14 ЖОВТНЯ

60 РОКІВ З ЧАСУ УТВОРЕННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ

(УПА) (14.10.1942)

14 жовтня – велике свято Покрови Пресвятої Богородиці. Постановою Української головної Визвольної Ради 14 жовтня 1942 року було визнано Днем утворення Української повстанської армії (УПА).

Ще в квітні 1942 року відбулася друга конференція ОУН(Б), на якій прийняли рішення про створення власних збройних сил для боротьби з німецькими окупантами. Провід ОУН, очолюваний у цей час Миколою Лебедем, вирішив створити на Поліссі й Волині мережу самооборони кущових відділів (СКВ), від роя до чоти на село для оборони від грабіжницьких нападів німецьких окупантів, польських поліцаїв і радянських партизанів, що проникали з Білорусі.

Від серпня 1942р. відділи самооборони почали діяти по всій Волині: ліквідовували німецьку жандармерію, поліцію, руйнували засоби комунікації, зв’язку, нищили склади, фільварки та підприємства, які працювали на німців. У вересні 1942 року провід ОУН(Б) прийняв рішення про організацію більших мобільних збройних відділів для допомоги місцевим сільським боївкам (СКБ).

Першу таку сотню організував референт крайового проводу ОУН Сергій Качинський (“Остап”) у жовтні 1942 року в Кивинському повіті на Берестейщині. Другу – в листопаді того ж року поблизу Луцька – поручник Іван Перегійняк (“Кавбешко”). Третю сотню, в районі Колки-Степань, - хорунжий “Ярема” (грудень 1942р.), четверту і п’яту в пустомитівських лісах – “Ворон”, на Крем’янеччині – “Крук”. Ці сотні і відділи перейшли під командування поручника Василя Івахіва (“Роса”, “Сонар”, “Сом”). У грудні 1942 року всі сотні ОУН(Б) одержали назву: Українська повстанська армія (УПА).

Місцем постійної дислокації одного з перших підрозділів було урочище Вовчак у Турійському районі (колишній Володимиро-Волинський повіт). Це базування називалося “Січ”. Штаб “Січі” був розташований в с. Вовчок. Поруч були розташовані вишкільні, санітарні й господарські осередки Північної військової округи “Турів”. Весною 1943 року тут дислокувалося п’ять сотень повстанців. “Січ” підлягала головному командиру УПА – Північ “Климу Савурі” (Дмитро Клячківський).

З кожним днем і місяцем росла міць УПА, її військова майстерність. На території Волині в 1942-1944 роках діяли повстанські підстаршинські і старшинські школи, школи саперів, медсестер, фельдшерів, розвідки.

Упродовж 1942-1944 років УПА на Волині провела понад п’ять десятків значних боїв з фашистськими окупантами і більше сотні засідок, наскоків.

Весною 1943р. УПА вже являла собою велику силу на Волині і Поліссі. У серпні 1943 року рух УПА поширився на Кам’янець-Подільську, Вінницьку, Житомирську та Київську області, а в липні почали діяти загони УПА в Галичині. Таким чином, уже в цей час 12 областей України стали на шлях збройної боротьби проти окупантів за самостійну державу

З приходом на західноукраїнські землі Червоної Армії УПА повела боротьбу проти більшовицького режиму. Боротьба тривала з 1944 року до другої половини 1956-го. На Волині останні сутички повстанців з військами НКВД були у жовтні 1956 року в Старовижівському і Ківерцівському районах. До свободи була довга і терниста дорога...

ЛІТЕРАТУРА

Літопис Української Повстанської Армії: Серійне книжкове видання документів, матеріалів і наукових праць до історії Української Повстанської Армії. – Торонто: Вид-во Літопис УПА, 1989  - .

Сергійчик В. ОУН-УПА в роки війни: Нові документи і матеріали. – К.: Дніпро, 1996. – 492с.

Содоль П. Українська повстанча армія, 1943-49: Довідник. В 2-х ч. – Нью-Йорк: Пролог.

Ч.1. – Нью-Йорк: Пролог, 1994. – 199с.

Ч.2. – Нью-Йорк: Пролог, 1995. – 295с.

Українська Повстанська Армія: Зб. документів за 1942-1950рр.: Ч.1. –