в Бережанах. За визнанням самого А. Чайковського, він «відразу став хлопським адвокатом», тобто захищав у суді від сваволі панів і влади переважно селян і робітних людей, часто давав бідним безплатні юридичні консультації. Дуже швидко заслужив визнання в місті та повіті як кваліфікований, порядний і доступний правник. Свій захист у суді будував на чіткому знанні законів і їх тонкощів, розумінні людської душі та глибокій життєвій логіці, завдяки чому процеси переважно вигравав.

У Бережанах А. Чайковський чимало часу віддавав громадській діяльності. Разом із Д. Савчаком представляв політичне товариство «Народна рада» у Бережанському повіті, деякий час очолював його Народний комітет. Був одним із керівників і діяльним членом повітових філій товариств «Просвіта», «Руська бесіда», «Руське педагогічне товариство», «Січ», «Відродження», «Надія». Спільно з композитором О. Нижанківським та правником В. Яворським заснував у 1892 р. музичне товариство «Бережанський Боян» і співав у його хорі.

Навесні 1914 р. переніс свою канцелярію в Самбір на Львівщині. У червні 1915 р. очолив Український горожанський комітет, який займався проблемами допомоги та правового захисту українського населення краю, що постраждало від воєнних дій. У листопаді 1918 р. А. Чайковський призначений у Самборі повітовим комісаром уряду ЗУНР. Про свою діяльність на цьому посту та загальне становище в республіці він реалістично й критично написав згодом у спогадах «Чорні рядки» (1930).

З осені 1919 р. і до кінця своїх днів жив і працював у Коломиї (нині Івано-Франківська обл.). Крім адвокатської діяльності, продовжував активно займатися громадськими справами. Був одним із членів-засновників Союзу українських адвокатів у Львові в 1923 р.

А. Чайковський відомий насамперед як письменник. Його літературна діяльність розвинулася саме в Бережанах. Він — автор багатьох оповідань і повістей, що вийшли окремими виданнями: «Образ гонору» (1895), «Олюнька» (1895), «Бразілійський гаразд» (1896), «В чужім гнізді» (1896), «Моя перша любов» (1896), «Рекрут» (1897), «З ласки родини» (1910), «Не піддавайся біді» (1908), «Малолітній» (1919), «Не було виходу» (1927) та інших, романів «Своїми силами» (1902) і «Панич» (1921).

Сучасникам прозаїка й теперішньому читачеві добре відомі його історичні твори на теми минулого України, зокрема національно-визвольної боротьби козацтва в ХVІ-ХVІІ ст., які відіграли помітну роль у патріотичному вихованні української молоді: оповідання «Козацька помста (3 козацької старовини)» (1904), «Віддячився» (1913), «З татарської неволі» (1921) та інші, повісті «За сестрою» (1907), «На уходах» (1921), «Сонце заходить» (1930), «Богданко» (1934), «Полковник Михайло Кричевський» (1935), «Украдений син» (1939), романи «Олексій Корнієнко» (1924–1929) і «Сагайдачний» (1918–1932). Він написав також нарис «Петро Конашевич-Сагайдачний» (1927), історичні розвідки «Запорізька Січ» (1929) та «Запорожжя» (1933), книгу «Спомини з-перед десяти літ» (1894) і спогад «Мої спомини про Івана Франка» (1926).

Помер у Коломиї 2 червня 1935 року.

П. Гуцал.

Література

Чайковський А. Запорізька Січ. — Тернопіль: Чумацький шлях, 1991. — 36 с.

Чайковський А. Козацька помста: Іст. повісті. — Львів, 1994. — 484 с.

Чайковський А. Малолітній. Олюнька: Іст. повісті з життя малоземельної шляхти: Твори: У 8 т. Т. 4. — Львів: Червона калина, 1993. — 534 с.

Чайковський А. Олексій Корнієнко: Іст. повість. — К.: Веселка, 1992. — 413 с.: іл. — («Золоті ворота»).

Чайковський А. Полковник Кричевський: Іст. повісті: Твори: У 8 т. Т. 1. — Львів: Червона калина, 1992. — 287 с.

Чайковський А. Сонце заходить: Іст. повісті: Твори: У 8 т. Т. 3.— Львів: Червона калина, 1993. — 424 с.

Чайковський А. Козацька помста: Іст. оповідання. — 1947. — 61 с.

Чайковський А. Сагайдачний: Іст. роман: У 3 кн. / Упоряд., авт. передмови та приміт. В. В. Яременко. — К.: Варта, 1993. — 576 с.

Чайковський А. На уходах: Іст. оповідання для молоді. — Регенсбург: Укр. слово, 1947. — 104 с.

***

Чайковський А. Петро Конашевич-Сагайдачний: Іст. нарис // Друг читача. — 1991. — 21 серп.

Чайковський А. Христос Воскрес: [Спогади письменника про проведення Великодних свят далеко від рідної землі] // Літопис Червоної калини. — 1993. — № 3–4. — С. 69–70. — (Читальня для молодих).

***

Андрій Чайковський: «Козацький Батько» // Андрусів С. Модус національної ідентичності: Львівський текст 30-х років ХХ ст. — Тернопіль; Львів. — 2000. — С. 143–156.

Волинець Н. Це видання й справді унікальне: [3-х томне видання «А. Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження»] // Свобода. — 2003. — 6 трав., фотогр. — (Книжкова полиця).

Вплив сім’ї Чайковських на національне відродження // Русалка Дністрова. — 1997. — № 5 (лип.).

Жив для добра народу: [Укр. письменник, повітовий комісар ЗУНР, адвокат А. Чайковський] // Жайвір.— 1995. — Трав.

Зінчук Л. Його діяння — безсмертні // Бережанське віче. — 1997. — 31 трав.

Мазурак Я. Андрій Чайковський «Любіть Україну, любіть своє рідне...» // Бережанське віче. — 1997. — 31 трав.

Продан І. Андрій Чайковський повертається // Вільне життя. — 1997. — 23 трав.

Шургот Я. Світоч нашої землі // Бережанське віче. — 1996. — 23 серп.

***

Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 1997 рік: Бібліогр. список / Уклад. Н. К. Іванко. — Тернопіль: Лілея, 1996. — С. 47–50.