МІСТА-ЮВІЛЯРИ

795 років з дня заснування м. Збаража

(1211)

По-різному називають Збараж. Одні вважають його одним з найдавніших міст Галичини і Волині, інші називають його містом-заповідником, ще інші — містом козацької слави і звитяги, а деякі — Княжим містом, містом хоробрих русичів. Перша письмова згадка про Збараж — 1211 рік. А про назву побутує багато переказів і легенд — від слова збір.

Було це давним-давно, пройшло стільки літ, як зірок на небі, однієї весняної пори приїхало три вершники-здоровані, сказали б козаки, та ще тоді й козаків не було. Довго вони милувалися мальовничими гірськими краєвидами, на повні груди вдихали повітря, настояне на запаху трав медоносів і різнотрав’я чебрецю, м’яти, ялівцю, терну і глоду. Були на Веселій, Бабиній, Княжій і Монастирській горах. Потім один із них вийшов на вершину Княжої і сказав: «От тут буде наш Збір».

Сьогодні Збараж — один із значних промислових центрів області. Продукцію цукрового, заводів «Квантор» і продтоварів, тарного комбінату та інших знають навіть у зарубіжних країнах. Збараж завше був на видноті: високим духовним рівнем освіти і культури. Тут і музична, спортивна, школа-інтернат, 3 загальноосвітні школи, професійно-технічне училище, районний Будинок культури, декілька клубів, кінотеатр, краєзнавчий музей. Архітектурні пам’ятки — замок і Успенська церква — ХVІІ століття, Воскресенська церква — ХVІІІ століття, комплекс споруд монастиря бернардинів — ХVІІ ст., встановлено пам’ятники Б. Хмельницькому, І. Франку, А. Міцкевичу.

Славетні вихідці зі Збаража — учені, митці, воєначальники — відомі у цілому світі.

Збараж — це місто-заповідник. І за постановою Ради Міністрів УРСР від 24 листопада 1976 року за №552 Збараж віднесено до 39 міст України, що зберегли найбільше пам’яток і містозабудування.

ЛІТЕРАТУРА

Збараж і околиці в спогадах емігрантів. — Тернопіль: Кн..-журн. вид-во «Тернопіль», 1993. — 225 с.

Збараж — місто в Медоборах. Дод. до часопису «Вісник історії краю» / Держ. іст.-архітектурний заповідник в м. Збаражі. Гол. ред. С. М. Дерейко. — Збараж. — 1997. — № 2. — 23 с.

Збараж — місто в Медоборах. Дод. до часопису «Вісник історії краю» / Держ. іст.-архітектурний заповідник в м. Збаражі. Гол. ред. С. М. Дерейко. — Збараж. — 1996. — № 1. — 27 с.

Малевич А. П. Збараж: Іст.-краєзнав. нарис. — Львів: Каменяр, 1984. — 46 с.

***

Бандрівський М. Околиці Збаража в кіммерійську епоху // Вісник історії краю. — 1996. — № 5 (трав.).

Войтина П. Найважливіші дати історії Збаража // Гомін. — 1991. — 20 лип. — (До 780-річчя міста).

Грозовський М. Сторінку — в історію м. Збаража // Народне слово. — 1997. — 24 січ.

Дерейко С. Генеральний план забудови Збаража // Вісник історії краю. — 1995. — № 2 (листоп). — (Місто, в якому живемо).

Державний історико-архітектурний заповідник у м. Збаражі: Засновано постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року до 400-річчя від дня народження Б. Хмельницького на базі архітектурного комплексу Збаразького замку (ХVП ст.) // Пам’ятки України. — 1997. — № 2. — С. 49.

Збараж — місто в Медоборах // Вісник історії краю. — 1996. — № 6 (черв.).

Малевич А. Мандрівка в сумерки століть // Народне слово. — 1996. — 18 жовт.

Малевич А. Історія Збаража в літописах // Народне слово. — 1992. — 16 черв.

Маціпура А. Ой Морозе, Морозенку...: [З історії міста] // Ровесник. — 1997. — 7 листоп.

Попович Б. Збараж. Звідки ця назва? // Колгоспне життя. — 1990. — 17 берез.

Садовська Г. Уклін тобі, Збараже! // Вільне життя. — 1997. — 13 трав.

Тиран І. Славне місто Збараж // Тернопіль вечірній. — 1998. — 6 трав.