4 СЕРПНЯ

395 РОКІВ З ЧАСУ ЗАКІНЧЕННЯ БУДІВНИЦТВА

ЦЕРКВИ РІЗДВА ХРИСТОВОГО У ТЕРНОПОЛІ (4.08.1608)

Цей древній храм прийнято вважати однією із візиток Тернополя. 4 серпня 1608 року, тернопільські міщани завершили будівництво кам’яної церкви, званої в народі “Середньою”. Освятили її у день Різдва Христового.

Храм-фортеця виріс на місці дерев’яного, що згорів. Збудували його у стилі грецьких монастирів острова Афон. Будівництво теперішньої кам’яної церкви почалося влітку 1602 року. Збудований цей храм трудами і жертвами віруючих міста й довколишніх сіл.

Храм будувався за планом і керівництвом муляра Леонтія. Спочатку споруда невелика за розмірами і одноярусна. Згодом був добудований другий ярус та дві півкруглі вежі. На початку ХХ століття з південного боку добудовано службові приміщення. Пошкоджена під час другої світової війни, церква в 1954 році була відновлена. В результаті реставрації змінюється форма купола. Церква прямокутна в плані, трьохапсидна, з високо розташованими вікнами-бійницями, товщиною стін до двох метрів, що дозволяє віднести її до храмів оборонного типу. Споруда має традиційні риси східної архітектури. У церкві зберігається ікона Богородиці, подарована в 1730 році міщанином В.Марковичем.

ЛІТЕРАТУРА

Байда В. Нова дзвіниця церкви Різдва Христового вигідно доповнить архітектурний ансамбль центру Тернополя //Тернопіль вечірній. – 1996. – 24 серп.

Гулько Я. Торкнися душею величі храмів //Тернопіль вечірній. – 1994. – 12 жовт.

Історія церкви Різдва Христового //Україна православна. – 1991. - №3 (трав.).

Крамар Р. Церкві Різдва Христового – 390 //Тернопільська газета. – 1998. – 6 серп.

Садовська Г. Церква Різдва Христового у Тернополі //Вільне життя. – 1990. – 12 черв.

Сломушинський В. Святині Тернополя //Вільне життя. – 1996. – 14 трав.

Церква Різдва Христового у Тернополі //Тернопіль: Що? Де? Як?: Фотопутівник. – К., 1989. – С.21-25.

Церква Різдва Христового (Середня церква) //Тернопіль: Погляд крізь століття. Історія міста очима емігрантів. – Тернопіль, 1992. – С.18-20.

Церква Різдва Христового (Середня церква) //Шляхами Золотого Поділля: Регіон. зб. Тернопільщини. – Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1983. – Т. 3. – С.144-148.

4 СЕРПНЯ

125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

КРУШЕЛЬНИЦЬКОГО АНТОНА

(4.08.1878-23.10.1937) - ПИСЬМЕННИКА

Антін Крушельницький народився 4 серпня 1878 року в м. Ланьцут (Польща) в сім’ї інтелігента. Навчався у Львівському університеті. Працював спочатку журналістом. Деякий час редагував газету “Буковина”, потім професор Бережанської гімназії.

З 1917 року А.Крушеьницький стає директором Городенківської гімназії на Івано-Франківщині, а з 1919 – міністром освіти Західно-Української Народної Республіки, після загину якої живе на еміграції у Відні. Там організовує видавництво художньої літератури “Чайка”. Переїхавши до Львова, видає прорадянські журнали “Нові шляхи” та “Критика”.

Літературну діяльність розпочав ще наприкінці ХІХ століття: писав оповідання, новели, повісті. Окремими книжками видрукувані прозові збірки з життя українського трудового люду Галичини “Пролетарі”, “Насущний хліб”, “Рубають ліс” (т. 1-2, 1919). За прорадянську діяльність польським урядом 1932 року був виселений зі Львова на Радянську Україну, де продовжив свою письменницьку діяльність.

6 листопада 1934 р. А.Крушельницький був заарештований органами НКВС у Харкові. Справа його розглядалась 28 березня 1935 р. Вирок – десять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Заслання А.Крушельницький відбував у Соловецькій тюрмі. Життя його трагічно обірвалося 23 жовтня 1937 року після того, як він був засуджений “трійкою” УНКВС Ленінградської області до розстрілу. Реабілітований посмертно.

ЛІТЕРАТУРА

Крушельницький А. Василь Стефаник:.. Бо пани тебе не приймуть…: (Замість привіту на шістдесятиліття В.Стефаникові) //Василь Стефаник у критиці та спогадах: Статті, висловлювання, мемуари: Зб. – К., 1970. – С.71-78; 113-119.

Крушельницький А. (Листи українського письменника до І.Франка) //Жовтень. – 1968. - №9. – С.147-153.

***

Трофимчук С. Антін Крушельницький //Укр. календар 1968. – Варшава, 1968. – С.151-155.

Трофимчук С. Антін Крушельницький – кореспондент Івана Франка //Жовтень. – 1968. - №9. – С.146-147.

***

Антін Крушельницький (1878-1937) //Жайвір: Літ.-мист. іст.-краєзнав. альманах. Спец. випуск, 1993. – С.9.

Крушельницький Антін //Енциклопедія українознавства /Під ред. В.Кубійовича. – Львів, 1994. – Т. 3. – С.1195.