21 листопада

90 років від дня народження Ярослава Геляса

(2.11.1916 – 6.10.1992) — українського актора і режисера, народного артиста України

Ярослав Геляс вийшов із глибин нашого працьовитого й талановитого народу. Народився 21 листопада 1916 року в с. Терпилівці Підволочиського району в співучій хліборобській родині.

У лютому 1934 року, після закінчення промислової школи, юнака прийняли до мандрівного західноукраїнського театру під керівництвом режисера Б. Сарамаги. Творчі можливості хлопця розбудив прославлений актор Йосип Стадник. Солідну і повчальну школу акторського мистецтва пройшов у мандрівному театрі «Мистецьке турне», в якому почав працювати з 1935 року під керівництвом Й. Стадника.

Восени 1939 року Я. Геляс вливається в трупу Львівського державного українського драматичного театру. Найвизначнішою його роботою в цьому колективі став образ Михайла Гурмана у виставі «Украдене щастя» за п’єсою І. Франка. Згодом з чималими творчими здобутками прийшов на сцену Харківського театру імені Т. Шевченка, куди його запросив художній керівник мистецького колективу Мар’ян Крушельницький. Тут актор у 1953 році був удостоєний звання заслуженого артиста України.

П’ять театральних сезонів Я. Геляс працював у трьох мистецьких колективах — Київському театрі імені І. Франка (1957 – 1958), Львівському імені М. Заньковецької (1958 – 1961), Одеському театрі української драми (1961 – 1963).

У 1963 році його було призначено головним режисером Тернопільського обласного музично-драматичного театру імені Т. Шевченка. Тут за 10 років він здійснив постановку більше 20 вистав українських та зарубіжних драматургів.

У 1964 році Я. Гелясу присвоєно високе звання народного артиста України.

З 1974 року по 1985 рік Я. Геляс очолював Закарпатський український музично-драматичний театр, а потім працював актором та режисером.

6 жовтня 1992 року Я. Т. Геляс помер. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

ЛІТЕРАТУРА

Геляс Я. Актор і його герой: творча трибуна // Рад. культура. — 1958. — 3 квіт.

Геляс Я. Завіса відкривається сьогодні // Вільне життя. — 1972. — 21 жовт.

Геляс Я. Зустріч, що триватиме довіку: Спогади про Мар’яна Крушельницького // Вільне життя. — 1967. — 26, 28 квіт.

Геляс Я. Кафедра добра // Вільне життя. — 1973. — 16 берез.

Геляс Я. Любіть театр // Вільне життя. — 1963. — 3 листоп.

Геляс Я. Молодь одного театру // Мистецтво. — 1966. — № 5. — С. 6 – 7.

Геляс Я. Новий театральний сезон: Розп. голов. режисера // Вільне життя. — 1973. — 13 жовт.

Геляс Я. Особиста відповідальність митця // Культура і життя. — 1971. — 15 квіт.

Геляс Я. Прем’єри ювілейного сезону // Вільне життя. — 1967. — 15 жовт.

Геляс Я. Репертуар — обличчя театру // Укр. театр. — 1971. — № 3. — С. 15.

Геляс Я. Сповідуючи новаторську романтику // Укр. театр. — 1970. — № 1. — С. 7.

Геляс Я. Те, що залишається назавжди // Вільне життя. — 1984. — 20 листоп.

Геляс Я. «Тільки вільний народ зможе побудувати свій національний театр» / Зап. інтерв’ю Й. Баглай // Нар. творчість та етнографія. — 1992. — № 4. — С. 5 – 6.

***

Український драматичний театр: Нариси історії: У 2 т. Т. 2. Радянський період / Під ред. М. Рильського. — К.: Наук. думка, 1959. — 647 с.

С. 418, 448, 511, 514,
515, 597: Про Я. Геляса.

***

Горбенко А. Т. Харківський театр ім. Т. Шевченка. — К.: Мистецтво, 1979. — 200 с.

С. 166 – 169: Про Я. Геляса.

Давидова І. М. Ярослав Геляс. — К.: Мистецтво, 1986. — 157 с.: іл., портр. — (Майстри сцени та екрана).

Корнієнко О. З. Тернопільський театр імені Т. Г. Шевченка. — К.: Мистецтво, 1980. — 102 с.: іл., портр.

С. 44 – 46, 61 – 62,
97 – 100: Про Я. Геляса.

Медведик П. Змальовував долю нашу серцем: Мої спогади про Я. Геляса // Тернопілля’96: Регіон. річник. — Тернопіль, 1996. — С. 541 – 546.

Ревуцький В. В орбіті світового театру. — К.; Харків; Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 1995. — 243 с.: іл.

С. 166, 176, 181, 183,
91 – 192, 196, 198: Про Я. Геляса.

***

Бубній П., Матейко Р. Його священний храм // Вільне життя. — 1996. — 22 листоп.

Він був створений лідером // Русалка Дністрова. — 1992. — 2 жовт. — (Свіча пам’яті на свіжу могилу).

Давидова І. Актор-трибун // Вітчизна. — 1979. — № 4. — С. 216 – 218.

Давидова І. З гнізда Курбаса // Демократична Україна. — 1995. — 12 груд.

Давидова І. З народом — для народу // Укр. театр. — 1972. — № 6. — С. 24 – 26.

Демків Б. Ролі, не покладені на ноти // Вільне життя. — 1972. — 19 берез., іл.

Загребельний П. Маестро театру й кіно // Свобода. — 1996. — 19, 26 листоп.

Климовський Р. Наш земляк Ярослав Геляс // Тернопіль вечірній. — 1991. — 18 груд.

Кусенко О. Майстер сцени // Рад. Україна. — 1984. — 17 листоп.

Лучко Л. Ярослав Геляс // Вільне життя. — 1960. — 21 черв.

Матейко Р. Видатний майстер української сцени // Гомін волі. — 1996. — 9 листоп.

Мельничук Б. Лицар театру // Тернопіль вечірній. — 1996. — 20 листоп.

Поліщук О. Репертуар, афіша, театр // Рад. Україна. — 1972. — 6 квіт.

Пономаренко Є. Гамлет — Я. Геляс // Літ. газета. — 1956. — 6 верес.

Ротар Д. «Яке знання доби, народу, душі людської» // Русалка Дністрова. — 1996. — № 21 (листоп.).

Тарасенко О. Учора й завтра // Культура і життя. — 1976. — 3 жовт.

Шпікула М. З Терпилівки у світ театру і до слави // Гомін волі. — 1996. — 7 груд.

***

Геляс Ярослав Томович // УРЕ. — 2-е вид. — К., 1978. — Т. 2. — С. 508.

Геляс Ярослав (1916 – 1992) // Мистецтво України: Біогр. довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — К., 1997. — С. 146.

Геляс Ярослав Томович (21.11.1916 – 6.10.1992) — укр. актор і режисер // Митці України: Енцикл. довідник. — К., 1992. — С. 153.

Медведик П. Геляс Ярослав Томович (21.11.1916, с. Терпилівка, нині Підволочиськ. р-ну — 6.10.1992, м. Львів) — актор, режисер, діяч культури // ТЕС. — Тернопіль, 2004. — Т. 1. А – Й. — С. 341.

***

Ярослав Геляс: [Некролог] // Тернопіль. — 1993. — № 1. — С. 79.