24 лютого

160 років від дня народження Мелітона Осиповича Бучинського

(24.02.1847–25.04.1903) — фольклориста й етнографа

Народився 24 лютого 1847 року в Кривому Підволочиського району. У 1873 році закінчив Віденський університет, збирав фольклорний матеріал для збірника В. Антоновича, М. Драгоманова.

Записував фольклор найрізноманітніших жанрів.

Серед фольклорних записів трапляються рідковживані тексти, зокрема пісні («Довбуш», «Прийшов Дорко до шинкарки», «Будь моя кохана», «Летять кури над діброву» та ін.). Серед рукописів — пошкоджений зошит під назвою «Жива словесність». Тут є повні тексти казок героїчного характеру («Був цар», «За царя поганого», «За опиря»), значна кількість коломийок, легенд, казок, притч, записи яких зроблені в жовтні 1868 р. У народнопісенних записах М. Бучинського є такі шедеври, як: «Батько продає дочку турчинові», «Турчин купує сестру-полонянку», «Ой що в полі за димове?», «Пішов Іван в Волощину», «Ой пішла дівчина до броду по воду» тощо.

Зібраними матеріалами фольклорист ділився з іншими дослідниками, зокрема з М. Драгомановим, В. Антоновичем та іншими.

Значний пісенний матеріал, надісланий М. Драгоманову та В. Антоновичу, вони використали у своїй двотомній праці «Исторические песни малорусского народа» (1874–1875).

М. Бучинському так і не пощастило видати збірник власних записів. Вони публікувалися здебільшого в періодичних виданнях та збірниках, як от:«Правда», «Діло», «Житє і слово», у виданнях «Історичні пісні», «Українські народні пісні: Календарно-обрядова лірика», «Колядки та щедрівки».

Мелітон Бучинський, на думку І. Франка, належав до тієї когорти збирачів народних пісень, які іменували себе «фонетиками», а їх «...радикальним думкам відповідає чиста народна мова і фонетична провопись...».

Як етнограф, цікавився життям та побутом гуцулів-полонинників, описував їхню працю, досліджував життєдіяльність лемків на Підгір’ї, колекціонував зразки вишивок із різних регіонів. Він залишив дослідникам чималий за кількістю поетичний доробок. За свідченнями К. Студинського, писати М. Бучинський почав ще зі студентських років. Збереглася його рукописна збірка поезій 1865–1870 рр.

Ознайомлення з поезією М. Бучинського дає право вести мову про те, що його вірші були палким відгуком на народні кривди, соціальну несправедливість, а за своїм характером нагадували народнопісенні зразки.

З кінця 80-х рр. працював адвокатом у Станіславі, де й помер 25 квітня 1903 р.

Література

«Зробить він мені Великдень...»: [Із малознаного про Мелітона Бучинського] // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах: У 2-х ч. — К., 1995. — Ч. 2. — С. 63–70.

Франко І. Етимологія і фонетика в южноруській літературі // Зібрання творів: У 50 т. — К., 1981. — Т. 29. — С. 163.

Франко І. Листи до М. Бучинського за лютий-березень 1881 р. // Зібрання творів: У 50 т. — К., 1986. — Т. 48. — С. 281.

***

Баб’як П., Дзюбан О. «... Радикальним думкам відповідає чиста народна мова...»: До 150-річчя Бучинського М. — фольклориста, етнографа // Русалка Дністрова. — 1997. — № 3 (лют.).

Грицик М. І. Фольклорист Мелітон Бучинський // Українське літературознавство. — Львів, 1984. — Вип. 43. — С. 43–50.

З Кривого у широкий світ: До 150-річчя від дня народження Бучинського Мелітона Осиповича // Гомін волі. — 1997. — 1 берез.

Качкан В. Бучинський Мелітон: Іст. портрети // Освіта. — 1994. — 11 трав.

Кутинський М. Бучинський Мелітон: Укр. фольклорист, громад. діяч // Тернопіль. — 1993. — № 3. — С. 25.

***

Бучинський Мелітон Осипович (24.02.1847, с. Криве, тепер Підволочис. р-ну Терноп. обл. — 25.04.1903, Івано-Франківськ) // УЛЕ. — К., 1988. — Т. 1. А–Г. — С. 256.

Бучинський Мелітон (1847–1903), адвокат, гром. діяч // Енциклопедія українознавства / Під ред. В. Кубійовича. — Львів, 1993. — Т. 1. — С. 200.

Грицик М. І., Кирчів Р. Ф. Бучинський Мелітон Осипович (24.02.1847, с. Криве, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. — 25.04.1903, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — фольклорист, етнограф, громадський діяч // ЕСУ. — К., 2004. — Т. 3. Біо–Бя. — С. 676; фотогр.

Грицик М., Кирчів Р. Бучинський Мелітон Осипович (24.02.1847, с. Криве, нині Підволочис. р-ну — 25.04.1903, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — фольклорист, етнограф, громадський діяч // ТЕС. — Тернопіль, 2004. — Т. 1. А–Й. — С. 213; фотогр.