3 ГРУДНЯ

125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

РУДНИЦЬКОГО СТЕПАНА ЛЬВОВИЧА

(3.12.1877-3.11.1937) – УКРАЇНСЬКОГО ГЕОГРАФА, АКАДЕМІКА

Найвизначніший український географ першої третини ХХ ст., С.Рудницький народився 3 грудня 1877р. в Перемишлі в інтелігентній високоосвіченій родині.

Початкову освіту здобув у Тернополі, а середню у Львові, де в 1895р. склав іспити на атестат зрілості з відзнакою і вступив до Львівського університету на філософський факультет. У 1899р. закінчив його з правом навчати географії та історії українською, польською та німецькою мовами. У 1901р. став доктором філософії, а в 1904р. одержав титул професора.

Під час першої світової війни Рудницький перебував у Відні, активно допомагав у діяльності організації Союзу Визволення України, проводив суспільно-корисну працю серед українців-емігрантів. А після закінчення воєнного лихоліття залишився у Відні, став одним з організаторів Українського Вільного Університету та його професором географії. У 1923 році він переїхав до Праги, де водночас працював у заснованому тоді Українському Педагогічному інституті. Ім’я професора набуває популярності. Його називали “батьком студії з української географії”. Своїми дослідженнями та друкованими працями в галузі географії та картографії він був відомий далеко за межами Галичини, Австрії, Чехословаччини і Польщі. Але захоплений ідеєю українізації на радянській Україні, Степан Рудницький на запрошення уряду України дає згоду очолити Всеукраїнський науково-дослідний інститут географії та картографії та з сім’єю у 1926 році переїздить до Харкова.

Плідною була праця галичанина у столиці України, про що засвідчують його друковані праці, зокрема: “Вигаслі вулкани українського Закарпаття”, “Землезнання як самостійна природнича наука”, “Записки українського науково-дослідного інституту географії та картографії” та інші, які видані у Харкові в 1927-1928 роках. Він був академіком, працював у Всеукраїнській Академії наук.

У 1930-х роках Україною прокотилася хвиля масових переслідувань та арештів. У 1933 році у тодішній столиці радянської України Харкові був заарештований С.Рудницький. На нього було сфабриковано кримінальну справу, 23 вересня 1933р. за належність до української націоналістичної контрреволюційної організації він був засуджений на 5 років політичної ізоляції – виправно-трудових таборів. Відбував покарання на Соловецьких островах, в жовтні 1937 року був засуджений до вищої міри покарання – розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 року. Реабілітований посмертно.

ЛІТЕРАТУРА

Рудницький С. Історичний розвиток та структура географічної науки //Історія української географії. – 2000. - №1. – С.31.

***

Демедюк М.С., Ровенчак І.І., Штойко П.І. Степан Рудницький – основоположник географії України //Аксіоми для нащадків: Укр. імена в світовій науці: Зб. нарисів. – Львів, 1992. – С.373-389.

Дольницький М. Український учений-географ професор д-р Степан Рудницький //Записки Наукового товариства ім. Шевченка: Праці іст.-філос. секції зб. на пошану укр. учених знищених большевицькою Москвою. – Париж; Чікаго, 1962. – С.333-346.

Мушинка М. Взаємини Степана Рудницького з Михайлом Грушевським //Михайло Грушевський: Зб. наук. праць і матеріал. Міжнародн. ювілейн. конф. присвяченої 125-й річниці від дня народження М.Грушевського. – Львів, 1994. – С.296-305.

Мушинка М.І. Степан Рудницький – основоположник української наукової географії //Тези доп. і повідомл. 1-ї Терноп. обл. іст.-краєзнав. конф. Ч.ІІІ. Краєзнавство. – Тернопіль, 1990. – С.8-10.

Мушинка М. Степан Рудницький //Український календар. – Варшава, 1988. – С.101-105.

Підгайний С. Українські науковці і митці: [Академік С.Рудницький] //Українська інтелігенція на Соловках. – Тернопіль, 1999. – С.67.

Рудакевич О., Гутор М. Політичне відродження українського народу: [С.Рудницький – політичний діяч]. – К.; Тернопіль, 1998. – 51с.

***

Буртник В. Доля вчених – у долі України //Краєзнавство. Географія: Туризм. – 2000. - №45 (груд.). – С.1-2., фот.

Гасай Є. Доля професора Степана Рудницького //Тернопіль вечірній. – 1992. – 3 жовт.

Жупанський Я. Розвиток економічної картографії в Україні //Історія української географії. – 2000. - №1. – С.102.

Єремєєв І. Коріння – в рідній землі: Герби української інтелігенції //Народна газета. – 1997. - №3 (січ.).

Костриця М. Витоки географічного краєзнавства в Україні //Географія та основи економіки в школі. – 2000. - №1. – С.31.

Крисаченко В. Степан Рудницький //Народна творчість та етнографія. – 1997. - №5-6. – С.76.

Кубійович В. Мої приятелі, співробітники, колеги: Українські географи в Галичині //Сучасність. – 1984. – Ч.1-2. – С.134-139.

Курис Г. Біля витоків української географії //Свобода. – 1993. – 13 лип. – (Славетні імена).

Курис Г. “Наш рідний край” – це велика, багата, славна Україна!” //Русалка Дністрова. – 1998. - №15-16. – (Скарби архіву).

Матвєєва Л. Остання сповідь патріота //Віче. – 1998. - №1. – С.141.

Моцна С. Основоположник національної географічної науки //Подільське слово. – 1995. – 16 груд.

Мушинка М. Розстріляний //Молодь України. – 1991. – 22 листоп.

Обушний М. Теорія нації у науковій спадщині С.Рудницького //Визвольний шлях. – 1998. - №6. – С.707.

Печінка Т. Замість квітки на невідому могилу академіка Степана Рудницького //Русалка Дністрова. – 1998. - №23-24 (груд.). – С.16.

Печінка Т. Славне сузір’я Рудницьких //Тернопіль вечірній. – 1998. – 6 лют., фот.

Рибалко О. З харківських років Степана Рудницького //Пам’ятки України. – 1996. - №2. – С.110-143.

Розсоха А.П. Внесок С.Рудницького в географічну науку //Педагогіка і психологія. – 1996. - №3. – С.177-182. – Бібліогр. С.182.

Стех Я. Про людину науки, праці й великої любови //Шлях перемоги. – 1997. – 18 верес.

Черномаз П. Батько української географії: Степан Рудницький і наукове життя Харкова //Краєзнавство: Літопис українських краєзнавців: Наук.-попул. журн. – 1995. - №1-4. – С.42-45.

Харахаш Б. Степан Рудницький: До основ українського націоналізму //Визвольний шлях. – 1997. - №9. – С.1115.

Шаблій О. Академік Степан Рудницький – основоположник української картографії //Пам’ятки України. – 1996. - №2. – С.106-109.

***

Рудницький Степан Львович (3.12.1877-3.11.1937) //Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 1993. – С.335-336.

Рудницький Степан (3.12.1877 - ?), визначний географ //Енциклопедія українознавства /Під ред. В.Кубійовича. – Львів, 1998. – Т.7. – С.2631-2632.