1 ЛИСТОПАДА

85 РОКІВ З ЧАСУ УТВОРЕННЯ

ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (ЛИСТОПАД 1918)

Розвал Російської імперії дав початок на Наддніпрянщині українській революції, яка завершилася створенням Української Народної Республіки (УНР). А розвал Австро-Угорської монархії дав змогу українцям, які були під австрійською владою, почати на її руїнах будівництво власної держави. 1 листопада 1918 року українці перебрали владу у столиці Галичини Львові і проголосили Західно-Українську Народну Республіку на всіх українських землях колишньої Австро-Угорської імперії.

Законодавчим органом ЗУНР стала Українська Народна Національна Рада на чолі з президентом Євгеном Петрушевичем, а виконавчий орган – секретаріат очолив прем’єр-міністр Кость Левицький. Справами освіти займався Олександр Барвінський.

Законом від 10 лютого 1919 року українську мову було проголошено державною. Національним меншинам надали можливість навчатися у школах рідною мовою, тобто, крім українських, діяли польські та єврейські школи. В неукраїнських школах українську мову запровадили як обов’язковий предмет і навчання.

Після проголошення ЗУНР розпочалася польсько-українська війна і частина української території зі Львовом опинилася під польською окупацією. Проте й тоді українська влада встигла відкрити 2000 народних, 30 середніх україномовних шкіл, у тому числі 20 гімназій, сім учительських семінарій.

Широкі політичні, національні, релігійні свободи свідчили про демократичний характер нової влади, її прагнення створити не просто суверенну національну республіку, а й громадянське суспільство. Важливо підкреслити, що демократичні принципи ЗУНР проголошувала не в мирній, спокійній обстановці, а в час воєнного лихоліття. Адже вже з перших днів молода республіка змушена була вести важку, кровопролитну боротьбу з польськими окупантами.

Навіть у таких складних обставинах ЗУНР за короткий час свого існування була справді народною, демократичною державою, політичний устрій якої являв собою добру модель тогочасної європейської правової держави. ЗУНР стала прикладом можливого українського державного правопорядку, що ґрунтувався на розумному гуманізмі і поступовому утвердженні демократичних засад у суспільстві. Громадянській толерантності і шляху до згоди сприяло те, що восени 1918 року всі основні політичні сили, передовсім націонал-демократи і радикали, зуміли об’єднатися в уряд національної коаліції. Незважаючи на війну, західноукраїнському урядові вдалося налагодити адміністрацію краю, уникнути загрози поширення голоду й епідемій, забезпечити функціонування шкіл, пошти, телеграфу й залізниці. Доказом зрілості української влади був той факт, що за весь період польсько-української війни на території ЗУНР не було жодного випадку виступів проти цивільного польського населення та антиєврейських погромів. Галичани, на відміну від наддніпрянців, не займалися в процесі державотворення соціалістичними експериментами, а зуміли забезпечити на своїй території стабільність і порядок. Надзвичайно швидке й ефективне створення адміністративного апарату, боєздатної армії було досягненням, що його могли повторити рідко які з нових східноєвропейських держав, не кажучи про уряди УНР.

ЛІТЕРАТУРА

Гуцуляк М. Перший Листопад 1918 року на західних землях України. – К.: Либідь, 1993. – 408 с., іл.

Листопадова 1918 року національно-демократична революція й виникнення Західно-Української республіки //Полянський О. Західна Україна у двох революціях 1848 і 1918 рр. – Тернопіль, 1998. – С.32-48.

Макарчук С. Українська республіка галичан. – Львів: Світ, 1997. – 190 с.

Стахів М. Західно-українська народна республіка //Енциклопедія українознавства: Заг. частина. Перевид. в Україні. – К., 1995. – Т. 2. – С.650-653.

***

Гавліч З. ЗУНР: сторінки історії //Подільське слово. – 1991. – 16 лют.

Героїзм і трагізм боротьби: До 80-ї річниці утворення ЗУНР //Свобода. – 1998. – 31 жовт.

Городецький В. Західно-українській народній республіці – 80, або як галичани власну державу будували //Час. – 1998. - №4. – С.6.

Грещук Г. Від незалежності до злуки //Свобода. – 2001. – 30 січ.

Гулик І. Уроки листопадового зриву //Тернопіль вечірній. – 1998. – 31 жовт.

Гуцал П. Свято української державності на Тернопіллі //Освітянин. – 1998. - №2. – С.7.

Гуцал П., Півторак Р. Уряд ЗУНР у Тернополі //Свобода. – 1998. – 1 груд.

Займалась зоря листопадова //Теребовлянські вісті. – 1999. – 6 листоп.

Ліберний О. ЗУНР і Тернопільщина //Свобода. – 1998. – 15 верес.

Макарчук С. Західно-українська Народна Республіка //Армія України. – 1997. – 27 лют.

Матейко Р. Великий листопадовий чин //Тернопіль вечірній. – 2000. – 1 листоп.

Матейко Р. Тернопільщина за часів ЗУНР //Русалка Дністрова. – 1998. – 19-20 жовт.

Мороз В. Історія Західно-української Народної Республіки //Мандрівець. – 1999. - №1. – С.3-21; №2. – С.3-20.

Петраш О., Гаврилів В. Кривавим листом котить листопад //Вільне життя. – 1994. – 22 листоп. – (Рядок з біографії краю).

Полянський О. В обороні своєї держави: До 80-річчя ЗУНР //Вільне життя. – 1998. – 3 листоп.

Сливка П. Листопадовий зрив: 80 літ тому //Тернопільська газета. – 1998. – 29 жовт.

***

Андрусяк М. Зборівщина в часі Західно-української Народної Республіки 1918-1919 рр. //Зборівська дзвіниця. – 1998. – 23 жовт.

Сопівник Р. Листопадовий зрив і Заліщанщина //Колос. – 1999. – 30 жовт.

Шахнович М. Литопадовий зрив у Копичинцях //Вісник Надзбруччя. – 1997. – 31 жовт.