85 РОКІВ З ЧАСУ СТВОРЕННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ (1918)

ЗУНР із самого початку опинилася у надзвичайно важких військово-політичних міжнародних умовах. Для цього уряд ЗУНР приступив до організації регулярної Української галицької армії (УГА), основою якої стали Українські січові стрільці. Рядовий склад УГА здебільшого становили досвідчені солдати, які пройшли фронтовими дорогами Першої світової війни. Українських старшин бракувало, особливо на вищих штабних посадах. Тому до УГА приймали як офіцерів-австрійців, так і офіцерів-українців колишньої царської армії. Зброя була переважно з австрійських арсеналів, згодом – і російського виробництва. Згідно з приблизними оцінками, загальна чисельність УГА на 18 листопада 1918 р. становила близько 50 тисяч чоловік, у т.ч. до 25 тисяч багнетів та шабель при 40 гарматах. У січні 1919 р. армія ЗУНР нараховувала вже 70 тис. чоловік та 60 гармат, а влітку того ж року до 100 тисяч чоловік, маючи на озброєнні 160 гармат, 550 кулеметів, 20 літаків.

Однак визвольні змагання галицького українства в 1918-1919 роках закінчилися невдачею. Але ні результат війни, ні допущені в її ході помилки не применшують заслуг і значення УГА. Вона вистояла більш як півроку проти переважаючих сил поляків. Галицьке стрілецтво здобуло низку перемог, піднялося, зокрема, на такий величавий вчинок, як Чортківська офензива.

Сам факт існування УГА мав велике значення. Воно полягало насамперед у тому, що на західноукраїнських землях було відновлено традицію визвольних змагань і передано її широким масам українства.

ЛІТЕРАТУРА

Боротьба української Галицької армії проти Польщі //Шандрук П. Сили доблесті. – К., 1999. – С.62-68.

Матейко Р., Мельничук Б. За рідний край, за нарід свій…: Українська Галицька армія на Тернопільщині. – Тернопіль: Б. в., 1993. – 79 с. – (Держ. архів Тернопільської області).

***

Гнатевич Б., Думін О. Українська Галицька Армія //Подільське слово. – 1991. – 14, 21 верес., 5, 19 жовт.

Заключний акорд УГА //Вісник Надзбруччя. – 1999. – 14 лип.

Матейко Р. “Зложив полк торжественну присягу: З історії УГА” //Свобода. – 1999. – 2 листоп.

Матейко Р. УГА: героїзм і трагедія національного війська //Вільне життя. – 1991. – 14 лют.

Міцніли духом в УГА //Вільне життя. – 1991. – 18 жовт.

Полянський О. Українська Галицька Армія //Свобода. – 1996. – 31 жовт.

Шухевич С. Невідома війна: Спомин з Української Галицької армії //Тернопіль вечірній. – 1991. – 14 серп.

***

Березовський О. Жертовна свіча доктора Сліпого: [Про доктора Родіона Сліпого, який був лікарем в УГА] //Свобода. – 1998. – 17 січ.

Гасай Є. Був стрільцем Галицької армії: [В.Т.Гесюк, нар. с. Козівка Терноп. р-ну] //Вісник Тернопілля. – 1993. – 28 трав.

Гасай Є. Доля братів Николишиних: [Воїнів УГА] //За вільний край. – 1996. – 5 січ.

Голод І. Генерал Тарнавський – командир УГА //Тиждень. – 1998. - №26. – С.5.

Кардаш І. (1898-1985) – уродженець с. Новосілка Підгаєцьк. р-ну: [Ветеран визвольних змагань, учасник УГА] //В боротьбі за українську державу. – Львів, 1992. – С.1008.

Мельничук Х. І воїн і господар: [Про О.Стойкевича, воїна УГА] //Селянська доля. – 1991. - №22 (11 черв.). – (Повернуті імена).