1 ЛЮТОГО

100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ЛЯТУРИНСЬКОЇ ОКСАНИ МИХАЙЛІВНИ (1.02.1902-13.06.1970) – УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕТЕСИ, МАЛЯРКИ, СКУЛЬПТОРКИ

Народилася письменниця на хуторі Ліс Кременецького повіту, нині с. Хоми Збаразького району, в родині офіцера-прикордонника. Батько походив із давнього французького роду де Ля-Тур, мати – німкеня Анна Верке. Навчалася Оксана у російськомовній гімназії графині Блудової в м. Острог, у 1918-1920рр. – Кременецькій українській гімназії ім. Івана Стешенка.

З 1924р. – на еміграції, спочатку в Німеччині, згодом у Празі, де закінчила гімназію. Навчалася на філософському факультеті Карлового університету. Закінчила Вищу мистецьку школу та Мистецькі студії професора Мако. З 1949р. жила в США. Померла 13 червня 1970р. в м. Міннеаполіс. Похована у Бавнд-Бруку.

Вірші писала з восьми літ, а малювала – із шести. “Смерть козака” – перша поезія, надрукована в альманасі “Гуртуймося” 1923р. Перебуваючи у Празі, друкувалася у різних часописах під псевдонімом Оксана Печеніг. Вживала також псевдоніми Роксана Вишневецька, Єроним, Оксана Черленівна, Марта Борецька.

У Празі вийшли дві збірки її поезій, а в повоєнні роки у США та Канаді – ще шість. В Україні видрукувана книга “Знаю казку” (1995).

Майже 30 літ жила в м. Міннеаполіс, де контактувала з відомим поетом, вченим і громадсько-політичним діячем Ол.Неприцьким-Грановським. Збереглося і варте уваги їх листування. Проф. О.Грановський всіляко підтримував поетку і морально, і матеріально. Адже вона тяжко хворіла, втратила слух, що надто гнітило, бо не чула людської мови.

Українському читачеві її поезія стала доступна здебільшого після виходу “Хрестоматії української літератури та літературної критики”. За останні роки твори О.Лятуринської друкувалися у “Дзвоні”, “Тернополі”, “Русалці Дністровій”, “Свободі”, “Вільному житті”, інших часописах. Заслуговують уваги її публіцистична та мистецька спадщина, спогади, рецензії.

О.Лятуринська відома як перекладачка. Письменниця не вибирала найвідоміших поетів, і в малознаних вона часом знаходила настроєво близькі собі речі. Серед них: К.-Я.Ербен, П.Явор, М.Богданович, Л.Геніюш, Марія фон Ебнер-Ешенбах, Г.Лонгфелло.

Багато працювала вона і над вивченням фольклору. Це почалося ще у 1953р., коли було надруковано її статтю “Писанка”. У 1958р. з’явились статті “Коляда”, “Міфологічна колядка і міф”, “Боже коло” та оповідання “Бай-Казка”.

У незалежній Україні вшановано пам’ять О.Лятуринської. На приміщенні колишньої української гімназії у Кременці встановлено меморіальну таблицю, одна з вулиць міста названа її ім’ям, а у краєзнавчому музеї експонується ряд матеріалів про її життя та творчість.

ЛІТЕРАТУРА

Лятуринська О. Зібрані твори. – Торонто: Вид-ня організації українок Канади, 1983. – 800с.

Лятуринська О. Знаю казку: Вірші, оповідання. – К.: Веселка, 1995. – 94с.

Лятуринська О. Княжа емаль: Пам’яти Юрія Дарагана. – Прага: Пробоєм, 1941. – 63с.

***

Лятуринська О. Вірші великоднього циклу //Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів. – Тернопіль, 1994. – С.204; 344-345; 480-482.

Лятуринська О. Добірка віршів //Координати: Антологія сучасної української поезії на Заході. – Нью-Йорк, 1969. – Т.1. – С.137-144; С.131-136: - Біогр. довід.

Лятуринська О. Поезії //Муза любові й боротьби: Укр. поезія празької школи. – К., 1995. – С.83-90. Біогр. довід.

Лятуринська О. Із книги “Княжа емаль”; Волинські буколіки; Із книги “Гусла”; На труну Ольжичеві: [Вірші] //Українське слово: Хрестоматія укр. літ. та літ. критики ХХ ст. – К., 1994. – Кн. 2. – С.389-394.

***

Лятуринська О. “Гусла”: Антологія укр. поезії за рубежем //Жовтень. – 1989. - №9. – С.10-14, портр.

Лятуринська О. Добірка поезій //Вільне життя. – 1992. – 4 берез.

Лятуринська О. Незабутка; Жоржини; Вербова гілка; Карсольки: [Вірші] //Сільські обрії. – 1991. - №9. – С.90.

***

Анісімова Н. “Як передати, осене, твою істоту?” //Слово і час. – 1999. - №11. – С.46.

Бучко Д. Оксана Лятуринська “Дуже сумно , що не лишається часу для праці мистецької” //Тернопіль вечірній. – 1997. – 8 лют.

Державин В. Три роки літературного життя на еміграції (1945-1947). – Мюнхен, 1948. – 29с.

Ільницький М. Поетичні емалі О.Лятуринської //Жовтень. – 1989. - №9. – С.14-15.

Могила О.Лятуринської. Бавнд-Брук, США //Літопис Червоної Калини: Іст.-краєзнав. часопис. – 1994. - №1-3. – С.19: Фот.

Нахлік О. Апеляція до княжої доби в емігрантській поезії //Дзвін. – 1997. - №7. – С.139-150.

Поліщук Я. Мистецькі світи Оксани Лятуринської //Українська культура. – 1996. – №3. - С.13-14.

Радишевський Р. З гаптованого рукава // Лятуринська О. Знаю казку. – К., 1995. – С.5-11.

Сліпушко О. Мистецький герб Оксани Лятуринської //Дніпро. – 1996. - №11. – С.98-104; №12. – С.104-106.

Терниста зоря Оксани Лятуринської //Чернихівський Г. Портрети пером: Статті, есе, рецензії. – Кременець, Тернопіль, 2001. – С.29-49.

Чернихівський Г. Лятуринська О. – З.М. (1.02.1902-13.06.1970): Біогр. довід. //Українська журналістика в іменах. – Львів, 1995. – Вип. 2. – С.172-180. Бібліогр. С.180.

Чернихівський Г. Розмаїття таланту //Русалка Дністрова. – 1997. - №2

Чернихівський Г. Терниста зоря Оксани Лятуринської //Тернопілля’95: Регіон. річник. – Тернопіль, 1995. – С.367-372.

Те ж: Самостійна Україна. – 1996. – №1. – С.6-15.

Шаварин І. Розмаїття таланту //Гомін волі. – 1997. – 8 лют.

***

Листи Юрія Шереха до Оксани Лятуринської //Сучасність. – 1998. - №10. – С.117.

***

Лятуринська Оксана Михайлівна (1902-1970) – укр. письменниця, скульптор //УЛЕ. – К., 1995. – Т.3. – С.246.

Лятуринська Оксана (1902), письменниця, скульптор //Енциклопедія українознавства /Під ред. В.Кубійовича. – Львів, 1994. – Т.4. – С.1403.

***

95 років від дня народження Лятуринської Оксани Михайлівни (1.02.1902-13.06.1970) – укр. поетеси, малярки, скульпторки //Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 1997 рік: Бібліогр. список /Уклад. Н.Іванко. – Тернопіль, 1996. – С.17-19.

Лятуринська Оксана Михайлівна //Література землі Збаразької: Бібліогр. покажч. /Упоряд. М.Дем’янюк. – Збараж, 1995. – С.19.

Лятуринська Оксана (1902-1970): Біо-бібліогр. довід. //Повернуті імена: Рек. бібліогр. покажч. – К., 1995. – Вип. 4. – С.27-34.

Чернихівський Г., Сташенко Н. Оксана Лятуринська: Бібліогр. покажч. – Луцьк: Вежа, 2001. – 125с.