3 січня

140 років від дня народження Євгенії Іванівни Бохенської

(3.01.1867–30.10.1944) — української письменниці

Народилася 3 січня 1867 року в селі Красносільці Збаразького району в сім’ї священика.

Початкову школу закінчила в рідному селі. Потім навчалася в Тернопільській учительській семінарії, яку закінчила в 1884 році. Після закінчення педагогічної практики, з 1885 по 1944 роки працювала вчителькою в рідному селі, а потім в інших місцях.

Майже шість десятиліть навчала вона сільських дітей, здобувши заслужену славу однієї з найкращих учительок Галичини. Одночасно з педагогічною роботою Є. Бохенська займалася й літературною діяльністю.

На формування світогляду й літературно-естетичних поглядів та переконань Є. Бохенської мав чималий вплив Іван Франко, з яким вона перебувала у творчих та дружніх взаєминах від середини 80-х років до кінця його життя.

Великий поет прагнув схилити Бохенську до наукової літературознавчої праці. Тим самим хотів, щоб вона сповна зреалізувала свої здібності та знання.

Друкуватися почала з 1884 року в журналі «Зоря», де були опубліковані вірші «Літа мої молоденькі» і «Пусти мене, мамцю», створені за фольклорними мотивами. У наступні роки побачили світ вірш «Дівчина і рутка», психологічні етюди із життя селян «Запомога» і учнівської молоді «Зі споминів семінаристки» та інші. Євгенії Бохенській належать також переспіви з творів польських поетів Адама Асника «Сонце і сирота» та Теофіла Ленартовича «Люби землю рідненьку».

Цікава праця Є. Бохенської «Спомин про Корнила Устияновича». Її сучасники твердили, що такі ж спогади письменниця готувала про І. Франка та В. Гнатюка. Бохенська мала також нагоду спілкуватися з Михайлом Грушевським, Василем Стефаником, Михайлом Коцюбинським, Гнатом Хоткевичем, Антоном Крушельницьким. Тобто вона мала про що розповідати людям у своїх творах.

Особливо тісними були зв’язки Є. Бохенської з В. Гнатюком. Вона пильно стежила за його науковою діяльністю, одержувала від нього книги, надсилала йому фольклорні, етнографічні та літературно-художні матеріали тощо.

Євгенія Бохенська залишила в спадок також записи пісенного фольклору, прислів’їв, приказок, загадок. На їх основі були створені перші вірші письменниці, у яких проступала її громадянська позиція. Для віршів, новел, оповідань Є. Бохенської характерний національний колорит. Глибокі знання з історії, культури, побуту, образність мислення авторки ставлять її твори в ряд читабельних.

На жаль, майже весь особистий архів письменниці пропав під час Другої світової війни.

Деяка частина її творчих рукописів зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. Стефаника АН України.

Останні роки Є. Бохенська жила самітно, без сім’ї та близької родини в с. Голишеві Жидачівського району на Львівщині, де й померла 30 жовтня 1944 року.

Література

Бохенська Є. Твори / НАН України; Ін-т народознавства. — Львів: Каменяр, 2002. — 146 с.

***

Баб’як П. Великою любов’ю палало її серце // Вільне життя. — 1991. — 4 квіт. — (Рядок з біографії краю).

Баб’як П. Євгенія Бохенська // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 4. — Тернопіль, 1992. — Вип. 2. Ч. 2. — С. 6.

Баб’як П. «Я б летіла пташиною...» // Друг читача. — 1991. — 6 листоп.

Войтина П. Слово про Євгенію Бохенську, вчительку і поетесу // Рушник. — Збараж, 2001. — С. 24–25.

Те ж: Народне слово. — 1994. — 28 жовт.

Дем’ян Г. Щирі почуття доброго серця // Колгоспне життя. — 1986. — 21 черв.

Ліберний О. Сподвижниця Каменяра // Свобода. — 2005. — 12 лют. — С. 6; портр. — (Славетні імена).

Петраш О. З Франкової плеяди // Вільне життя. — 2004. — 13 січ. — С. 4. — (Щойно прочитане).

***

Бохенська Євгенія (3 січ. 1867–30 жовт. 1944) — укр. поетеса, прозаїк // Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Польсько-укр. відносини. — Тернопіль, 1996. — С. 11.

Бохенська Євгенія Іванівна — українська письменниця, педагог, публіцист // Українська журналістика в іменах. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 31.

Дем’ян Г., о. Сливка Р. Бохенська Євгенія Іванівна (псевд. і крипт. — Евг., Бох., Е. Б., Євгенія, М-а, Марта; 3.01.1867, с. Красносільці, нині Збараз. р-ну — 30.10.1944, с. Голишів, нині Жидачів. р-ну Львів. обл.) — письменниця, фольклористка, педагог, громадсько-культурна діячка // ТЕС. — Тернопіль, 2004. — Т. 1. А–Й. — С. 180.