170 РОКІВ З ЧАСУ СТВОРЕННЯ ГУРТКА

“РУСЬКА ТРІЙЦЯ” (1833)

30-ті роки ХІХ століття ознаменовані піднесенням національного відродження в Галичині під впливом ідей романтизму й слов’янського відродження, які поширювалися через чехів та поляків, і знайомства з творами нової української літератури в Російській імперії, з українськими етнографічними й історичними виданнями. Піонерами національного відродження в Галичині стали вихованці Львівської духовної семінарії, члени гуртка “Руська трійця” (1833-1837) Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, які були дітьми священиків і самі стали священиками. Ще на шкільній лаві вони захопилися ідеєю відродження слов’янських народів і під впливом українського письменства в Російській імперії розгорнули діяльність щодо українського відродження в Галичині. До гуртка “Руська трійця” входили також Г.Ількович, М.Кульчицький, М.Устиянович та інші.

Головне завдання гурток вбачав у тому, щоб за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою “підняти дух народний, просвітити народ”. Його члени займалися збирацькою, дослідницькою, видавничою діяльністю, літературною творчістю. Велике значення мала їхня боротьба за утвердження народної мови у національній літературі та впровадження її у повсякденний вжиток інтелігенції, церковні проповіді тощо.

Найвизначнішою заслугою “Руської трійці” було видання наприкінці 1836 р. в Будапешті альманаху “Русалка Дністровая”, який складався з фольклорних і власних творів видавців і був написаний народною мовою. Головною тут була ідея єдності західноукраїнських земель з усією Україною.

Після заборони австрійськими властями “Русалки Дністрової” і виходу М.Шашкевича, І.Вагилевича та Я.Головацького з Львівської семінарії, “Руська трійця” розпалася. Та її діяльність не була даремною. Вона започаткувала нову демократичну культуру в Галичині. Прогресивні ідеї “Руської трійці” все більше оволодівали умами галичан.

ЛІТЕРАТУРА

Нахлік Є. Пантелеймон Куліш і “Руська трійця”. – Львів, 1994. – 27 с.

Петраш О. Подвижники української ідеї. Маркіян Шашкевич та його побратими. – Тернопіль: Кн.-журн. вид-во “Тернопіль”, 1996. – 158 с.

Петраш О. “Руська трійця”: М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький і їх літературні послідовники. – К.: Дніпро, 1986. – 230 с.

***

Бондар М. Голос “Руської трійці” //Друг читача. – 1987. – 4 черв.

Кровицька О. “Русалка Дністрова” в угорській стоянці //Українське слово. – 1998. – 31 груд.

Полянський О. “Руська трійця” в історії суспільно-політичного руху і культури України //Русалка Дністрова. – 1994. - №17 (груд.).

Самарцев І. “Галицькі будителі”: [М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький] //Віче. – 1994. - №5. – С.138-148.

Сухий О. Українське національне відродження у Галичині в першій половині ХІХ ст.: [Про авторів видання “Русалка Дністрова”] //Республіканець. – 1994. - №3-4. – С.63-66.

Трофим’як Б. “Руська трійця” і початки галицького тіловиховання //Русалка Дністрова. – 1994. - №12 (верес.).

Чорнопиский М. Коломия як осередок національної культури України середини ХІХ ст.: [Про діячів “Руської трійці”] //Народна творчість та етнографія. – 2000. - №1. – С.106.

***

Шашкевич М. “Споминайте, браття милі”: [Літ. дослідження] //Вільне життя. – 1999. – 7 серп.

***

Будар Т. Живий вогонь Шашкевичевих ідей //Бережанське віче. – 1998. – 13 черв.

Петраш О. Дорогами Маркіяна Шашкевича і його побратимів на Тернопіллі //Свобода. – 1998. – 6 черв.

Шашкевич М.С. (6.ХІ.1811-7.VІ.1843) – поет, громадський діяч //Медведик П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина: Словник біографій визначних людей. – Тернопіль, 1998. – С.231.

Шашкевичіана: Маркіян Шашкевич в історії української культури. – Тернопіль, 1995. – 102 с.

***

Духовні проводирі Галицького краю: [Я.Головацький] //Маланюк П. Творчий потенціал української гімназії. – Тернопіль, 1999. – С.15.

Олійник В. Зі словом правди і добра: Я.Головацький в с. Хмелева Заліщицьк. р-ну //Колос. – 1998. – 13 черв.

Полянський О. Матисякевич З. Яків Головацький і Тернопільщина //Яків Головацький і рух за національне відродження та культурне єднання слов’янських народів: Тези доп. та повідомл. конф. 23-24 жовт. 1989 р. – Тернопіль, 1989. – С.66.

Черемшинський О. Один із “Руської трійці”: [Я.Головацький] //Свобода. – 1999. – 2 листоп.

Яків Головацький і Тернопільщина //Полянський О. Історичні силуети. – Тернопіль, 1998. – С.31-46.

***

Горак Я. Родина Івана Вагилевича //Дзвін. – 1997. - №7. – С.126-129.

На ниві громадсько-культурної праці //Історія української літератури (перші десятиріччя ХІХ століття). – К., 1992. – С.476-481.

***

Іваничук Р. Саксаул у пісках: Роман [про організаторів угрупування “Руська трійця”] //Березіль. – 2000. - №9-10. – С.3-113.

***

Вальо М. “Руська трійця” і “Русалка Дністровая” у бібліографії //Дзвін. – 1997. - №2. – С.142-144.