13 СЕРПНЯ

100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ЛАЗАРЧУКА ІПОЛІТА АНДРОНИКОВИЧА

(13.08.1903-21.02.1979) – УКРАЇНСЬКОГО ХУДОЖНИКА КІНО, ЗАСЛУЖЕНОГО ДІЯЧА МИСТЕЦТВ

Лазарчук Іполіт Андроникович народився 13 серпня 1903 року в Почаєві. Його батько відомий художник, педагог і музикознавець Андроник Лазарчук після закінчення Петербурзької Академії мистецтв працював у Почаївській художній школі. Дитинство Іполіта, його перші кроки навчання пройшли у Великих Дедеркалах, де батько 1904-1913 роках викладав малювання і креслення у місцевій учительській семінарії, підтримував близькі стосунки з сім’єю Лесі Українки, зокрема з її матір’ю – письменницею Оленою Пчілкою, ілюстрував її видання.

В 1914-1915 роках юний Іполіт мешкає і навчається у Кременці, місті романтичних пам’яток сивої давнини й дивовижних легенд. Батько його тут працює у комерційному училищі. Допитливий, здібний хлопчина захоплено читає книги з батьківської бібліотеки, цікавиться живописом, ходить з батьком на етюди, часто відвідує виставки батькових картин. З цього мабуть і починався шлях у мистецтво Лазарчука. Потім – Борзнянська профтехшкола на Чернігівщині, де юнак навчається живопису у майстерні батька. З весни 1919 по 1924 рік працює актором і художником-декоратором Борзнянського районного театру, вступає до Київського художнього інституту. І тут він поєднує навчання з творчою працею декоратора вистав народних театрів Києва і міст Донбасу. А 1930 року І.Лазарчука запрошують працювати художником на Київську кіностудію науково-популярних фільмів.

Молодий митець заглиблюється у таємниці мультиплікаційного кіно. Художня значимість і складність мистецтва мультиплікації захоплювала того часу О.Довженка, який не раз навідував Лазарчука в майстерні і заприятелював з ним. Протягом перших п’яти років праці в кіно він з групою художників створює різноманітні мультвиставки і кіножурнали та навчальні мультиплікати, бере участь у виготовленні навчально-популярних фільмів “Безперервний вугільний потік”, “Історія вугілля”, “Доменне виробництво”, “Штопор”.

В 1935 році Лазарчук стає асистентом, а з 1936 – режисером постановником свого першого художнього мультсеріалу-казки “Зарозуміле курча”, який став серйозною творчою заявкою митця.

Як режисер-постановник і художник, разом з колективом випускає багатоавторські кольорові фільми “Пригода Перця”, “П’яні вовки”, “Золоте яєчко”, “Мишка плюс Машка” та багато інших. Піввіку віддав І.Лазарчук служінню молодій музі театру й кіно. Заслуга митця експериментатора і першовідкривача на цій царині кіно відзначена преміями, орденом “Знак Пошани”, присвоєнням йому 1967 року звання Заслуженого діяча мистецтв.

Помер І.П.Лазарчук 23 лютого 1979 року у Києві.

ЛІТЕРАТУРА

Медведик П. Батько мальованого кіно //Вільне життя. – 1974. – 8 січ.

Медведик П. Старійшина мальованого кіно //Жовтень. – 1976. - №3. – С.107-108.

***

Лазарчук Іполит Анроникович (13.08.1903, с. Почаїв Кременецьк. р-ну – 21.02.1979, Київ) – укр. художник кіно, заслужений діяч мистецтв України //УРЕ. – К., 1961. – Т. 6. – С.50.

Лазарчук Іполит Андроникович (13.08.1903-21.02.1979) – укр. художник кіно //Митці України: Енцикл. довід. – К., 1992. – С.349.

Лазарчук Іполит Андроникович (13.08.1903-21.02.1979) //Словник художників України. – К., 1973. – С.127.