30 БЕРЕЗНЯ

80 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

КУШНІРА МИРОСЛАВА

(30.03.1922-1944) – ПОЕТА, ВОЯКА УПА

Поет Мирослав Кушнір народився 30 березня 1922 року у с.Божиків Бережанського району. У 30-х роках батьки продають своє господарство і землю, міняють рід занять і переїжджають до Бережан, аби дати дітям освіту у місцевій гімназії. Бережанська гімназія була вибрана не випадково – вона була відома своїми національними традиціями.

Юний гімназист Мирослав блискуче засвоював гімназійний курс, захоплюючись спершу точними науками, а відтак гуманітарними, зокрема літературою.

З приходом у 1939р. “перших совітів”, Мирослав відчув на собі ломку усталеного як суспільного, так і гімназійного життя. Гімназію реорганізували на “десятирічку”, випускником якої у 1940 році став Мирослав.

Його однокласниками були Ярослав Сказків і Осип Дяків – згодом відомі діячі ОУН. Та це було згодом. А тоді вони разом формували свій світогляд і гартували характер у юнацькому підпільному гуртку.

Настав червень 1941-го. Знову ломка. На цей раз надій на відродження української державності не було. Потім підпільна робота, пошук легального способу переїзду на Ярославщину для нелегальної роботи за завданням ОУН.

Двадцятирічний Мирослав приїжджає до далекого від Бережан містечка Сінява на Надсянні як репетитор сина місцевого пароха.

Пізнього осіннього дня 1944 року на околиці села Дібча, що неподалік Сіняви, прогримів короткий бій. У тому бою смертю хоробрих впав Мирослав Кушнір, псевдо Лунь.

Творчий шлях Мирослава тривав всього три роки (1941-1944). Поему земного життя він закінчив у свої 22 роки. Перша книжка Мирослава Кушніра “Слова із книги бою” побачила світ у п’ятдесяту річницю його геройської смерті.

Восени 1996 року на будинку школи у селі Божиків Бережанського району відкрито меморіальну таблицю землякові-поетові і воякові УПА.

ЛІТЕРАТУРА

Кушнір М. Слова із книги бою: Поезії. Листи. Матеріали. – Львів: Поклик сумління, 1994. – 237с.

***

Кушнір М. (“Моє життя із семи літер”): [Вірш] //Тернопіль. – 1994. - №5-6. – С.29.

Кушнір М. Прохання; Хто синє небо змалював; Над Дніпром у незнаній хаті: [Вірші] //Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів. – Тернопіль, 1994. – С.25,323.

Кушнір М. Я розбив свою чарку об стіл; Підходить мій двадцятий квітень; Над Дніпром в незнаній хаті; Запахло збіжжя золоте і ржаве: [Вірші] //Вільне життя. – 1993. – 19 лют.

Кушнір М. Ясенові брості; Творча ніч; Прометеєва мрія; Ой упав же він; Не плачте по нас: [Вірші] //Дзвін. – 1994. - №7. – С.2-5.

***

Весна Х. М.Кушнір //Тернопіль. – 1994. - №5-6. – С.29.

Дубас М. Остався лиш один... //Західна Україна. – 1994. - №26 (19-25 черв.). – (Ім’я).

Кізима Р. Поет, що лишився вічно молодим //Бережанське віче. – 1997. – 29 берез.

Мирослав Кушнір: Коротка біогр. довід. //Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів. – Тернопіль, 1994. – С.477.

Неборак В. Послання від Мирослава //Кушнір М. Слова із книги бою. – Львів, 1994. – С.6-14.

Ониськів М. “Моє життя із семи літер” //Вільне життя. – 1993. – 19 лют.

Ониськів М., Баглей Л. Мирослав Кушнір //Тернопіль. – 1994. - №5-6. – С.28-29.

Падучак М. “У блакить я рельсами піду...” //Храм книги: Літопис Бережан. регіон. центру укр. книги. – Бережани, 1994. – С.96-98.

Пшеничняк П. Вони вмирали за свою державу //Земля Підгаєцька. – 1995. – 14 жовт.

Саєнко Д. Навічно молодий поет //Дзвін. – 1994. - №7. – С.5-7.

Семеняк Г. Тут його коріння //Вітражі. Храм книги-2. – Друге вид. з іст. музею книги. – Бережани; Тернопіль, 1999. – С.154-157.

Федотюк П. Крицева ніжність //Наш час. – 1995. – 19 трав.

Яросевич Л. Повернення Мирослава Кушніра //Бережанська земля: Іст.-мемуар. зб. – Торонто; Нью-Йорк; Лондон; Сидней; Бережани; Козова, 1998. – Т.2. – С.239-241.

***

Меморіальна таблиця Мирославові Кушніру: [відкрита у с. Божиків Бережан. р-ну] //Русалка Дністрова. – 1996. - №18 (жовт.).

***

Кушнір Мирослав (підпільне псевдо Лунь) – поет //Мазурак Я. Літературна Бережанщина: Біограф. довід. – Бережани, 2000. – С.67-68.