4 ЖОВТНЯ

135 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

СТУДИНСЬКОГО КИРИЛА ЙОСИПОВИЧА

(4.10.1868-1941) – ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ, МОВОЗНАВЦЯ СЛАВІСТА, АКАДЕМІКА АН УКРАЇНИ

Студинський Кирило Йосипович – дослідник загального мовознавства, слов’янської філології та історії слов’ян, української словесності, історії і філософії християнства, письменник.

Народився 4 жовтня 1868 р. в Кип’ячці, нині Тернопільського району, в сім’ї священика. Навчався у народній школі, у гімназіях Тернополя і Львова. В 1887 р. вступив на теологічний факультет Львівського університету. З 1889 р. навчається у Віденському університеті. 17 лютого 1894 р. йому присвоєно ступінь доктора філософії зі спеціальності “Слов’янська філологія” за фундаментальну монографію про духовне життя України у ХVІІ-ХVІІІ ст. У 1894 р. вступив до Берлінського, а згодом до Київського університету Святого Володимира і в Духовну Академію. В 1895 р. вирушив на навчання до Петербурга. На філософському факультеті Ягеллонського (Краків) університету в 1896 р. успішно захистив свою доцентську габілітаційну роботу. Три роки викладав у цьому ж університеті, а далі працював професором української словесності та старослов’янської мови у Львівському університеті.

З 1919 р. К.Студинський – дійсний член Наукового Товариства ім. Т.Шевченка у Львові, де очолював наукову школу літературознавців-славістів. У 1923 р. стає головою НШТ, яке очолював дев’ять років. За рекомендацією А.Кримського в 1924 р. обирається дійсним членом Всеукраїнської Академії наук і одночасно працює проректором по науковій частині Львівського університету. В 1941 р. був безпідставно репресований і загинув.

К.Й.Студинський опублікував понад 500 праць. Його науковий діапазон охоплює загальне мовознавство, слов’янську філологію та історію слов’ян, українську словесність, історію і філософію християнства, патрологію церкви тощо. Володів шістьма стародавніми та десятьма сучасними мовами. Його перу належить велика кількість поезій, тритомна повість “Поема молодості” (1919) та інші твори.

ЛІТЕРАТУРА

Студинський К. Автобіографічні нотатки. 1-а частина. Життя в рідному краї (Друк. вперше з фонду К.Студинського з ЦІА у Львові) /Подав до друку П.Медведик //Русалка Дністрова. – 1993. - №18.

Студинський К. Два світи: [Спогади] //Ювілейна книга української гімназії в Тернополі 1898-1998: До сторіччя заснування /За ред. С.Яреми. -–Тернопіль; Львів, 1998. – С.23.

Студинський К. З поетичного блокнота //Русалка Дністрова. – 1993. - №18.

Студинський К. Із днів моєї юності: [Спогади] //Ювілейна книга української гімназії в Тернополі 1898-1998: До сторіччя заснування /За ред. С.Яреми. – Тернопіль; Львів, 1998. – С.189.

***

Заслужений перед українством //Качкан В. Українське народознавство в іменах. У 2 ч. – К., 1995. – Ч. 2. – С.144-152.

Кедрин І. Призабутий епізод //Альманах Українського народного Союзу на рік 1973 – Нью-Йорк, 1973. – С.195-201.

Кирило Студинський: Повідомлення про арешт //Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. – Львів, 1993. – Кн. 1. – С.116.

Кравченюк О. Кирило Студинський (1868-1941) //Шляхами Золотого Поділля: Тернопільщина і Скалатщина: Регіон. іст. мемуар. зб. – Нью-Йорк; Торонто, 1983. – Т. 3. – С.580-581.

Кучер Р.В. Наукове Товариство імені Шевченка: Два ювілеї. - К.: Наук. думка, 1992. – 112 с.

С.3, 24, 32, 34, 44, 52, 53, 62, 70, 79, 93, 100: Про К.Студинського.

Рубльов О.С., Черченко Ю.А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції 20-50-ті роки ХХ ст. – К.: Наук. думка, 1994. – 349 с.

Про К.Студинського див.: “Іменний покажчик” С.341.

Студинський Кирило (1868-1944) //Нарис історії “Просвіти”. – Львів; Краків; Париж, 1993. – С.168.

У півстолітніх змаганнях: Вибрані листи до Кирила Студинського (1891-1941). – К.: Наук. думка, 1993. – 765 с.

***

Бідулько В. Взаємини Кирила Студинського з громадськими діячами Борщівщини //Літопис Борщівщини: Наук.-краєзнав. зб. – Борщів, 1994. – Вип. 6. – С.107-112.

Бубній П. Академік Кирило Студинський //Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. №4. – Тернопіль, 1992. – Вип. 2. – Ч. 1. – С.42.

Веретюк О. Огонь життя, принесений на жертівник рідної землі //Русалка Дністрова. – 1993. - №18 (жовт.).

Гнізний І. Тут дух його витає і воскресає слід //Свобода. – 1993. – 12 жовт.

Головин Б. Моя зустріч з академіком Студинським //Русалка Дністрова. – 1998. - №18 (жовт.).

Головин Б. Я бачив і слухав Кирила Студинського //Подільське слово. – 1993. – 9 жовт.

Горак Р. Трагедія червоної ночі: Подробиці зникнення П.Франка та К.Студинського //За вільну Україну. – 1993. - №38 (12-18 верес.); №39 (19-25 верес.).

Гордієнко В. Народні збори Західної України: Воля народу чи політичний фарс радянського уряду: [Події 39-41 рр. Депутатами до НЗЗУ стали К.Студинський, В.Барвінський] //Воля і Батьківщина. – 1997. - №2. – С.75.

Єдлінська У. Кирило Студинський – повернення у Тернопіль //Вісник НТШ. – 1993. - №6-7. – С.18.

Єдлінська У. Учений великих заслуг і доброго серця //Свобода. – 1993. – 2 жовт.

Ониськів М. Вражаючої сили працелюб //Русалка Дністрова. – 1993. - №18 (жовт.).

Петришин І. Нові Студинські виростають у Кип’ячці //Русалка Дністрова. – 1993. - №18 (жовт.).

Строцень Л. У Кип’ячці на батьківщині Студинського //Подільське слово. – 1993. – 4 верес.

Строцень Л. 1939-й “Червоні плями на чесних іменах” //Західна Україна. – 1993. - №37 (верес.).

Тимочко П. Вклоняємось замученим синам //Русалка Дністрова.